Аналітика

Стаття 39 Податкового кодексу України (далі – ПК України) містить норми про попереднє узгодження ціноутворення ще з першої редакції, коли вводилися перші правила трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ), що почали діяти з вересня 2013 року. Відтоді як самі правила ТЦУ, так і порядки узгодження ціноутворення неодноразово змінювалися.

Нагадаємо, що механізм попереднього узгодження ціноутворення покликаний забезпечити передбачуваність у взаємовідносинах великого платника податків (може бути застосований лише платниками, віднесеними до категорії «великих») з фіскальними органами в контексті контролю ТЦУ. В договорі, котрий укладається платником з Державною фіскальною службою (далі – ДФС) (з можливістю долучення іноземних податкових органів), узгоджуються критерії, що застосовуються у відносинах, виконання яких платником податків свідчитиме про дотримання принципу «витягнутої руки» в майбутніх контрольованих операціях (далі – КО).

Однак інструмент попереднього узгодження не мав великого (та й невеликого також) успіху серед платників податків. Це проблема не тільки України, аналогічна тенденція існує і в інших країнах, де випадки укладення договору про узгодження ціноутворення часто можна порахувати на пальцях однієї руки.

І ось маємо новий Порядок попереднього узгодження ціноутворення, який був затверджений Постановою Кабміну від 04 липня 2018 року № 518.

Основні зміни є такими:

1.

Передбачено два варіанти звернення до ДФС з приводу попереднього узгодження ціноутворення:

• звернення з пропозицією попереднього розгляду – так би мовити «легкий» варіант, покликаний дати змогу в спрощеному форматі визначити, чи доцільно звертатися із повноцінною заявою та готувати весь пакет документів;
• звернення вже безпосередньо з метою підписання договору про попереднє узгодження ціноутворення – стандартна процедура з підготовкою повного пакету документів, правами робочої групи, створеної в ДФС з метою попереднього узгодження, запитувати документи та матеріали, відвідувати приміщення платника податків і так далі.

2.

Важливим є те, що порядком встановлені чіткі терміни, які мають дотримуватися в процесі попереднього узгодження:

• ДФС має призначити попередній розгляд звернення протягом 10 робочих днів з дати одержання листа-пропозиції від платника та повідомити про його проведення не пізніше, ніж за 3 робочих дні;
• за основної ж процедури попереднього узгодження перше спільне обговорення має відбутися не пізніше, ніж за 30 календарних днів з дня отримання заяви платника.

Ці правила забезпечують прогнозованість принаймні початку процедури, але непогано було б обмежити в часі процедуру в цілому, щоб вона не перетворилася на кафкіанський «процес заради процесу».

Таким чином, «сценарії» звернення до ДФС з приводу попереднього узгодження ціноутворення виглядають наступним чином:

Попередній розгляд

Під час звернення до ДФС з пропозицією попереднього розгляду великий платник податків надсилає лист у довільній формі, який має містити наступну інформацію.

Підписання договору про попереднє узгодження ціноутворення

На етапі звернення з метою підписання договору про попереднє узгодження ціноутворення платник податків подає документи за наступним переліком:

3.

Передбачена можливість за згодою ДФС та платника податків поширити договір на попередні звітні періоди (за умови, що такі періоди не перевірялися та не є предметом перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки»).

Така можливість є безумовним «плюсом» на користь процедури взаємного узгодження, оскільки за умови успішного завершення в теорії знімаються ризики питань щодо ТЦУ і попередніх періодів (звичайно, якщо дотримувались умови договору).

4.

Більш чітко прописаний порядок залучення до узгодження іноземних податкових органів.

Так, нагадаємо, що договір про попереднє узгодження може бути трьох типів:

• Односторонній – між платником та ДФС;
• Двосторонній – між платником, ДФС та іноземним податковим органом країни-резиденції контрагента в КО;
• Багатосторонній – між платником, ДФС та податковими органами кількох країн-резиденцій контрагентів КО.

Когось в цьому договорі не вважають «стороною» і цей хтось не податковий орган. :-)

Порядком врегульовано, що характер договору визначається самостійно платником податків. Однак, якщо платник податків вирішив укласти дво- чи багатосторонній договір, то необхідно надати підтвердження, що контрагент платника податків звернувся до іноземного податкового органу з метою укладення договору.

ДФС та іноземний орган проводять консультації з приводу попереднього узгодження, використовуючи механізм взаємного узгодження, передбачений укладеним договором про уникнення податкового оподаткування.

Порядок передбачає право платника податків припинити процедуру взаємного узгодження, якщо ДФС та іноземний податковий орган узгодять інші критерії визначення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки», ніж ті, які пропонував платник податків.

5.

Передбачена можливість залучення до процедури незалежних експертів, висновки яких мають рекомендаційний характер. Фінансування залучення незалежних експертів здійснюється платником податків.

6.

Порядком прописаний і певний «захисний механізм» для платників податків, які побоюються за своєю ініціативою надавати фіскальним органам всю повноту інформації про свої бізнес-процеси в умовах, коли ДФС може і не погодитися з його пропозиціями щодо узгодження ціноутворення.

Так, встановлено, що будь-яка інформація, документи чи матеріали, отримані ДФС від платника податків під час процедури узгодження ціноутворення, в тому числі під час попереднього розгляду, не можуть бути розголошені чи оприлюднені без згоди платника податків та/або використані як підстава для здійснення заходів податкового контролю.

Вся така інформація є конфіденційною.

Але велике питання, як цей «запобіжник» працюватиме на практиці. Припустімо, що, на думку ДФС, запропонований платником податків підхід не є коректним і умови операцій не відповідають принципу «витягнутої руки». Як тоді? Не будуть ініціювати перевірку?

7.

Що стосується звітності платника податків після укладення договору, то, як і раніше, передбачається обов’язково щороку подавати звіт про виконання договору, форма, зміст та строки подання якого визначаються самим договором.

Разом з тим, укладення договору не звільняє платника податків від складення та подання звіту про КО.

Однак принаймні не буде потреби щороку готувати ще й документацію ТЦУ, як це було раніше. А це вже є великим плюсом порядку. Як розуміємо, необхідну для контролю інформацію міститиме звіт про виконання договору.

8.

Що стосується податкових зобов’язань, штрафів, пені щодо КО, ціноутворення яких попередньо узгоджене, то відповідно до порядку такі нарахування можуть проводитися виключно за період, який починається з дати припинення дії договору.

Але і з цього правила є винятки: випадки дострокового припинення договору ДФС з дати набрання ним чинності. А на таке дострокове припинення у ДФС є право за наступних підстав:

• контролюючим органом виявлено недостовірні відомості, зазначені платником податків у документах та матеріалах, поданих разом із заявою, та у щорічному звіті про виконання договору;
• невідповідність дій платника податків умовам договору або невиконання його умов чи положень.

Тобто платник податків, що уклав договір про попереднє узгодження, захищений, але є нюанс…

Якщо виконання умов договору повністю на совісті платника податків (а відтак, може ним контролюватися), то недостовірні відомості – це питання чітко не визначене, а тому дає простір для «фантазій». Варто було б таку підставу дострокового припинення чіткіше визначити. Хоча б прописати, що мова йде про відомості, які є суттєвими для рішення про визначення критеріїв встановлення відповідності принципу «витягнутої руки» та про недостовірність яких знав чи мав знати платник податків.

Та й за великим рахунком, під час процедури взаємного узгодження у ДФС є всі інструменти, щоб відомості належним чином перевірити.

Варто також згадати, що виникають питання з відповідністю цього положення правилам ПК України, який визначає, що:

У Кодексі про недостовірні відомості мова не йде, тільки про дотримання чи недотримання умов договору…

Висновок

За результатами ознайомлення з новим порядком можемо констатувати, що він став зрозумілішим, чіткішим та загалом створює враження робочого інструмента.

Однак залишилися і певні моменти, що викликають запитання. Зокрема, підстави дострокового припинення договору з дати укладення та права фіскальних органів нараховувати зобов’язання, штрафи й пеню у випадку такого дострокового припинення.

Але в цілому варто зазначити значний прогрес у порівнянні з минулими версіями порядку попереднього узгодження. Побачимо, чи є він достатнім для того, щоб платники податків почали розглядати попереднє узгодження в якості справді дієвого механізму.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2018

Прокоментувати