Аналітика

Нагадаємо, що відповідно до пп. 140.5.4 ст. 140 Податкового Кодексу України (далі – ПК України) фінансовий результат платника податків збільшується на 30 % вартості товару, робіт чи послуг у випадку, якщо, зокрема, такі операції здійснюються із компаніями, зареєстрованими у юрисдикціях, що включені до Переліку «низькоподаткових» держав КМУ, або з компаніями, які мають організаційно-правову форму, включену до Переліку ОПФ КМУ.

ПК України також визначає, що вказане коригування не здійснюється, якщо операції з нерезидентом визнаються контрольованими за ст. 39 ПК України або якщо операції не контрольовані, однак сума витрат підтверджується за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої ст. 39, але без подання звіту про контрольовані операції.

Тобто, якщо платник податків готує документацію з трансфертного ціноутворення, в якій приходить до висновку, що ціни в операціях між ним і нерезидентом відповідають принципу «витягнутої руки», то коригування на 30 % вартості таких операцій не здійснюється.

Чи мають в такому випадку бути зроблені «проміжні» коригування за підсумками І кварталу, півріччя та 9 місяців?

Це питання ми детально розглядали ще в січні цього року у матеріалі «Розширено коло операцій, які потенційно підпадають під 30 % коригування за пп. 140.5.4 ПК України та думки щодо практичного застосування цієї норми» і дійшли висновку, що, виходячи із власне норм ПК України, платник податків не зобов’язаний здійснювати 30 % коригування в кінці кожного «проміжного» періоду. А лише за результатами року і лише у випадку, якщо операції платника податків не будуть визнані контрольованими, а сам платник податків прийме рішення не обґрунтовувати розмір витрат за допомогою методики ТЦУ.

Однак на той момент представники Державної фіскальної служби (далі – ДФС) дотримувалися іншої думки. У численних листах (наприклад, лист від 08.09.2017 р. № 1878/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, лист від 11.12.2017 р. № 2924/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) податківці закликали платників податків здійснювати коригування в кінці кожного звітного кварталу протягом року. Були і запити до компаній, які відмовилися здійснювати коригування на квартальній основі.

Втім, «ніщо під місяцем не вічне», а тим більше – позиція фіскальних органів у питаннях тлумачення законодавства.

У вересні цього року в базі запитань-відповідей ЗІР з’явилося роз’яснення ДФС, відповідно до якого від платників податків більше не вимагається здійснювати коригування на 30 % вартості товарів (робіт, послуг) за підсумками І кварталу, півріччя та 9 місяців.

Цікаво, що при цьому аргументація представників ДФС взагалі не змінилася. Тільки якщо раніше робився висновок, що квартальні коригування необхідно робити, оскільки визначити, чи операція є контрольованою, можливо лише за результатами звітного року, то в актуальному роз’ясненні говориться навпаки, що квартальні коригування не треба робити, оскільки визначити, чи є операція контрольованою, та застосувати методологію ТЦУ можливо лише за результатами звітного року.

Зокрема, у відповіді на запитання в системі ЗІР від 19.06.2018 р. вказується:

Ймовірно, що саме позиція Мінфіна (лист, на який посилається ДФС у відповіді) зіграла ключову роль у зміні «політики партії».

Як би там не було, наразі податкова активно практикує новий підхід, про що свідчать і численні індивідуальні податкові консультації, в яких підтверджується, що немає необхідності здійснювати «проміжні» коригування фінансового результату відповідно до пп. 140.5.4 ПК України.

Бажання ж платників податку отримати такі консультації ми цілком підтримуємо, адже в умовах, коли думка податкової щодо тлумачення норм законодавства змінюється як флюгер, непогано мати «індульгенцію» на випадок, якщо податкова знову передумає.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2018

Прокоментувати