Аналітика

У Legal Alert VI ми розглядали питання про недоліки у визначенні “роялті” у попередньому проекті Податкового кодексу, що був запропонований Кабінетом Міністрів України. У зв’язку із тим, що наразі у Верховну Раду був внесений новий проект Податкового кодексу, розглянемо, чи були вирішені проблемні моменти цього визначення.

Як видно з нового проекту Податкового кодексу, визначення “роялті” залишилось поза увагою розробників Податкового кодексу. Так, у новому проекті визначення “роялті” залишилось тим самим, що й у попередньому проекті, а отже фактично ідентичним тому, що є у діючому законодавстві. Таким чином новий проект Податкового кодексу, знову ж таки, не вирішує тих проблем, що наразі виникають через нечіткість та незрозумілість поняття “роялті” у чинному законодавстві.

Такий підхід до розроблення податкового законодавства, в даному випадку його термінології, свідчить лише про те, що від нового Податкового кодексу не слід очікувати, що податкове законодавство стане більш узгодженим і більш зрозумілим для платників податків, а податковий облік спроститься.

Варто зазначити, що питання “роялті” було одним з найважливіших для розробників нового проекту. Так, у Пояснювальній записці до проекту Податкового кодексу зазначено, що у Податковому кодексі “встановлено обмеження з врахування у витратах сум роялті, сплачених на користь нерезидентів та платників, що звільнені від сплати податку на прибуток чи сплачують цей податок за іншою ставкою”. В той же час, як зазначено вище, автори Податкового кодексу так і не запропонували належного визначення “роялті”, яке б дало змогу чітко зрозуміти, які витрати обмежені, а які ні.

Окрім вищезазначеного, слід також звернути увагу на те, що, всупереч тому, що у Пояснювальній записці йдеться лише про буцімто обмеження розміру витрат по сплаті роялті на користь нерезидентів, у проекті Податкового кодексу такі витрати взагалі заборонені.

Так, абзац другий пп.  140.1.2 ст. 140 проекту Податкового кодексу говорить про те, що “до складу витрат не включаються нарахування роялті на користь нерезидента (крім нарахувань на користь постійного представництва нерезидента, яке підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 160.8), юридичної особи, яка відповідно до статті 154 цього розділу звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена у пункті 151.1 статті 151 цього розділу; особи, що сплачує податок у складі інших податків“.

Таким чином автори Податкового кодексу мають намір взагалі заборонити віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, роялті, сплачених на користь нерезидентів.

Разом з цим виникає питання, а чи вдасться їм досягти цієї мети, хоча б з огляду на положення конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, які Україна підписала з низкою держав.

Як відомо, у зазначених конвенціях є стаття, яка регулює питання недискримінації та передбачає, що резиденти однієї договірної держави не можуть підлягати більш обтяжливому оподаткуванню у другій договірній державі, ніж резиденти цієї другої договірної держави. Застосування Україною різних правил до податкового обліку роялті, що виплачуються на користь нерезидентів та на користь резидентів (в першому випадку витрати заборонені, а у другому – ні), буде означати порушення зобов’язань України щодо недискримінації.

Слід також відзначити, що в деяких конвенціях про уникнення подвійного оподаткування прямо йдеться про те, що роялті та інші виплати, що сплачуються резидентом договірної держави резиденту другої договірної держави, з метою визначення оподатковуваних прибутків першого згаданого резидента, повинні враховуватись за таких же умов, якщо б вони сплачувались резиденту першої згаданої держави. Такі положення, зокрема, містяться у ст. 25 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал від 4 березня 1994 року та у ст. 26 Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 24 листопада 1995 року.

Але навіть якщо відповідна стаття про недискримінацію конвенції про уникнення подвійного оподаткування прямо й не згадує про роялті, то резиденти України будуть мати право враховувати роялті, сплачені на користь резидента іншої договірної держави, у складі витрат в силу загальних положень статті, що регулює питання недискримінації.

Таким чином, новий проект Податкового кодексу не доопрацьований та не досягає тих цілей, які ставили його автори, щонайменше в частині платежів роялті на користь резидентів тих держав, з якими Україна уклала конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Застосування розглядуваного положення Податкового кодексу щодо виплат на користь резидентів більшості держав, скоріш за все, викликає скандал.

В результаті прийняття такого Податкового кодексу податкове законодавство стане більш заплутаним, оскільки буде вимагати застосування не лише внутрішнього законодавства, а й конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Крім того застосування розглядуваного положення щодо заборони врахування у складі витрат сум роялті, сплачених на користь нерезидентів, скоріш за все викликає спори з податковими органами, у яких платники податків будуть доводити правомірність формування витрат у цій частині на підставі положень конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Більш того, застосування розглядуваного положення ризикує викликати спори не лише з податковими органами, а й з іншими державами.

Додатково до вищевикладеного слід відзначити, що у деяких листах ДПАУ озвучена позиція, що платежі за користування комп’ютерними програмами повинні кваліфікуватись як роялті. Враховуючи те, що визначення роялті у новому проекті Податкового кодексу залишається практично тим самим, що й у чинному законодавстві, не виключено, що за умови прийняття Податкового кодексу податкові органи будуть виключати із складу витрат, що враховуються для визначення об’єкта оподаткування, й платежі на користь нерезидентів, що здійснюються за користування комп’ютерними програмами в якості кінцевого користувача. Це ще один приклад, до яких проблем може привести прийняття Податкового кодексу у пропонованій редакції.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Оглядовий лист українською та англійською мовами.

Завантажити pdf-файл оглядового листа (118,0 Kb)

З повагою,

© ТОВ «КМ Партнери», 2010

Прокоментувати