+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Штрафи Держпраці

автор: Тетяна Сучик

видання: «Вибір клієнта. ТОП-100 найкращих юристів України 2017»

11 липня, 2017 Преса

2015-2017 рр. – період активізації влади в напрямку протидії прихованій праці

Для сфери праці та зайнятості 2015-2017 рр. ознаменувалися як період, спрямований на легалізацію найманої праці.

Так, починаючи з 2015 р. Кодекс законів про працю (далі – КЗпП) був доповнений новими фінансовими санкціями за порушення законодавства про працю. Найбільший розмір штрафу було встановлено за неоформлення трудових відносин, а саме 30 мінімальних заробітних плат (сьогодні це 96 000 грн) за кожного неоформленого працівника.

В 2017 р. законодавець, продовжуючи боротися з тіньовою зайнятістю, доповнив КЗпП іншими штрафами. Зокрема, було встановлено відповідальність роботодавців за недопуск контролюючих органів до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю. При цьому штраф за таке порушення варіюється залежно від предмета перевірки. Якщо предметом перевірки є питання оформлення трудових відносин, то розмір штрафу становить 100 мінімальних заробітних плат (сьогодні це 320 000 грн), тоді як недопуск до перевірки з усіх інших питань коштуватиме роботодавцю 3 мінімальні заробітні плати (наразі це 9 600 грн).

З метою викриття прихованих трудових відносин було розроблено новий порядок здійснення контролю та нагляду за додержанням законодавства про працю. Він був затверджений Постановою КМУ «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26.04.2017 р. № 295 (далі – Постанова № 295), що набрала чинності 16.05.2017 р.

За підсумками двох років маємо результати як накладення штрафів, так і їх оскарження суб’єктами господарювання в судовому порядку, про що йтиметься далі.

Підсумки 2016 р. та грандіозний початок 2017 р.

За даними Державної служби України з питань праці (далі – Держпраці)1, у 2016 році органами Держпраці було перевірено 17 977 суб’єктів господарювання з питань дотримання законодавства про працю та зайнятості. За результатами перевірок було виявлено 45 433 порушення у 12 717 роботодавців. Таким чином, у 81% перевірених суб’єктів господарювання було виявлено порушення.

Як зазначає Держпраці, найбільшу кількість порушень виявлено у питаннях щодо оплати праці (25 818 порушень), дотримання законодавства про робочий час та час відпочинку (8 465 порушень), дотримання правил ведення трудових книжок (3 518 порушень), укладання та припинення трудових відносин (3 284 порушень).

Що ж стосується легалізації оплати праці, то за результатами 2016 р. у 991 суб’єкта господарювання було виявлено порушення, що полягали у неоформленні працівників. Так, органами Держпраці було встановлено, що 923 працівники взагалі жодним чином не були оформлені у роботодавця, 975 осіб надавали послуги/виконували роботи за цивільно-правовими договорами, які мали ознаки трудових. Загалом у 2016 р. Держпраці оштрафувала роботодавців на 22 млн 503 тис. грн.

Держпраці продовжує протидію прихованим трудовим відносинам. Приміром, у 2017 р., у Львівській області було оштрафовано підприємство на 672 тис. грн за неоформлених водіїв; у Харківській області оштрафовано підприємство на 1 млн 440 грн за використання праці 15-ти неоформлених осіб2.

За даними Realist’a3, на їхній запит, Держпраці повідомила, що за перші два місяці 2017 р. виписано штрафів приблизно на суму 17 млн грн, що складає понад 2/3 загальної суми штрафів за результатами 2016 р. Така цифра зумовлена збільшенням з 2017 р. розміру мінімальної заробітної плати, від якої залежать розміри штрафів за КЗпП, та новим штрафом у 320 000 грн за недопуск до перевірки.

Варто зазначити, що наразі у Верховній Раді України йде мова про зменшення штрафів за порушення законодавства про працю, зокрема за недопуск до перевірки з 320 000 грн до 5 400 грн, а за неоформлення трудових відносин з 96 000 до 5 100 грн, про що зареєстровано законопроект №5711, який 17.05.2017 р. був підтриманий Комітетом з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. Слідкуємо за проходженням законопроекту.

Держпраці про приховані відносини

Далі ми докладніше зупинимося на судовій практиці, предметом якої стали оскарження накладення штрафів за неоформлення трудових відносин з працівниками, з огляду на значний розмір штрафних санкцій, передбачений за таке порушення.

З судових рішень простежується, що причини кваліфікації органами Держпраці відносин фактично трудовими, є різними. У тих випадках, коли відносини з особами взагалі жодним чином не оформлені, все більш-менш зрозуміло. Цікавими є ситуації, коли з особою укладено чи то цивільно-правовий договір, чи то господарський, а контролюючі органи перекваліфіковують відносини в фактично трудові. Що ж стає підставою для перекваліфікації? Наведемо приклади.

Як вбачається з Постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2017 р. у справі № 876/9669/16, Держпраці перекваліфікувала відносини з цивільно-правових у трудові з огляду на те, що особи виконують функції, які відповідають конкретній посаді (особа надавала послуги з прибирання приміщень), виконувані роботи належать до основної діяльності замовника, такі роботи мають регулярний характер, а виконавці підпорядковуються внутрішньому трудовому розпорядку замовника.

З Постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.05.2017 р. у справі № 809/280/17 випливає, що підставою для висновку контролюючого органу про те, що між сторонами фактично існували трудові відносини, а не цивільно-правові, стало те, що цивільно-правові договори (договори підряду) неодноразово переукладалися між сторонами, у штатному розписі наявна посада за тим напрямком роботи, до якого були залучені особи.
Відповідно до Постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 04.11.2016 р. у справі № 802/1341/16-а, підставою для перекваліфікації відносин у фактично трудові стало пояснення ж самої особи про наявність саме трудових відносин між ним та суб’єктом господарювання.

З вищенаведеного вбачається, що органи Держпраці перекваліфіковують відносини вдаючись в аналіз сутності відносин (характер виконуваної роботи, наявність ознак трудових відносин), а також беручи до уваги такі суб’єктивні чинники як наявність у штаті посад з аналогічними функціями, переукладання договору тощо.

А що кажуть суди?

Суди по-різному підходять до питання встановлення наявності фактично трудових відносин. Здебільшого вони комплексно аналізують відносини між сторонами на предмет наявності ознак, притаманних трудовим відносинам: 1) характер функцій (замовника цікавить результат чи процес); 2) фактична підпорядкованість особи правилам внутрішнього розпорядку/ вказівкам роботодавця; 3) регулярність та розмір оплати, а також пов’язаність оплати з результатом виконаної роботи; 4) виконання особою обов’язків, що за своєю суттю межують із трудовою функцією; 5) надання особі пільг, компенсацій, гарантій, передбачених законодавством про працю; 6) виконання роботи на власний ризик; 7) відповідальність за завдану шкоду.

Якщо взяти всі перелічені ознаки, то визначальною ознакою є характер виконуваної роботи/ наданих послуг: що саме цікавить замовника – результат чи процес. Адже орієнтація на процес праці є ознакою трудових відносин. У такому випадку питання з виконанням робіт не виникає, оскільки результатом таких робіт, як правило, є матеріальний об’єкт. А що ж робити з послугами, які споживаються у процесі їх здійснення? Зазвичай, тут визначити конкретний результат вкрай важко. З судових рішень випливає, що якщо здійснювана робота/ надані послуги не мають чітко вираженого результату і тонко межують з процесом праці (наприклад, необхідна присутність особи в конкретні години та протягом певного часу на об’єкті), то такі відносини, на думку суду, є трудовими. Наприклад, у справі № 876/1680/17 Львівський апеляційний адміністративний суд (Постанова від 23.03.2017 р.) дійшов висновку, що продаж продовольчих товарів у магазині, який потребує систематичного виконання функцій та знаходження в магазині, здійснюється в межах трудових, а не цивільно-правових відносин.

Водночас за подібних обставин, коли відбувалася реалізація товару в магазині, у справі № 876/638/17 (Постанова від 04.04.2017 р.) то й же Львівський апеляційний адміністративний суд дійшов протилежного висновку. Так, він визнав відносини цивільно-правовими, виходячи суто з відсутності документів, які б свідчили про наявність трудових відносин (трудового договору, табелів обліку робочого часу, ознайомлення особи з локальними актами, договору про повну чи колективну відповідальність).

Таким чином, у деяких випадках, наприклад, як у справі № 876/638/17, суди виходять суто з формальних ознак, встановлюючи факт наявності трудових відносин, як-то наявність підписаного між сторонами цивільно-правового договору та оплата на підставі акта про надані послуги/виконані роботи.

Отже, сьогодні перекваліфікація відносин з цивільних та господарських у фактично трудові залежить по суті від внутрішнього переконання перевіряючого та судді. В Україні на законодавчому рівні не визначено критерії (ознаки), за якими відносини підлягають кваліфікації як такі, що є трудовими. Також не вироблені такі критерії на рівні усталеної судової практики. Така ситуація призводить до того, що штрафи накладаються і на добросовісних суб’єктів господарювання, які не приховують трудові відносини, а насправді мають господарські відносини з суб’єктами.

З цього приводу варто зазначити, що більшість країн Європи на законодавчому рівні або на рівні судової практики визначили чіткі й розумні критерії розмежування трудових та цивільно-правових/ господарських відносин (наприклад, Мальта, Португалія, Нідерланди). Визначення таких критеріїв рекомендує Міжнародна організація праці, вказуючи, що «національна політика держави повинна, як мінімум, передбачати заходи, спрямовані на <…> здійснення розмежування між працівниками та самостійно зайнятими особами»4. Встановлення таких критеріїв в Україні дало б визначеність та єдине розуміння ситуації як суб’єктам господарювання, так і контролюючим органам.

Завантажити pdf-файл статті (130 Kb)

Примітки:

1Офіційний сайт Державної служби України з питань праці. Підсумки діяльності Державної служби України з питань праці за 2016 рік.

2Офіційний сайт Державної служби України з питань праці.

3Штрафы 320 тыс. грн - кого уже наказали инспекторы Гоструда.

4Рекомендації Міжнародної організації праці про трудове правовідношення №198.

Перегляди 5280

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Е-листки непрацездатності: чи помітні покращення? 23 вересня, 2021    763

Відрядження в Україну: огляд податкових та імміграційних питань при працевлаштуванні іноземців 18 червня, 2021    1575

Електронні листки непрацездатності вже діятимуть з 01 травня 30 квітня, 2021    2195

Запитайте юриста: які пільги передбачені працівникам за роботу зі шкідливими умовами праці? 22 квітня, 2021    5371

Черговий закон про зменшення тиску на бізнес – вовк в овечій шкурі? 16 квітня, 2021    1039

Повідомлення про надзвичайні заходи у сфері трудового законодавства в Україні, спричинені кризою Covid-19 13 травня, 2020    1181

Проєкт нового Порядку контролю за додержанням законодавства про працю – вчитися на помилках? Держпраці: ні, не чули. 07 серпня, 2019    2649

Польові будні Держпраці.
Судова справа про використання цивільно-правових договорів у відносинах з фізичними особами
06 травня, 2019    1271

5-та група єдиного податку: «+» vs «-» 01 березня, 2019    11301

Маніпуляція як інвестпроект 25 лютого, 2019    3315

Нові розміри штрафів за порушення трудового законодавства 08 лютого, 2019    1926

Огляд практики Верховного Суду за 2018 р., пов’язаної з розмежуванням цивільно-правових та трудових відносин 11 грудня, 2018    1813

Прокоментувати