+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Акт перевірки без податкового повідомлення-рішення не може бути доказом та інші зміни до Податкового кодексу

08 вересня, 2015 Інформаційні листи

Податковий кодекс України (далі – «ПК України») знову змінено1. Нижче пропонуємо огляд основних положень таких змін.

Зміни стосовно проведення перевірок

Відтепер контролюючим та іншим державним органам заборонено використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складання акта перевірки податкове повідомлення-рішення (далі – «ППР») не було надіслане (вручене) платнику податків (п. 86.7 ст. 86 ПК України).

За таких умов усталена практика контролюючих органів щодо використання «проміжних» актів перевірок (без винесення ППР) для донарахування зобов’язань добросовісним платникам податків не повинна набувати подальшого поширення. І хоча конкретних санкцій за порушення даної норми закон не передбачає, однак використання податковою актів перевірок, у результаті яких ППР не виносились, слід вважати використанням неналежних доказів, які не повинні братись до уваги судом при вирішенні справи (ч. 3 ст. 70 КАС України).

Відтепер за письмовим зверненням платника податків, замість документальної невиїзної перевірки, може проводитись документальна виїзна перевірка (п. 79.5 ст. 79 ПК України). Дане нововведення може стати корисним, наприклад, у випадку, коли платник бажає звернути більше уваги на дослідження документів, які стосуються предмета перевірки.

Законом також було конкретизовано вимоги до змісту наказу на проведення перевірки (п. 81.1 ст. 81 ПК України) та внесено зміни в порядок оформлення результатів перевірок (п. 86.1 ст. 86 ПК України).

Адміністративний арешт майна платника податків може бути застосований не лише за відмову у проведенні чи у допуску до проведення документальної перевірки, а і за таку відмову щодо фактичної перевірки (пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України). Не зовсім зрозуміло, щоправда, як саме така норма виконує завдання закону про внесення змін та зменшує тиск на платника?

Зміни щодо порядку надання податкових консультацій

Відтепер узагальнюючі податкові консультації видаватиме Міністерство фінансів України за результатами аналізу податкових консультацій, що надавались платникам податків органами Державної фіскальної служби України (пп. 14.1.173 п. 14.1 ст. 14, п. 52.6 ст. 56 ПК України).

Відповідно до ПК України, платники податків зможуть оскаржувати не лише індивідуальні податкові консультації, але й узагальнюючі податкові консультації (п. 53.3 ПК України). Хоча слід підкреслити, що наразі немає гарантій того, що самі суди погоджуватимуться з правом на оскарження податкових консультацій. Зокрема, Верховний Суд України все ще не поставив крапку в дискусії щодо того, чи є податкова консультація актом, який впливає на права та обов’язки платника та який, відповідно, може бути предметом судового розгляду.

Встановлено вимоги до змісту індивідуальної податкової консультації, яка може надаватись платнику податків в письмовій або електронній формі (п. 52.3 ст. 52 ПК України). Зокрема, податкова консультація повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Таке уточнення викликане, швидше за все, поширеною практикою податкових органів складати «відписки» на запити платників, які не містять відповіді на поставлені запитання та висновків щодо практичного використання норм. При цьому слід підкреслити, що ефективних санкцій за невиконання вимог щодо форми консультації ПК України Закон не містить. Тому, чи дасть результат вказане уточнення на практиці, зараз сказати складно.

Консультація, надана в письмовій та електронній формі, обов’язково розміщується на сайті контролюючого органу, який її видав, протягом 10 днів з дати її видачі без зазначення найменування платника податку, якому така консультація була надана (п. 52.4 ст. 52 ПК України).

Такі консультації (розміщені на сайті органів ДФСУ), звичайно, не даватимуть платнику, якому вони не адресовані, прямих підстав для звільнення від відповідальності (п. 53.1 ст. 53 ПК України), проте їх можна буде використовувати для підтвердження своєї позиції або доведення, наприклад, неоднозначності податкових норм. Крім того, очікується, що й податковій буде складно «штампувати» різні відповіді платникам у випадку, коли кожна з них буде розміщена на сайті податкової (сподіваємось, що всі вони справді будуть доступні на сайті).

Зміни щодо кримінальних проваджень

З ПК України були виключені положення, що дозволяли нараховувати податок та виносити ППР лише після завершення кримінального провадження, пов’язаного з таким нарахуванням (виключено пп. 54.3.4 ст. 54, п. 58.4 ст. 58, п. 86.9 ст. 86 ПК України). Тобто, незалежно від стадії кримінального провадження, ППР виноситься і, відповідно, оскаржується платником в загальному порядку2.

Зміни щодо застосування пені

Відтепер обрахунок пені при самостійному нарахуванні податку платником починається не одразу, а після спливу 90 днів за днем граничного строку сплати такого податку (літ. «а)» пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України). Крім того, якщо платник податків самостійно виявив помилки у власній звітності та вніс до неї зміни протягом 90 календарних днів, наступних за днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, пеня такому платнику податків не нараховується (п. 129.9 ст. 129 ПК України).

Інше

Окрім перелічених вище змін, в новій редакції було викладено дефініцію безнадійної заборгованості (пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України) та вартісні характеристики основних засобів (пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПК України), внесено окремі зміни в порядок подання звітності платниками податків (п. 46.4 ст. 46 ПК України, пп. 48.5.2 п. 48.5 ст. 48, п. 49.5 ст. 49 ПК України), підправлено підстави для надсилання податкових повідомлень-рішень (п. 58.1 ст. 58 ПК України), регламентовано порядок взяття на облік іноземних юридичних осіб, які отримали майнові права на нерухомість або землю в Україні (п. 64.5 ст. 64 ПК України), а також, у окремих випадках, тимчасово звільнено від штрафів платників з доходом до 20 млн грн (п. 35 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

 Примітки:

101.09.2015 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 р.

2Щодо кримінальних проваджень, які розпочаті до внесення розглядуваних змін в ПК України, у п. 36 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено спеціальні правила.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2015

Перегляди 4379

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Огляд практики Верховного Суду з актуальних (проблемних) питань, пов’язаних з оподаткуванням за 2018 рік 02 серпня, 2019    1944

Штрафи за порушення у сфері обігу готівки. Чи все так погано? 27 лютого, 2019    946

Інтерв’ю з Олександром Мініним із КМ Партнери, фірма-переможець 2019 року в Україні у сфері податків 13 серпня, 2018    957

Чи завершилась АТО?
Або «Я вам посылку принес… Только я вам ее не отдам»
03 серпня, 2018    6222

З думок фантастів про податки, і не тільки. Роберт Хайнлайн. «Місяць – суворий господар» 09 липня, 2018    1310

УСІ ВИ ОДНЕ 23 квітня, 2018    3250

Усі вільні 16 квітня, 2018    1348

Реальне призначення вироків за ст. 205 КК: чи є сенс у ст. 205 КК як такій? 06 квітня, 2018    4262

Право на поновлення строків на оскарження судового рішення vs. принцип остаточності судового рішення (res judicata) 06 квітня, 2018    21625

Перше «зразкове» рішення Верховного Суду в податкових спорах 06 квітня, 2018    2309

Оновлення! На розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу для «формування єдиної правозастосовчої практики» щодо оцінки вироку за ст. 205 КК відносно директора контрагента 23 березня, 2018    3132

Ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року 23 березня, 2018    2831

Прокоментувати