+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Законопроект № 4065 – яких змін очікувати?

05 листопада, 2020 Інформаційні листи

03 листопада 2020 року Верховна Рада України прийняла за основу законопроект № 4065 «Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (далі – Законопроект № 4065). Депутати також проголосували за скорочення вдвічі строку подачі правок, пропозицій та підготовки Законопроекту № 4065 до другого читання. Тож, швидше за все, вже найближчим часом він буде прийнятий в цілому як закон.

Законопроект № 4065 в основному стосується змін до нововведень, які були запроваджені сумнозвісним законом № 466.

У цьому оглядовому листі ми окреслимо у загальному лише деякі зміни, які наразі передбачені Законопроектом № 4065 у редакції, викладеній на веб-сайті Верховної Ради України. Оскільки під час проходження другого та третього читання Законопроект № 4065 може бути суттєво змінений, фінальні положення з детальним аналізом змін ми розглянемо в окремих листах після прийняття Законопроекту № 4065 вже як закону.

Отже, Законопроектом № 4065, серед іншого, наразі передбачено:

1. Щодо ділової мети:

  • виключення положення щодо коригування фінансового результату на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій із нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети;
  • водночас доктрина ділової мети буде застосовуватися та перевірятися в контрольованих операціях в рамках ТЦУ. Серед іншого, передбачено, що опис операцій у документації з ТЦУ має містити обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети придбання товарів, робіт, послуг;
  • також передбачено можливість коригування фінансового результату по операціях з придбання/реалізації товарів, робіт, послуг у/на користь нерезидентів, зареєстрованих у так званих «офшорних» юрисдикціях, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України, та по операціях із нарахування роялті на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети.

2. Основні положення про облік та оподаткування постійних представництв нерезидентів, в т.ч. і нові визначення понять «постійне представництво», «дохід з джерелом їх походження з України» та інші, будуть застосовуватися до податкових періодів з 01 січня 2021 року. До 31 грудня 2020 року включно застосовуватимуться перехідні положення, прописані в ПКУ (в основному норми, які діяли до внесення змін Законом № 466).

3. Щодо оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК):

  • перенесення набрання чинності статті 39-2 ПКУ (щодо КІК) на 01 січня 2022 року (повинна була набрати чинність з 01 січня 2021 року);
  • перенесення першого звітного періоду про КІК до 2022 року та надання можливості подати звіт про КІК за 2022 рік одночасно з поданням річної декларації про майновий стан або декларації з податку на прибуток за 2023 рік із включенням скоригованого прибутку КІК зі звіту до відповідних декларацій за 2023 рік (без застосування санкцій чи пені);
  • у разі сумнівів щодо достовірності звітності контролюючий орган зможе вимагати надання висновку аудиторської компанії, що підтверджує фінансову звітність КІК, не раніше ніж через 15 місяців після завершення звітного періоду (було 12);
  • скасовано вимогу подання копій первинних документів КІК при поданні документації з ТЦУ;
  • незастосування санкцій, пені та адміністративної і кримінальної відповідальності за порушення вимог щодо оподаткування прибутку КІК за результатами 2022-2023 звітних років;
  • прямо уточнено, що інформація та документи щодо КІК, отримані за результатами 2022-2023 звітних років, є інформацією з обмеженим доступом, не може бути витребувана та передана правоохоронним органам та не може вважатися доказом у кримінальному провадженні у розумінні ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України. Втім, відразу відзначимо, що застосовність та дієвість таких положень є сумнівною, адже зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього кодексу та/або до законодавства про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 1 Кримінального процесуального кодексу України), а порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ч. 1 ст. 1). Тому передбачення подібних норм в ПКУ схоже швидше на «замилювання ока» платників.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2020

Перегляди 363

Прокоментувати