+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Чергова реінкарнація спецправил ТЦУ щодо сировинних товарів. Чи спрацює в цей раз?

09 вересня, 2020 Блог

Ivan Shynkarenko_

Іван Шинкаренко

Партнер КМ Партнери

Починаючи з першої редакції правил трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ), за зразком рекомендацій ОЕСР фіскали намагалися прописати певні спецправила з прицілом на певні категорії товару, зокрема сировинні.

Спершу це були «офіційні» джерела інформації, які, за задумом законотворців, слід було використовувати під час аналізу ТЦУ, незважаючи на прозорість походження цінових даних, їх якість та об’єктивність.

Потім, з 2015 року, запровадили мудрованіші правила для «товарів, що мають біржове котирування». Так, для експорту/імпорту товарів із відповідного переліку запроваджувалося правило, що контроль цін таких товарів здійснюється за методом порівняльної контрольованої ціни. При цьому порівнювати ціни необхідно з діапазоном цін на такі товари, що склався на товарній біржі. Кабмін затвердив перелік товарів, на які поширюються ці правила, та бірж, де мали б братися ціни.

Інші методи ТЦУ, зокрема на основі рентабельності, дозволялося використовувати за умови подання інформації щодо рентабельності всіх пов’язаних осіб, що брали участь у ланцюгу купівлі-продажу товару, аж до першого непов’язаного контрагента.

Однак ані перші, ані другі згадані спецправила, по суті, так і не запрацювали. Самоперевірка цін при формуванні звітності з ТЦУ щодо таких товарів переважно здійснювалася з використанням методів на основі рентабельності, зокрема методу чистого прибутку. Або ж використовувалися дані щодо власних продажів у межах неконтрольованих операцій, так звані «внутрішні» співставні операції.

Чому ж зусилля нормотворців виявилися марними?

Відповідь проста – відсутність якісної інформації щодо ринкових цін в обсязі, достатньому для застосування методу порівняної неконтрольованої ціни.

Ну не торгується на Чиказькій товарній біржі пшениця українського походження, а котирування пшениці, вирощеної в США, не враховуватимуть особливу ринкову динаміку й фактори, що впливають на ціни української пшениці. Принаймні, станом на зараз. А якщо щось і торгується на біржі, то це ф’ючерси, а це зовсім не одне й те саме, що форвардні контракти, не кажучи вже про спотові.

Ці норми законодавства, незважаючи на їх видиму суворість, все ж не відступали від загальної канви Настанов ОЕСР в частині переліку та особливостей застосування методів ТЦУ. Мова не йшла про якийсь спеціальний метод, а натомість про те, що застосовувати треба один із класичних методів ТЦУ – метод порівняльної неконтрольованої ціни. А висока надійність цього методу має свою ціну – високі вимоги до співставності неконтрольованих операцій, що застосовуються як база порівняння, а відтак і до якості інформації про потенційно співставні операції, тобто потрібні дані про умови розрахунків, партії, умови поставки тощо.

Інформації потрібної «глибини» для ринку України у відкритому доступі вкрай мало, а звуження дозволених джерел інформації до визначених товарних бірж зробило спецправила ще менш життєздатними.

Однак незабаром це може змінитися.

Закон №466-ІХ виклав спеціальні правила в новій редакції. Зокрема, пп. 39.3.3.4 ст. 39 Податкового кодексу встановлює оновлені правила для контрольованих операцій з сировинними товарами.

Знову ж таки для операцій з товарами, що вважатимуться сировинними, передбачили обов’язок проводити перевірку умов із застосуванням методу порівняльної неконтрольованої ціни.

Однак у цій редакції правила виглядають гнучкішими. Так, у платника податків є альтернатива, з чим порівнювати ціни:

  • з цінами в співставних операціях із непов’язаними особами (маються на увазі, насамперед, операції самого платника податків, так звані «внутрішні» зіставні операції), або
  • з котирувальними цінами.

Котирувальні ціни визначені пп. 14.1.941 ст. 14 Кодексу як

«…ціни на сировинний товар у відповідний період, отримані на міжнародному ринку товарів, які включають, зокрема, результати біржових торгів, ціни, отримані з визнаних агентств із прозорою звітністю щодо цін, статистичних агентств або від урядових агентств із ціноутворення…».

Тобто перелік потенційних джерел інформації достатньо широкий. І найважливішим нововведенням, на мій погляд, є вказівка на «ціни, отримані з визнаних агентств із прозорою звітністю щодо цін».

Підозрюю, що законодавець мав на увазі такі міжнародні цінові агентства, як S&P Platts та Argus.

Варто згадати, що, наприклад, S&P Platts вже кілька років активно розвиває індекси для зернових та олійних культур походженням із басейну Чорного та Азовського морів. Товари українського походження охоплюються такими індексами як: Azov Sea wheat (пшениця, порти Азовського моря), Black Sea corn (кукурудза, порти Чорного моря), Sunflower Oil FOB Black Sea Ukraine (соняшникова олія, порти Чорного моря на умовах FOB). Є ще індекси CFR порти Китаю, які також можна скоригувати до умов FOB.

Подібні цінові індекси ефективно використовують під час контролю ТЦУ у світовій практиці. Наприклад, згадаємо гучну минулорічну справу щодо донарахування податків у РФ одному з найбільших тамтешніх експортерів аграрної продукції ТОВ «ТД РІФ». Як випливає з судових рішень, російські податківці обґрунтовували донарахування в тому числі з посиланням на цінові індекси Platts. І суди погодилися з правильністю такого підходу.

Однак ми ще не маємо повної інформації стосовно особливостей функціонування нових спецправил в Україні. Так, ми ще чекаємо від Кабміну перелік сировинних товарів, а від ДПС – рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін, що має бути опублікований на офіційному веб-порталі до початку звітного року. Крім цього, долучитися до формування правил може й Мінфін, якому Кодекс надає право розробити окремі порядки встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки».

А тому на цьому етапі передчасно робити остаточні висновки стосовно нової архітектури та її ефективності. Однак наразі є передчуття, що нова версія спецправил має шанси вплинути на усталені підходи до контролю ТЦУ в цій сфері бізнесу.

Перегляди 3276

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Справа «Олімпекс Купе Інтернейшнл» проти ГУ ДПС в Одеській області: після нового розгляду Верховний Суд все ж остаточно відмовив податківцям у «креативному» застосуванні методу чистого прибутку 01 березня, 2024    270

Важлива судова практика з ТЦУ: касаційна скарга податкової знову (частково) задоволена Верховним Судом – чому справа є важливою та які вагомі нюанси не враховані? 13 листопада, 2023    499

Необґрунтованість порівняльного аналізу ТЦУ: Верховний Суд України передав справу на повторний розгляд 18 вересня, 2023    184

«Масовані» запити щодо застосування 30 % коригування з податку на прибуток. Що не так і що робити? 03 серпня, 2023    766

Війна – це не привід ігнорувати дотримання вимог щодо трансфертного ціноутворення 06 лютого, 2023    506

Finally! Україна приєдналась до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн 09 листопада, 2022    822

Свіже рішення Верховного Суду щодо правил ТЦУ: нові підходи до застосування методу ПНЦ, щодо яких, на жаль, залишились питання 05 жовтня, 2022    1089

Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок щодо укладення договорів про попереднє узгодження ціноутворення для цілей ТЦУ 19 листопада, 2021    714

Узагальнююча податкова консультація Міністерства фінансів України про оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів 01 жовтня, 2021    1213

Окремі питання трансфертного ціноутворення: роз’яснює Мінфін 16 червня, 2021    2031

Нові правила трансфертного ціноутворення в Україні розширюють перелік обов’язків платників податків 19 травня, 2021    10892

Нова форма Звіту про контрольовані операції і Порядок його заповнення: що змінилось? 25 березня, 2021    1034

Прокоментувати