+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Податок на прибуток: перешкода для росту ВВП

автор: Олександр Шемяткін

видання: «Економічна правда»

14 листопада, 2018 Преса

Податок на прибуток — це величезний пилосос із викачування українського ресурсу в інші юрисдикції. Якщо Україна хоче його вимкнути, потрібно замінити податок на прибуток податком на виведений капітал.

Проблема, з’ясування причини, ефективне усунення — це рецепт успішної реформи. У 90% випадків для України реформа може звестися до одного рецепту: «залиште нас у спокої».

Масовий виїзд українців за кордон, тіньова економка, мізерний ВВП стануть історією, як тільки принцип «залиште нас у спокої» стане універсальним способом усунення проблем в Україні.

Цей принцип означає скорочення відсотку, що перерозподіляється через бюджет ВВП, значне скорочення міністерств, тотальне спрощення процедур і правил для зведення дискреції чиновників, що залишилися, до мінімуму, зведення до мізеру сфер, в яких присутня монополія держави.

Податок на прибуток — це проблема. Можна наводити багато епітетів, змагаючись у красномовстві з адептами податку на прибуток, але є цифри: 1,3 трлн грн накопичених збитків, 8 тис збиткових компаній, основний податок сплачує 1 тис компаній, а 24% усього податку на прибуток в 2016 році заплатили сім компаній.

Ефективна ставка податку на прибуток для прибуткових компаній — 30% до фінансового результату до податкових коригувань.

Виплата формально збитковими компаніями тільки в 2017 році 34 млрд грн своїм іноземним акціонерам із середнім податковим навантаженням 2,6% від суми виплачуваного доходу — ставка податку на репатріацію внаслідок застосування угод про уникнення подвійного оподаткування коливається від 0 до 5%.

Хоча дохід нерезидентів може оподатковуватися за ставкою 15%, фактично така ставка майже не застосовується.

Основні платники податку на прибуток сплачують податок виходячи із договірної бази. Набір аргументів для перемовин у податковіої завжди знайдеться. Наприклад, ПДВ швидко відшкодувати хочете? Рік без перевірки хочете?

Незгодним забезпечать довгу перевірку ПДВ із можливим зняттям кредиту. Можуть і річний план перевірок відкоригувати, включивши туди незгодного, незважаючи на обов’язок опублікувати остаточний план до початку року.

Податок на прибуток визначається шляхом коригування фінансового результату. Таким чином, податковий орган перевіряє два об’єкти: фінансовий результат і результат після податкових коригувань.

Перевірити такі об’єкти означає перевірити бухгалтерський облік. З 2019 року для основних платників податку на прибуток застосування МСФЗ обов’язкове. Це означає, що перевіряти податкова буде МСФЗ, де ступінь судження дає можливість податковому органу творити світи, гідні уваги Фрейда.

З моменту прийняття податку на прибуток систематично виникають питання з накопиченням збитків. Ці питання держава вирішує штучно, вносячи правки в податок на прибуток. Таких правок було більше десяти.

В останні роки такі правки не приймалися, але й сума збитків зросла до 45 млрд дол із щорічним подальшим зростанням на рівні 3 млрд дол. Пільги щодо податку на прибуток, які приймалися для залучення інвесторів у конкретну галузь, скасовувалися через кілька років з моменту їх введення.

Податок на прибуток — це проблема, яка спотворює управлінську та фінансову звітність, стимулюючи зростання тіньової економіки. Чи є рішення? Чи можна вирішити ці проблеми в рамках системи податку на прибуток?
Попередній досвід показує, що ні. Чи можна в системі податку на прибуток не перевіряти фінансовий результат? Чи можна скасувати всі податкові коригування? Чи можна ефективно вирішити питання накопичених збитків? Чи можна ефективно протидіяти розмиванню податкової бази?

Щоб не перевіряти фінансовий результат, йому потрібно довіряти, а це передбачає певну систему контролю. Наприклад, податкову декларацію складають сертифіковані податковою фахівці — як податкові консультанти в Німеччині. Чи можливе створення подібного інституту в Україні?

Податкова перевіряє ще раз фінансову звітність, підтверджену аудиторами, хоча це сертифіковані фахівці. Чому перевіряє ще раз? Вона вважає, що аудитори не несуть ніякої відповідальності, і ряд аудиторських компаній штампують висновки, особливо не переживаючи за наслідки.
Чи є проблеми в українському аудиті? Запитайте в аудиторів. Для прикладу варто згадати історію підтвердження звітності ліквідованих банків.

Корупція і деградація не можуть бути тільки з одного боку системи відносин влади і суспільства. Якщо вона є з боку держорганів, то вона є і з боку приватних організацій, що взаємодіють з цими органами.

Можна зі стовідсотковою ймовірністю передбачити результат введення в Україні інституту податкових консультантів. Поки в Україні превалює принцип «рішалово» — наше все», всі варіанти вирішення проблем за допомогою створення нових структур приречені погіршувати ситуацію. Висновок: в рамках податку на прибуток фінансовий результат перевіряли й перевірятимуть.

Відміна податкових коригувань у рази зменшить податкові надходження, а для ряду платників означатиме повне звільнення від податку на прибуток.

Після свавілля податкової щодо банківських резервів у податковому кодексі було прибрано податкове коригування на суму банківських резервів. У результаті надходження з податку на прибуток звелися до податку на репатріацію у зв’язку з виплатою пасивних доходів нерезидентам за середньою ставкою 2,6%.

Історія з накопиченими збитками періодично вирішується однаково: списання або розстрочення. Щоразу це викликає обурення, оскільки зі схемними збитками прибирають і реальні збитки.

Списання — це визнання на законодавчому рівні непрацездатності системи. Це завжди означає експропріацію власності, адже при цьому система не змінюється, в ній латають діри за рахунок тих, кому цього разу не пощастило.

Під ефективною боротьбою з розмиванням податкової бази в системі податку на прибуток багато хто розуміє кроки BEPS — розмивання бази оподаткування і зміщення прибутку. Нещодавно опублікований Мінфіном законопроект щодо впровадження кроків BEPS збільшить дискрецію в повноваженнях податкових органів.

Можливо, нові повноваження податкового органу гарні для освоєння гранту, але вони погані для українського бізнесу. Однак навіть при такому збільшенні дискреції для компаній з 1,3 трлн грн збитків у розпорядженні залишається ефективний інструмент податкової оптимізації.

Тут цікавий досвід Молдови, яка встановила нульову ставку податку на прибуток, зберігши всі притаманні податку на прибуток проблеми. В результаті цих дій Молдова потрапила в список низькоподаткових юрисдикцій, після чого скасувала нульову ставку податку на прибуток.

Адепти податку на прибуток наводять досвід Молдови як негативний досвід використання естонської моделі розподіленого прибутку, що не відповідає дійсності. Досвід Молдови — це якраз негативний досвід вирішення проблем податку на прибуток в рамках податку на прибуток.

Подібний досвід кілька разів повторювала і Україна, надаючи пільгу з податку на прибуток конкретній галузі, а через кілька років скасовуючи її. У вибірковому наданні пільг завжди є ознаки корупції.

Перераховані ознаки достовірно відображають український податок на прибуток. Чому одні бізнеси повинні фінансувати розвиток інших бізнесів? Хто може боротися за збереження такого податку на прибуток? Висновок очевидний: адепти кулуарності, корупції та нерівності.

Показовою є аргументація на користь збереження податку на репатріацію — доведення бенефіціарного статусу одержувача доходу. Якщо статус не доведений, то податок на репатріацію утримується за ставкою 15%.
Спори з податковою щодо бенефіціарного статусу — еталон кулуарності для платників податку на прибуток, і це ганьба для держави.

По-перше, Україна примудрилася застосовувати статус бенефіціарного власника не тільки до пасивного доходу, а й до експедиторських послуг.

По-друге, бенефіціарний статус застосовується навіть у тих випадках, коли це не передбачено двосторонніми угодами.

По-третє, податкова має претензії до платників податків за вибірковим принципом, хоча кредити у своїх іноземних холдингів більшість платників податків брала за однією схемою.

Зміна підходу податкової до питання бенефіціарного власника відбулася після довгих років використання норм податкового кодексу.

Приклад з бенефіціарним власником — це додаткова причина, чому репатріацію в Україні можна скасовувати, якщо тільки збереження податку не має на меті використання принципу «друзям — все, «лохам» — закон».

Умовно висловлюючись, податок на прибуток — це припаркований у недозволеному місці автомобіль на трисмуговій дорозі, де з іншого боку припаркована ДФС. Це не просто автомобіль, це величезний пилосос із викачування українського ресурсу в інші юрисдикції. Якщо Україна хоче розчистити затор, що блокує прискорення ВВП, то податок на прибуток повинен бути евакуйований.

З евакуацією успішно впорається законопроект №8557 про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал.

Перегляди 230

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Податок на виведений капітал 2019 — leave them, kids, alone 19 листопада, 2018    285

Залиште нас у спокої. Як податок на виведений капітал змінить поведінку бізнесу 16 листопада, 2018    259

Чому варто приймати податок на виведений капітал, а не просто продовжувати боротися з корупцією і виховувати/підвищувати кваліфікацію податкової, як досі 07 листопада, 2018    607

Результати останнього дослідження «Індекс міжнародної податкової конкурентоздатності 2018» (2018 International Tax Competitiveness Index) або чому ПнВК – це найперспективніша податкова реформа 26 жовтня, 2018    399

Думали, думали, думали… і передумали:
ДФС більше не вимагає квартальних коригувань на 30 % вартості товарів (робіт, послуг) в операціях з «низькоподатковими» компаніями і компаніями з переліку ОПФ
26 жовтня, 2018    468

#8557 #ПнВК vs BEPS (план протидії розмиванню бази оподаткування) 20 вересня, 2018    1682

#8557 #ПнВК та чисті активи 13 вересня, 2018    817

Капітальний ремонт. Коментар Олександра Шемяткіна щодо заміни податку на прибуток податком на виведений капітал 15 серпня, 2018    319

Чому податок на виведений капітал – це добре з точки зору економічного розвитку, або чому в Україні не буде «економічного дива», якщо залишити status quo 08 серпня, 2018    2172

Олександр Шемяткін: МВФ точно проти? 23 квітня, 2018    354

#ПВК − остання версія законопроекту 29 березня, 2018    1222

#ПВК − факти сплати податку на прибуток 2017 та моделювання ПВК 29 березня, 2018    966

Прокоментувати