+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Залиште нас у спокої. Як податок на виведений капітал змінить поведінку бізнесу

автор: Олександр Шемяткін

видання: «Економічна правда»

16 листопада, 2018 Преса

Податкова політика повинна не тільки сприяти наповненню бюджету, а й стимулювати зростання ВВП. Ці завдання вирішує законопроект про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал.

Ефективне реформування податку на прибуток може бути забезпечене за рахунок скорочення дискреції в повноваженнях податкових органів і створення рівних умов оподаткування.

Скорочення дискреції податкових органів досягається за рахунок спрощення системи розрахунку податку та спрощення адміністрування.

Рівні умови, єдині правила для всіх досягаються за рахунок відсутності вибіркових пільг, зменшення оптимізаційних можливостей та створення економічних стимулів не займатися оптимізацією.

Податкова політика повинна не тільки забезпечувати видаткову частину бюджету, але й вирішувати питання стимулювання росту ВВП. Ефективна реформа повинна здійснюватися з додержанням принципу «залиште нас у спокої».

Для вирішення зазначених завдань було розроблено законопроект №8557 щодо заміни податку на прибуток податком на виведений капітал — ПнВК. Багатофункціональність ПнВК у вирішенні поточних проблем податку на прибуток дає можливість кожному платнику податків побачити свої переваги.

Не дивно, що прихильники ПнВК називають різні причини необхідності прийняття законопроекту. Це говорить про великий потенціал даної реформи.

Скорочення дискреції

Суть ПнВК — оподатковувати лише ті кошти, які виводяться з бізнесу. Виведення коштів — об’єктивний показник отримання прибутку реальними власниками бізнесу. Законопроект перераховує конкретні операції, здійснення яких призводить до появи податку.

Податок вираховується шляхом застосування до вартості операції ставки податку. За таким же принципом працюють непрямі податки. Чи виникають труднощі при визначенні ПДВ при продажу товару в магазині? Наприклад, 10 грн буханець хліба плюс 20% ПДВ. Ні, з цим ні в кого проблем ще не було.

У податку на прибуток виробник хліба повинен порахувати фінансовий результат (собівартість, курсові різниці, резерви, дисконтування позики, амортизація, податкові різниці), застосовувати до нього податкові коригування і вже до розрахованого показника застосувати ставку податку.

Які труднощі можуть виникнути при підрахунку ПнВК при виплаті дивідендів? Наприклад, 100 грн дивідендів помножити на 15% ставки податку, вийде 15 грн податку. Є, правда, аудитори, котрі заявляють, що це важко.

Законопроект № 8557 передбачає систему відносин платник — неплатник. Усі платники ПнВК створюють загальне бізнес-середовище.

Усі операції між ними не призводять до сплати податку, тому не контролюються. Звідси одна із ключових унікальних властивостей даної системи: у міру збільшення кількості платників вона не ускладнюється, а спрощується.

Адже якщо господарюючий суб’єкт, який будучи платником ПнВК, веде бізнес тільки з платниками ПнВК, то в нього взагалі немає контрольованих операцій. Тому чим більше платників ПнВК, тим менше потрібно зусиль для його адміністрування з боку і бізнесу, і контролюючих органів.

Така система дозволяє скоротити кількість операцій, що перевіряються, порівняно з податком на прибуток. Контроль зміщується в бік операцій з неплатниками податку, яким можуть бути фізичні особи, юридичні особи на єдиному податку, неприбуткові організації або нерезиденти.

Операції з неплатниками матимуть код, який буде зазначатись у платіжних документах. Це дозволить автоматизувати процес складання декларації та вести віддалений контроль з боку контролюючих органів.

То чи полегшується система адміністрування ПнВК порівняно з податком на прибуток? Якщо не лукавити, то відповідь очевидна.

Рівні умови

Можливості для оптимізації податків у системі ПнВК значно скорочуються порівняно з податком на прибуток. Однак при розробці законопроекту стояло завдання дотриматися принципу «залиште нас у спокої», тому автори його максимально спрощували, та й неможливо закрити всі схеми оптимізації.

Акцент зроблений на закритті основних схем виведення коштів за кордон. Засоби, які власник витратив в Україні, уникнувши сплати ПнВК, частково будуть обкладені ПДВ, акцизом, ПДФО або ПнВК по другому колу: на рівні компанії, що продала, наприклад, автомобіль власнику, який оптимізував ПнВК.

Антиофшорні заходи ПнВК значно ефективніші, ніж у податку на прибуток. Приклад — ситуація з виплатою відсотків нерезиденту — пов’язаній особі.

У податку на прибуток ця виплата може бути обмежена в зарахуванні виплаченої суми у витрати. Крім того, виплачена сума може обкладатися податком на репатріацію за ставкою 15%. Це в теорії.

На практиці відсотки нерезидентам за кредитними договорами платять в основному компанії з накопиченими збитками. Причина збитків — курсові різниці від отриманого кредиту. Для такої компанії обмеження щодо зарахування відсотків у витрати не відіграють ролі через накопичені збитки. Податок на репатріацію становить, наприклад, 2%, якщо відсотки виплачуються кіпрському резиденту.

Якщо припустити, що через відсотки виводиться прибуток, то чи можна цьому запобігти шляхом застосування трансфертного ціноутворення? Ні. Автор не знає випадків, щоб в рамках ТЦУ було доведено завищення відсотків.

На засіданні робочої групи в Мінфіні, під час підготовки законопроекту, представники Нацбанку надали дані про розмір відсотків, за якими в Україну залучаються кредити: від 1,5% до 11%.

Співробітники ДФС, які відповідають за питання ТЦУ, стверджують, що кіпрська сторона надає довідку про високий кредитний ризик України, і такими довідками можна обґрунтувати будь-який відсоток. Підсумок — у 2017 році компанії з накопиченими збитками виплатили нерезидентам 34 млрд грн відсотків з оподаткуванням за середньою ставкою 2,6%, тобто Україна отримала від таких компаній 884 млн грн.

При цьому зазначені компанії готували для цілей ТЦУ нікому не потрібну документацію щодо відсотків — податкова все одно нічого не може довести.

Що відбувається з операцією по виплаті відсотків у податку на виведений капітал? При виплаті відсотків у низькоподаткову юрисдикцію буде застосована ставка 20%. Із 34 млрд грн у 2017 році 12,5 млрд грн було сплачено в офшори.

Тобто в рамках ПнВК було б зібрано 2,5 млрд грн плюс з решти 21,5 млрд грн за ставкою 5% був би зібраний ще 1 млрд грн. Разом: 3,5 млрд грн проти 884 млн грн у податку на прибуток. ПнВК передбачає ще одне правило.

Якщо співвідношення боргу до капіталу становить 1,5 рази, то застосовується ставка 5%, а якщо 3,5 рази, то ставка збільшується до 20%.

Тому якщо зазначені 21,5 млрд грн було сплачено компаніями з відношенням боргу до капіталу в розмірі більш ніж у 3,5 рази, то за підсумком перерахунку на початку року, наступного за звітним, податкове зобов’язання буде перераховане за ставкою 20%. Це означає, що сума податку становитиме 4,3 млрд грн, а загальна сума податків — 6,5 млрд грн проти 884 млн грн в межах податку на прибуток.

Відомі у податку на прибуток основні схеми розмивання податкової бази —відсотки, роялті, купівля цінних паперів, заниження цін при експорті — вказані у законопроекті №8557 як прямі об’єкти оподаткування.

Такий механізм нівелює можливість зменшувати податки з використанням механізму накопичення збитків. Використання ціни операції як бази оподаткування спрощує розрахунок операції для платника податку та контроль для контролюючих органів, а робити оптимізацію стає складніше.

Існує думка, що виведення капіталу з країни — це результат недовіри до системи: відсутність гарантій власності і справедливого судового захисту.

Такі проблеми є, але це не підстава платити менше податків порівняно з тими, хто залишає гроші в Україні і вкладає їх у бізнес. ПнВК у цьому аспекті виглядає справедливим інструментом: береш ризики і вкладаєш у розвиток — податок не платиш. Не береш ризики і виводиш — податок платиш.

Для операцій в Україні також є заходи щодо зниження оптимізаційних можливостей. У першу чергу — це економічні стимули. Пропонується платити податок за ставкою 15%, що застосовується до бази оподаткування.

Це означає, що актуальна ставка складатиме 13%. Наприклад, 100 грн дивідендів плюс 15 грн податку дорівнює 115 грн — загальна сума витрат для платника податку. Таким чином, 15:115 = 13,04% — податкове навантаження до суми виплати.

Плюс до цього — можливість зменшити податкові зобов’язання на суму податку на майно. Дохід у вигляді дивідендів від платника ПнВК не обкладається податком на доходи фізосіб. Таким чином, податкова ставка стає настільки конкурентою, що створює альтернативу «конвертам».

Законопроект передбачає, що виплата пов’язаним особам, які працюють на єдиному податку, у зв’язку з придбанням товарів, робіт і послуг прирівнюється до виведення капіталу і оподатковується за ставкою 20%. Відповідно, витрати із «купівлею» послуг у «свого» «єдиноподатника» проводитися не будуть.

Купівля послуг у «чужого» «єдиноподатника» складатиме 7-10%: 5% — податок, до 1% — послуги банку, 1-5% — вартість «допомоги». До цих витрат також потрібно додати ризики і час, пов’язані з організацією транзакцій, необхідність пояснити банку джерело походження коштів у разі подальших операцій через банк з використанням коштів, що отримані від «помічників».

У підсумку економія може звестися до 3-5%. Чи варті вони ризиків і головного болю? Таким чином, законопроект акуратно наступає і на офшорні схеми, і на «єдиноподаткові» схеми, даючи відмінну альтернативу у вигляді виплати 13% податку до бюджету. Чи є інші робочі ініціативи? Ні.

Часто говорять про страшну «дірку» у податку на виведений капітал —купівлі власниками майна на фірму для власного використання.

По-перше, якщо і вважати це «дірою», то не тільки в ПнВК, але і в чинному податку на прибуток. Значить, цей аргумент не може бути використаний в якості заперечення проти введення ПнВК. Крім того, це не питання обох згаданих податків, а питання податку на доходи фізичних осіб.

По-друге, така практика активно використовується, але податкова їй не протидіє.

Справа в тому, що від такої оптимізації реальні втрати бюджету незначні, якщо оцінювати ситуацію комплексно.Купівля машин, телефонів, палива, квартир відбувається в Україні.

У результаті бюджет отримує надходження у вигляді акцизу, ПДВ, прибутку (податок, який сплачують продавці товарів).

По-третє, з податком на виведений капітал така практика почне скорочуватися, оскільки майно, придбане на компанію, належить цій компанії, а не фізособі. Якщо раптом щось трапиться з бізнесом, то його власник втрачає все, що знаходиться «на фірмі», і нічого з того, що належить йому.

З огляду ж на ті умови, в яких ведеться бізнес в Україні, сплата 13% за те, щоб спати спокійно, — досить помірна плата. Значить, практика оформлення майна на юридичні особи піде в минуле.

Шановні адепти податку на прибуток повинні згадати принцип «шукати треба там, де втратили, а не там, де світло» і зайнятися офшорними схемами, в темних водах яких Україна безповоротно втрачає податки.

Перегляди 259

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Податок на виведений капітал 2019 — leave them, kids, alone 19 листопада, 2018    285

Податок на прибуток: перешкода для росту ВВП 14 листопада, 2018    229

Чому варто приймати податок на виведений капітал, а не просто продовжувати боротися з корупцією і виховувати/підвищувати кваліфікацію податкової, як досі 07 листопада, 2018    605

Результати останнього дослідження «Індекс міжнародної податкової конкурентоздатності 2018» (2018 International Tax Competitiveness Index) або чому ПнВК – це найперспективніша податкова реформа 26 жовтня, 2018    399

Думали, думали, думали… і передумали:
ДФС більше не вимагає квартальних коригувань на 30 % вартості товарів (робіт, послуг) в операціях з «низькоподатковими» компаніями і компаніями з переліку ОПФ
26 жовтня, 2018    468

#8557 #ПнВК vs BEPS (план протидії розмиванню бази оподаткування) 20 вересня, 2018    1682

#8557 #ПнВК та чисті активи 13 вересня, 2018    817

Капітальний ремонт. Коментар Олександра Шемяткіна щодо заміни податку на прибуток податком на виведений капітал 15 серпня, 2018    319

Чому податок на виведений капітал – це добре з точки зору економічного розвитку, або чому в Україні не буде «економічного дива», якщо залишити status quo 08 серпня, 2018    2172

Олександр Шемяткін: МВФ точно проти? 23 квітня, 2018    354

#ПВК − остання версія законопроекту 29 березня, 2018    1222

#ПВК − факти сплати податку на прибуток 2017 та моделювання ПВК 29 березня, 2018    966

Прокоментувати