+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Виплата заробітної платні – не контрольована операція! Як суд зайняв сторону адекватності та забрав можливість у податкових органів штрафувати осіб за неіснуючі порушення

13 серпня, 2021 Інформаційні листи

Певний час між платниками податків та контролюючими органами існує невирішене питання щодо віднесення заробітної платні до сфери, що підпадає під контроль трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ). Пам’ятаємо, що Мінфін підтримав ДФС у листі від 01 лютого 2019 р. № 11420-08-63/2874, де вказав, що операції з виплати (нарахування) заробітної плати фізичним особам – нерезидентам можуть вважатися контрольованими операціями (далі – КО), якщо будуть дотримані вартісні критерії визнання КО, а тому по таких операціях необхідно подавати звіт про КО.

Раніше ми вже наводили аргументи проти такого умовиводу у матеріалі «Правила ТЦУ поширюються на виплату заробітної плати? У Мінфіні вважають, що так. Що не так з цією позицією?». Схоже, що суд має таку ж думку щодо безпідставності й необґрунтованості цього інтерпретування законодавства контролюючими органами та Мінфіном.

У постанові від 04 серпня 2021 р. у справі № 640/847/19 апеляційний суд підтримав позицію платника податків у цій справі та став на бік платників податків. Команда КМ Партнери представляла інтереси компанії-позивача у даному спорі з Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві та довела правомірність і обґрунтованість невнесення виплати заробітної плати до Звіту про КО, оскільки правила ТЦУ не поширюються на трудові відносини.

У частині заробітної плати справа стосувалась того, що податковий орган визнав виплату зарплати пов’язаній фізичній особі – нерезиденту господарською операцією. Оскільки обсяг такої «операції» і «річний дохід» підприємства перевищив вартісні показники КО, позивач, на думку податкової, повинен був подати Звіт про КО, включивши туди таку «операцію». А оскільки операція не була включена у Звіт, контролюючий орган застосував штрафні санкції до позивача.

Суд не погодився з такою «аргументацією» контролюючого органу і зазначив наступне:

  • щодо неможливості заповнення самого Звіту про КО у випадку виплати (нарахування) заробітної плати фізичним особам – нерезидентам:

– «Відповідно до п.18 Розділу ІV Порядку у графах 14, 15 зазначається однакова дата – дата переходу прав власності на товари або дата складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

У випадку з нарахуванням заробітної плати такого документу та дати не існує, що свідчить про неможливість визначення трудових відносин контрольованими».

– «Так само неможливим у випадку аналізу трудових відносин є заповнення інших обов’язкових граф (наприклад графа 10 «Код країни походження предмету операції», графа 11 «Умови поставки», графа 12 «Назва торговельної марки предмета операції..», графа 13 «Виробник предмета операції..», графа 17 «Кількість», графа 18 «Одиниця виміру», графа 22 «Показник рентабельності» та ін.)».

  • щодо Настанов Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР):

– «правила ТЦУ передбачені ст. 39 ПКУ базуються на Настановах ОЕСР. Відповідно до листа ДФС від 15 серпня 2017 р. № 1615/6/99-99-15-02-15/ІПК Настанови ОЕСР є головним рекомендаційно-методичним міжнародним документом у сфері регулювання ТЦУ. … Відповідно до Настанов ОЕСР КО визначаються, як операції між двома підприємствами, які є асоційованими підприємствами по відношенню одне до одного. Визначення принципу «витягнутої руки» містить вказівку на необхідність дотримання цього принципу в комерційних та фінансових умовах між підприємствами.

Таким чином, КО в розумінні Настанов ОЕСР є виключно операції між пов’язаним підприємствами».

  • щодо співставних неконтрольованих операцій:

– «Судова колегія звертає увагу, що умовою застосування методології та процедур ТЦУ є необхідність встановлення співставних неконтрольованих операцій. … Колегія суддів звертає увагу на те, що з положень ПКУ (автор. – мається на увазі пп. 39.2.2.2 та 39.2.2.3 ст. 39 ПКУ) вбачається, що вони стосуються відносин в межах господарської діяльності на підставі цивільно-правових договорів.

Такі правила не можуть бути застосовані для відносин за трудовими договорами з фізичними особами як в розглядуваному випадку з позивачем та його найманим працівником».

  • щодо джерел інформації:

– «Тобто і джерела інформації, визначені в ст. 39 ПКУ (автор. – мається на увазі джерела, які передбачені пп. 39.5.3.1 ст. 39 ПКУ) таким чином, що вони повинні надавати можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій, тоді як таких умов немає у випадку трудових відносин.

Таким чином, для трудових відносин неможливо провести зіставлення операцій, без якого неможливо застосувати методи ТЦУ.

В акті перевірки не наводиться будь-яких співставних неконтрольованих операцій, які можна було б порівняти з виплатою заробітної плати фізичній особі-нерезиденту, а таке зіставлення є базовим принципом ТЦУ, закріпленому у ст.39 ПКУ».

  • щодо неможливості здійснення коригування фінансового результату у випадку виплати (нарахування) заробітної плати фізичним особам – нерезидентам:

– «Крім того, правила ТЦУ запроваджені з метою належного визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток. Сенс їх застосування до тих чи інших операцій існує виключно у випадку можливості здійснити коригування фінансового результату відповідно до пп. 140.5.1 та 140.5.2 ст. 140 ПКУ.

При цьому, у трудових відносинах, предметом регулювання яких є виконання працівником певної трудової функції за визначену заробітну плату, не існує договірної (контрактної) вартості, що визначається певним результатом, як і придбаних товарів (робіт, послуг). ПКУ не передбачає коригувань на підставі правил ТЦУ для витрат на оплату праці в межах трудових відносин».

Отже, Суд вказав, що:

«Наведене вище свідчить про те, що поширення правил ТЦУ на трудові відносини є неможливим відповідно до чинного законодавства».

Таким чином, бачимо абсолютну перемогу здорового глузду над вигаданими правопорушеннями. У випадку касаційного розгляду даної справи ми маємо надію, що і Верховний Суд не залишиться осторонь і тільки збільшить кількість аргументів проти позиції податківців.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2021

Перегляди 530

Прокоментувати