Тому що треба бути послідовним
Конституційний Суд визнав неконституційною ст. 368-2 Кримінального Кодексу України (далі – КК України). Однією з підстав стали висновки про невідповідність норми ст. 368-2 КК України «якості закону».
Враховуючи, що ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків) має істотні проблеми з якістю, то рішення Конституційного суду у справі № 1-р/2019 створює умови для визнання ст. 212 КК України неконституційною.
Детальніше про проблеми з «якістю» ст. 212 КК України див. за посиланням.
Далі наводяться обґрунтування з рішення Конституційного Суду, які можуть бути використані для визнання неконституційною будь-якої норми КК України, яка не відповідає «якості закону»:
Рішення Конституційного Суду
від 26 лютого 2019 року у справі № 1-р/2019
«<…>
3. Одним з головних елементів принципу верховенства права, закріпленого в частині першій статті 8 Основного Закону України, є юридична визначеність. Конституційний Суд України наголошував на важливості вимоги визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005).
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі „Солдатенко проти України“ (Soldatenko v. Ukraine) від 23 жовтня 2008 року зазначив, що, коли йдеться про позбавлення свободи, надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності, а також наголосив, що пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року не просто відсилає до національного закону, але також стосується „якості закону“, вимагаючи від закону відповідності принципові верховенства права; при цьому „якість закону“ означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість позбавлення свободи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні – для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля (пункт 111).
Дотримання вимоги ясності і недвозначності норм, які встановлюють кримінальну відповідальність, є особливо важливим з огляду на специфіку кримінального закону та наслідки притягнення до кримінальної відповідальності, адже притягнення до такого виду юридичної відповідальності пов’язане з можливими істотними обмеженнями прав і свобод людини.
<…>
…обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частини перша, друга, третя статті 62 Конституції України).
5.
<…>
З огляду на наведене Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 3682 Кодексу не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.
<…>
7. Вирішуючи цю справу, Конституційний Суд України виходить із того, що законодавче визначення ознак такого злочину, як незаконне збагачення, у статті 3682 Кодексу не відповідає принципу юридичної визначеності.
У правовій державі, якою згідно зі статтею 1 Конституції України є Україна, протидія злочинності має здійснюватися виключно правовими засобами з неухильним дотриманням прав і свобод людини, а також принципів верховенства права та верховенства Конституції України. Це повною мірою стосується також реалізації Верховною Радою України виключної законодавчої функції в частині визначення законом діянь, які є злочинами (пункт 22 частини першої статті 92 Конституції України). У тих випадках, коли закон передбачає кримінальну відповідальність, вимога ясності та недвозначності цього закону є вирішальною при встановленні його відповідності юридичній визначеності.
Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 3682 Кодексу не відповідає вимозі юридичної визначеності як складовій конституційного принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України), оскільки диспозиція цієї норми сформульована недостатньо чітко й допускає неоднозначне її розуміння, тлумачення
та застосування».
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.
З повагою,
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Подвійне дно Законопроєкту про комунікацію між бізнесом та податковою № 9662 (з оновленням від 15 березня 2024 року)
Не обійшлося: скасовано граничні строки здійснення досудового розслідування до підозри
Пороги для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 212 ККУ з 01 січня 2024 року
Спроба скасування «поправок Лозового» – бізнесу приготуватися!
Строки досудового розслідування у воєнний час: зміни за Законом № 3341-IX – чи розставлені крапки над «і»
Строки досудового розслідування [у ВСІХ провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру] зупинені на час дії воєнного стану. А якщо подивитися під іншим кутом?
Кримінальні провадження за ухилення від сплати податків: що змінилось за час роботи БЕБУ?
«Поїхали!»: Бюро економічної безпеки України розпочало свою діяльність
З якими показниками податкова міліція завершує свою роботу?
Статистика кримінальних проваджень стосовно ухилення від сплати податків за перше півріччя 2021 року
Статистика кримінальних проваджень за ухилення від сплати податків у першому кварталі 2021 року
Пороги для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 212 КК України у 2021 році
Ілюзія відсутності вини при закритті кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків давності