Нюанси застосування 30 % коригування за пп. 140.5.4 Податкового кодексу при роботі з німецькими компаніями
Починаючи з 01 січня 2018 р. обов’язок збільшувати фінансовий результат на 30 % вартості придбання товарів (робіт, послуг), передбачений пп. 140.5.4 Податкового кодексу України (далі – ПК України), може поширюватися і на українські компанії, які здійснюють операції з резидентами Німеччини. Зокрема, у випадку, якщо організаційно-правова форма німецької компанії включена до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (далі – Перелік).
Вказаний Перелік затверджений Постановою КМУ № 480 від 04.07.2017 р. та включає наступні організаційно-правові форми компаній, зареєстрованих у Німеччині:
Для того, щоб визначити, чи обов’язок здійснювати коригування стосується Вашої компанії, радимо використовувати наступний алгоритм дій, який коротко зображений нижче по тексту і детально розглядаємо в статті.
Крок 1: визначити назву організаційно-правової форми контрагента
Якщо українська компанія придбає товари (послуги, роботи) у німецьких постачальників, організаційно-правова форма яких зазначена у Переліку, такі операції є «зоною ризику» та потенційно тягнуть за собою обов’язок для української компанії збільшити свій фінансовий результат на 30 % вартості придбання товарів, робіт чи послуг у таких операціях.
Однак, якщо організаційно-правова форма німецького підприємства співпадає з назвою із Переліку не повністю, коригування не здійснюється. Це актуально для випадків, коли ОПФ нерезидента містить символ «&». Наприклад, німецька «GmbH & Co KGaA» або «GmbH & Co.KG».
Крок 2: з’ясувати, чи сплачує контрагент податок на прибуток і чи є він податковим резидентом Німеччини
Дослівно абз. 4 пп. 140.5.4 ПК України поширює вимогу здійснення коригування фінансового результату на нерезидентів: «які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи».
Тобто, наприклад, якщо німецька компанія сплачує податок на прибуток у Німеччині, то і вимога щодо здійснення коригування фінансового результату не має вступати в дію. Якщо, звичайно, українська компанія зможе надати підтвердження, що її контрагент із Німеччини сплачує податок на прибуток і/або є податковим резидентом Німеччини. ПК України не визначає, в якій формі мають надаватись такі «підтвердження». Представники ДФСУ рекомендують отримувати від контрагента документ, виданий компетентним податковим органом Німеччини, який має бути легалізований та перекладений українською мовою.
Крок 3: визначити, чи вважаються операції з контрагентом із Німеччини «контрольованими» в розумінні статті 39 ПК України
Відповідно до пп. 140.5.4 ПК України коригування не застосовується, якщо операції з нерезидентом визнаються контрольованими для цілей статті 39 ПК України, яка встановлює правила контролю трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ).
Господарські операції, які здійснювалися в 2017 р., визнаються «контрольованими» лише у випадку, якщо одночасно виконуються наступні критерії:
(1) річний дохід української компанії від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн за рік (без непрямих податків);
(2) обсяг таких операцій із німецьким контрагентом перевищує 10 млн грн за рік (також за вирахуванням непрямих податків).
У випадку, якщо вказаний комплексний вартісний поріг досягається, у платника податків з’являється обов’язок подати Звіт про контрольовані операції за встановленою формою та готувати Документацію про ТЦУ. Коригування, передбачене пп. 140.5.4, у такому випадку не здійснюється.
Крок 4: визначити, чи доцільно обґрунтовувати витрати за принципом «витягнутої руки»
Якщо ж поріг для визнання операцій «контрольованими» для цілей ТЦУ не досягається, то платник податків може на вибір або здійснити коригування на 30 % вартості операції, або обрати іншу опцію, передбачену пп. 140.5.4 ПК України, – підтверджувати свої витрати за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленою ст. 39 ПК України, але без подання звіту.
У другому випадку ідеться, власне, про підготовку повноцінної Документації про ТЦУ в операціях між платником податків та німецькою компанією. Вимоги до змісту такої документації детально описані в пп. 39.6.4 ст. 39 ПК України.
Платник податків може вирішити не підтверджувати свої витрати за принципом «витягнутої руки», а здійснювати коригування за пп. 140.5.4 ПК України.
Крок 5: якщо коригувати, то коли?
Щодо періоду, за який здійснюється таке коригування, відмітимо, що ще наприкінці 2017 р. представники ДФСУ наполягали на тому, що необхідно здійснювати і «проміжні» коригування за підсумками І кварталу, півріччя та 9 місяців. Згодом такий підхід було змінено. Крапку над «і» в питанні поставив Наказ Міністерства фінансів України № 887 від 14.11.2018 р., який затвердив Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування положень пп. 140.5.4 ПК України. Консультація підтверджує, що коригування здійснюється лише за результатами податкового року та відображається у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за податковий рік.
Завантажити pdf-файл статті (84 Kb)
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Важлива судова практика з ТЦУ: касаційна скарга податкової знову (частково) задоволена Верховним Судом – чому справа є важливою та які вагомі нюанси не враховані?
Необґрунтованість порівняльного аналізу ТЦУ: Верховний Суд України передав справу на повторний розгляд
«Масовані» запити щодо застосування 30 % коригування з податку на прибуток. Що не так і що робити?
Війна – це не привід ігнорувати дотримання вимог щодо трансфертного ціноутворення
Finally! Україна приєдналась до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн
Свіже рішення Верховного Суду щодо правил ТЦУ: нові підходи до застосування методу ПНЦ, щодо яких, на жаль, залишились питання
Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок щодо укладення договорів про попереднє узгодження ціноутворення для цілей ТЦУ
Узагальнююча податкова консультація Міністерства фінансів України про оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів
Окремі питання трансфертного ціноутворення: роз’яснює Мінфін
Нові правила трансфертного ціноутворення в Україні розширюють перелік обов’язків платників податків
Нова форма Звіту про контрольовані операції і Порядок його заповнення: що змінилось?