+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Блокування податкових накладних – філософія питання

автор: Олександр Мінін

видання: «Лідери ринку. Рейтинг юридичних компаній України – 2017»

13 лютого, 2018 Преса

Блокування реєстрації ПДВ накладних – це, мабуть, одна з найбільш болючих податкових проблем останнього часу. Крім низки технічних аспектів, вона пов’язана з принциповими, концептуальними питаннями. Відповіді на ці питання можуть здійснити значний вплив на подальший розвиток податкового регулювання.

Перше питання: «Наскільки запровадження попереднього контролю на етапі реєстрації податкових накладних з можливістю блокування такої реєстрації відповідає Конституції»?

Згідно зі ст. 67 Конституції України, «кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом». Також у ст. 8 Конституції України зазначено: «В Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та їй повинні відповідати». Зазначені положення, враховуючи практику ЄСПЛ щодо розуміння «закону» і складових принципу верховенства права, в тому числі такого елементу як правової визначеності (здатності на підставі закону прогнозувати та оцінювати наслідки своїх дій), щодо податків слід розуміти так, що на підставі аналізу відповідних законів і планованих власних дій у вас має бути можливість чітко оцінити та визначити, які саме податки та в якій сумі ви повинні сплатити. Тобто це не може бути предметом свавільного визначення чи залежати від дій інших (звичайно, якщо ви дієте в межах закону).

У разі блокування реєстрації податкових накладних вашого постачальника ви позбавляєтеся права на відповідний податковий кредит (що збільшує вже ваші податкові зобов’язання до сплати), незалежно від вашої поведінки. Тобто розмір податку (ПДВ) до сплати залежить від дій контролюючого органу (зареєструвати чи заблокувати накладну) та оцінки ним вашого постачальника. Іншими словами, це залежить не від ваших дій та поведінки. Тому виходить, що насправді ПДВ ви сплачуватиме не в порядку та розмірі, визначеному законом, а з урахуванням впливу рішень контролюючого органу, винесених останнім на підставі певних оціночних критеріїв.

По суті додатковий платіж у зв’язку збільшенням податкових зобов’язань до сплати через недопущення відповідного вирахування (податкового кредиту), на який платник податку згідно із законом вправі розраховувати, має характер санкції. Тільки за що? За якісь презюмовані негаразди з постачальником? Однак юридична відповідальність особи, відповідно до ст. 61 Конституції, має індивідуальний характер, тобто ви не повинні відповідати за постачальника (в тому числі збільшенням сум до сплати в бюджет).

Загалом, базове посилання, покладене в основу механізму реєстрації/блокування податкових накладних, не узгоджується з презумпцією невинуватості, закріпленою Конституцією України. Згідно зі ст. 62 Конституції, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; при цьому ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину чи наміру на вчиненні злочину.

Реєстрація податкових накладних блокується не через те, що відбувається якась технічна перевірка на дотримання формальних вимог, а тому що платник податків не переконав податковий орган (якщо в останнього виникли «сумніви» на підставі певних критеріїв), що не має наміру на шахрайство, а також що дії, пов’язані з податковими накладними, не спрямовані на ухилення від сплати податку. Отже, закон фактично вимагає доведення платником податку того, що він не вчинив і не має наміру на вчинення злочину, пов’язаного з ухиленням від сплати податків. Де ж тут відповідність Конституції?

На останній аргумент можна спробувати заперечити. Наприклад, щодо перевірки на безпеку в аеропортах. Адже ви проходите перевірку, зокрема на зброю, без наявності відповідного дозволу, що також є кримінально караним діянням.

Однак цей приклад не сприймається як аналогія, оскільки у зазначеному випадку відбувається контроль об’єктивних параметрів (наявність чи відсутність зброї), а не оцінка. Крім того, це ваш вибір – подорожувати літаком, знаючи та приймаючи умову проходження контролю авіаційної безпеки. Альтернативний варіант – не подорожувати або обрати для подорожі інші засоби, де такий контроль не застосовується. З податками такого вибору немає.

Друга велика різниця між блокуванням реєстрації податкових накладних та прикладом з проходження контролю авіаційної безпеки полягає в тому, що авіаконтроль вбачається виваженим заходом, збалансованим з огляду на забезпечення інтересу суспільної безпеки (інших пасажирів) і тим обтяженням, яке покладається на пасажирів цим контролем. Тобто це співмірний захід з позиції суспільства (збалансовані вигоди й тягар для суспільства з перевагою в бік суспільної вигоди). Важко уявити, чим його можна було б замінити з таким самим ступенем ефективності, однак менш обтяжливим. Однак щодо нинішньої моделі блокування податкових накладних складається враження надмірної та невиправданої обтяжливості, зокрема через дії виконавчої влади з реалізації такої моделі та руйнування пов’язаних з нею очікувань.

Так, очікувалося, що проходження податковою накладною через сито реєстрації позбавляє будь-яких подальших проблем із забезпеченим таким чином податковим кредитом. Хоча Податковий кодекс говорить буквально лише про те, що зареєстрована податкова накладна є достатньою, а не беззаперечною підставою для визнання податкового кредиту, проте були відповідні очікування. Адже щодо операцій, підтверджених зареєстрованими податковими накладними, був проведений попередній аналітичний контроль. До того ж суми були забезпечені в системі електронного адміністрування живими грошима, визнаним податковим кредитом чи дозволеним овердрафтом, напрацьованим за попередні періоди. Однак не так сталося, як гадалося. Контролюючі органи досить швидко почали розвіювати сподівання, що проблемами з вхідною реєстрацією податкових накладних вичерпується. Пішли вже запити й інші дії, які ставлять під сумнів такий кредит за податковими накладними, що пройшли вхідний контроль при реєстрації.

Окрім того, практичні проблеми з реєстрацією податкових накладних набули надмірних обсягів. Скажемо чесно, якби за місяць проблеми такого роду виникали лише щодо кількох десятків чи сотень накладних по всій Україні, то навряд чи це викликало б загальну стурбованість (навіть з огляду на потенційну невідповідність процедури певним положенням Конституції). Проте реалії застосування вказаного інструменту показали його надмірну практичну обтяжливість, яка в очах суспільства вже переважує потенційні вигоди від системи.

При цьому дієвого та ефективного механізму вирішення проблем, які виникають під час реєстрації податкових накладних, не передбачено. Так, якщо скарга вважається задоволеною згідно із законом, через ненадання відповіді у встановлений законом строк, то реєстрація все одно не відбувається, хоча підстави для блокування за законом вже відсутні. До того ж Кодекс вимагає надання вмотивованої відповіді-рішення на скаргу, інакше скарга вважається задоволеною. Однак те, що відбувається на практиці, не тягне на вмотивовані рішення. Знов-таки, цей аспект невідповідності практики закону ніяк не адресований в реальності, тому державні органи дозволяють собі не виконувати закон і не забезпечують ефективних процедур, спрямованих на гарантування дотримання закону.

Сприймається саме те, що є, а не те, що мало б бути теоретично за законом. Практика ЄСПЛ підтверджує, що запровадження, забезпечення та дотримання ефективних і дієвих процедур – це зобов’язання держави. Цей тягар не може перекладатися на платників податків.

На практиці надмірне обтяження лягає саме на платників податків. Зокрема, у разі подальшого оскарження в судах блокування реєстрації накладної (значний розмір судового збору, строки проходження оскарження), принаймні дві інстанції до набуття рішенням суду законної сили, а потім ще й виконання такого рішення.

Таким чином, зважуючи все зазначене, можна стверджувати, що наразі фактично запроваджена модель не забезпечує справедливого балансу між загальними інтересами суспільства, на захист яких вона декларативно спрямована, й тим тягарем, який додатково покладається на платників податків. Тому не можна говорити навіть про сприйняття такого підходу qui pro quo, в тому числі як умову забезпечення фінансування належного відшкодування ПДВ (адже за законом вони формально не пов’язані).

То що ж робити? Супротив нинішній моделі вхідного контролю реєстрації податкових накладних вказує на її несприйняття суспільством. Для цього є підстави як нормативного (навіть до рівня Конституції), так і практичного характеру (включаючи неадекватність процедур у разі «сумнівів» щодо забезпечення реєстрації податкової накладної за запровадженими оціночними критеріями).

Отже, модель потребує перезавантаження. Щоб вирішити принципові проблеми, про які йде мова вище, потрібні скоріше не косметичні реформи та вдосконалення критеріїв оцінки, а принципова зміна підходу. Мова йде не про відмову від контролю та позбавлення контролюючих органів можливості оперативного реагування, щоб потім лише «шукати вітра в полі». Однак обов’язок і тягар контролю, належного реагування і доведення має бути покладений саме на контролюючі органи. Лише це може бути запорукою того, що вони не вдаватимуться до надмірного контролю.

Наприклад, нехай це буде аналогічно до адміністративного арешту майна за Податковим кодексом. Тобто у податкового органу є право заблокувати реєстрацію податкової накладної своїм рішенням, проте правомірність блокування має бути перевірена й підтверджена судом упродовж 96 годин, інакше відбудеться автоматична реєстрація. У разі скасування рішення про блокування обов’язковим є службове розслідування та притягнення винуватих до відповідальності (за наявності вини). Наразі це передбачено Кодексом щодо адміністративного арешту активів. Як і адміністративний арешт активів, блокування реєстрації податкової накладної має бути винятковим засобом забезпечення податкового законодавства, яке повинно застосовуватися у разі реальних і суттєвих підстав вважати у відповідних діях зазіхання на його порушення.

Наостанок слід зазначити, що для випадків, коли блокування реєстрації податкової накладної підтверджено судом, необхідно передбачити обов’язкове направлення повідомлення до слідчих органів для ініціації кримінального провадження. Адже ми говоримо про правомірність блокування лише за реальних суттєвих ознак, які свідчать про можливість застосування схеми з ухилення від сплати податків. Варто наголосити, що блокування має стати дійсно винятковою процедурою на випадок суттєвих ризиків, якщо «потім буде пізно», а на цей момент вбачається «схематоз». Гільйотина не повинна використовуватися як ліки проти лупи.

Завантажити pdf-файл статті (278 Kb)

Перегляди 854

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Інтерв’ю з Олександром Мініним із КМ Партнери, фірма-переможець 2019 року в Україні у сфері податків 13 серпня, 2018    594

Чи завершилась АТО?
Або «Я вам посылку принес… Только я вам ее не отдам»
03 серпня, 2018    2005

Огляд практики Верховного Суду з актуальних (проблемних) питань, пов’язаних з оподаткуванням за 2018 рік 16 липня, 2018    1208

З думок фантастів про податки, і не тільки. Роберт Хайнлайн. «Місяць – суворий господар» 09 липня, 2018    460

УСІ ВИ ОДНЕ 23 квітня, 2018    1074

Усі вільні 16 квітня, 2018    1009

Реальне призначення вироків за ст. 205 КК: чи є сенс у ст. 205 КК як такій? 06 квітня, 2018    1579

Право на поновлення строків на оскарження судового рішення vs. принцип остаточності судового рішення (res judicata) 06 квітня, 2018    5487

Перше «зразкове» рішення Верховного Суду в податкових спорах 06 квітня, 2018    1275

Оновлення! На розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу для «формування єдиної правозастосовчої практики» щодо оцінки вироку за ст. 205 КК відносно директора контрагента 23 березня, 2018    1989

Ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року 23 березня, 2018    1356

Зловживання процесуальними правами. Перша практика застосування судами положень КАСУ 20 березня, 2018    1289

Прокоментувати