Класифікація без правил або хто заплатить за контрабандистів?
Іван Шинкаренко
Партнер КМ Партнери
Останнім часом можна споглядати надзвичайну активність фіскальних органів у здійсненні контролю класифікації товарів.
При цьому у випадках, з якими безпосередньо мали справу, націлений цей контроль на «білих» імпортерів. Класифікацію змінюють щодо товарів, які вже не один рік імпортувалися в Україну без претензій до класифікації зі сторони митниці. Звичайно ж, застосовуються коди УКТ ЗЕД, які передбачають вищу ставку мита.
Активність фіскальних органів, дійсно, неординарна. Особливо, якщо порівнювати з частотою перевірок класифікації за попередні роки.
Товари або «перекласифіковуються» на митниці, а «другим ешелоном» слідує митний аудит територіальних органів ДФС з метою перекласифікації товарів за три попередні роки. Або ж, навпаки, спершу відбувається пост-аудит, а вже за результатами підхід до класифікації змінюється й на митниці.
Таке собі соціалістичне змагання.
Принагідно зауважимо, що з правовими підставами для митного аудиту органами ДФС (а не митницями) є великі питання (про що ми, зокрема, писали в матеріалі «Контролери без повноважень, або до чого призводять евфемізми у законотворчості (митний пост-аудит зараз незаконний?)»). Особливо, коли проводять незаплановані планові перевірки. А як ще назвати підхід з періодичним «коригуванням» плану перевірок й включення в план «потрібних» підприємств?
Чи є це частиною проголошеної Урядом боротьби з «контрабандою»?
Перевіряти «білі» підприємства, які й так сплачують немалі податки, це, звичайно, не в «кущах сидіти» й виловлювати контрабандистів.
Хотілося б вірити, що ні. І це не є частиною зусиль щодо виконання анонсованих планових надходжень від доблесної боротьби з контрабандистами.
Ні. Я не скаржуся. Класифікація мені цікава з професійної точки зору. Нагода дізнатися про цікаві речі з таких дисциплін, як-от органічна й неорганічна хімія, навіть кулінарія. Але часто достатньо звичайної логіки.
Так, підходи борців за «правильну» для бюджету класифікацію подекуди дивують.
Якщо в процесі «хвилі» боротьби з заниженням митної вартості з методами її визначення більш менш розібралися (акцент на більш менш), то іноді складається враження, що про Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД1, якщо щось чули, то добре.
І коли наводиш доводи, що послідовне застосування Основних правил інтерпретації, які є цілісною логічною системою, надає однозначні підстави для висновку, що класифікація підприємства є правильною, часто отримуєш відповідь: а ми застосовуємо правило 4 – класифікацію за найбільш подібними товарами.
А нічого, що цей метод застосовується тільки за неможливості класифікувати за попередніми правилами?! Чи кажемо «правило 4», а на думці маємо незакріплене «правило» про класифікацію за кодом з найбільшою ставкою?
Один з найулюбленіших прийомів перекласифікаторів – класифікуємо за призначенням товару, а інші доводи щодо сутності товару відкидаємо. Якщо навести приклад такої логіки, то, скажімо, лопата та екскаватор мають класифікуватися за одним кодом. Адже призначення одне – рити землю.
При перевірці виявили «помилку» в класифікації на незначну суму? Теж добре – підприємство заплатить, бо судитися дорожче. А потім – протокол про порушення митних правил на брокера. І спробуй захиститися, коли з класифікацією, фактично, погодилися.
Один раз вистрілили – двох зайців вбили. Покращили статистику й щодо перевірок і щодо виявлення порушень митних правил.
І хоча все це виглядає комічним, ситуація, якщо вдуматися, зовсім невесела.
Адже ці зусилля можна було б спрямувати в конструктивніше русло. Адже проблема з контрабандою, чорним, сірим, тимчасово ввезеним і ще бозна яким імпортом є очевидною і кричущою.
Та й просто інструментом для наповнення бюджету це назвати важко.
У можновладців є впевненість, що більшість таких «перекласифікацій» буде визнана правомірною судовою гілкою влади? А про відшкодування витрат на правову допомогу теж не чули?
Може так трапитися, що ця класифікаційна кампанія не тільки не допоможе наповнити бюджет, а бюджет ще й в мінусі залишиться.
Я вже не кажу про шкоду правовій певності та іміджеві втрати, що аж ні як не допомагають зусиллям по залученню іноземних інвестицій та активізації економічного зростання.
Тут є над чим замислитися.
Примітки:
1Затверджені Законом «Про Митний тариф України» і є перекладом міжнародних правил, прийнятих в Гармонізованій системі опису і кодування товарів, обов’язкових для України
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Зміни Митного кодексу у зв’язку з авторизованими економічними операторами – спрощення, але не для всіх
838
Зміни Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності – «зелене світло» паралельному імпорту
1081
ФОП та митниця
358
Чому митна вартість – це проблема для «білого» бізнесу, а для «сірого» – можливість, або де передбачена законом система контролю митної вартості дає збій?
339
Система безвідповідальності за митні правопорушення. Що не так і що робити?
624
Ліцензія на зберігання пального – впорядкування ринку чи нові корупційні ризики?
829
Проблеми захисту персональних даних
1704
Користуватися реєстром нерухомості стане легше
338
З кінця 2018 року будь-яке виправлення в реєстрі компанії вимагає надання інформації щодо бенефіціарів
374
Електронний підпис на звичайній флешці: to be, or not to be
510
Персональна відповідальність керівника та інші важливі зміни в Кодексі з процедур банкрутства: аналіз деяких нововведень
906
