+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Ще більше новацій «під ялинку» 2017 – податок на прибуток

13 січня, 2017 Інформаційні листи

31 грудня 2016 року були опубліковані останні зміни до податкового законодавства України. Верховна Рада України прийняла декілька законопроектів, основним з яких для цілей змін податку на прибуток є Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII (далі – «Закон № 1797»).

Нижче ми коротко наводимо наш коментар щодо основних нововведень, які стосуються податку на прибуток.

1. Технічні виправлення стосовно податкових різниць

Враховуючи те, що багато технічних помилок було допущено під час зближення правил податкового та бухгалтерського обліку через податкові різниці, Законом № 1797 було внесено ряд технічних змін та уточнень, які стосуються податкових різниць, а саме:

1.1. Підрозділ 4 Розділу ХХ ПК України було доповнено п. 42, який прямо дозволяє коригувати фінансовий результат до оподаткування на суму доходів або витрат, які були враховані до правил ПК України, які діяли до 2015 року (до проведення «податкової реформи») та, які були повторно враховані після 2015 року, відповідно до правил бухгалтерського обліку, що призвело до їх подвійного врахування для цілей оподаткування.

1.2. Підпункт 138.3.1 ПК України доповнений уточнюючим абзацом, відповідно до якого при розрахунку «податкової» амортизації вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається без урахування переоцінок (дооцінки або уцінки), проведених відповідно до правил бухгалтерського обліку.

Зауважимо, що в принципі ПК України і раніше не дозволяв враховувати переоцінки для розрахунку амортизації, адже дооцінки на фінансовий результат не впливають, відповідно до правил бухгалтерського обліку (відображаються у капіталі в дооцінках), а уцінка коригується у податковому обліку, відповідно до п. 138.1 ПК України. Водночас у зв’язку зі зверненнями платників, податкові органи неодноразово звертали увагу платників у своїх листах, що переоцінки не впливають на вартість основних засобів та нематеріальних активів, тому законодавець вирішив чітко закріпити зазначене правило у ПК України.

1.3. Уточнено положення ст. 139 ПК України, яка визначає порядок коригування фінансового результату у зв’язку із продажем об’єктів невиробничих основних засобів. Тепер фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, у разі продажу чи ліквідації таких об’єктів, та відповідно зменшується на суму первісної вартості придбання або виготовлення таких об’єктів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до правил бухгалтерського обліку.

1.4. Уточнено ст. 139 ПК України: раніше зазначена стаття не дозволяла платникам податків включати витрати у зв’язку з визнанням заборгованості безнадійною. Так, відповідно до пп. 139.2.1 ПК України, фінансовий результат до оподаткування збільшувався на суму сформованих резервів сумнівних боргів, відповідно до правил бухгалтерського обліку, за якими витрати при формуванні таких резервів прямо впливали на фінансовий результат (без визнання заборгованості безнадійною). Водночас зворотного коригування зазначеного резерву у рахунок зменшення, у разі визнання сумнівної заборгованості безнадійною, ПК України не передбачав.

Наразі пп. 139.2.2 ПК України виправлений і прямо дозволяє зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПК України.

1.5. Змінено пп. 140.4.1 ПК України, який передбачав зменшення фінансового результату до оподаткування на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток, оскільки зазначені суб’єкти самостійно сплачують податок на прибуток авансовими внесками при нарахуванні дивідендів.

По-перше, Законом № 1397, зазначене положення розширено також на платників єдиного податку всіх груп. По-друге, встановлено виключення – зазначене положення не застосовується до доходів від участі у капіталі, які виплачуються інститутами спільного інвестування та іншими платниками, прибуток яких звільняється від оподаткування, відповідно до положень ПК України, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування.

1.6. Уточнено пп. 140.5.9 ПК України, відповідно до якого забороняється відносити до складу витрат суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) неприбутковим організаціям у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

У зазначеному пункті уточнено, що такі неприбуткові організації – отримувачі коштів (товарів, робіт, послуг) обов’язково повинні  бути зареєстровані у Реєстрі неприбуткових установ та організацій на дату отримання коштів, передачі товарів, робіт, послуг. В протилежному випадку, податкові органи, скоріш за все, будуть оспорювати можливість врахування таких виплат у витратах в обсязі 4-х відсотків від оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

1.7. Додано пп. 140.5.10 ПК України, яким забороняється відносити до витрат безповоротну фінансову допомогу, виплачену на користь осіб, які не є платниками податку на прибуток. Виключенням є фізичні особи, платники, які застосовують нульову ставку, відповідно до п. 44 Підрозділу 4 Розділу ХХ ПК України та неприбуткові організації.

1.8. Додано пп. 140.5.11 ПК України, яким забороняється відносити до витрат штрафи, пені, неустойки, нараховані відповідно до цивільного законодавства України та цивільно-правових договорів на користь осіб, які не є платниками податку на прибуток. Виключенням є фізичні особи та платники, які застосовують нульову ставку податку на прибуток, відповідно до п. 44 Підрозділу 4 Розділу ХХ ПК України.

1.9. Додано пп. 140.5.12 ПК України, яким передбачено збільшення фінансового результату до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Таким чином, юридичні особи, які здійснили відвантаження товару, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та не сплативши єдиний податок при постачанні товару (при перебуванні на спрощеній системі, платники застосовують «касовий метод» для визначення об’єкта оподаткування), сплачують податок на прибуток з усієї суми отриманої виручки за поставку.

При цьому собівартість таких товарів платниками не враховується, оскільки відповідно до правил бухгалтерського обліку, витрати визнаються по факту визнання доходів, а доходи по факту поставки, тобто витрати повинні були бути визнані в період перебування платника на спрощеній системі. Коригувань фінансового результату для врахування собівартості для таких випадків ПК України не передбачає.

1.10. Підпункти 141.2.4 та 141.2.5 ПК України уточнено – прямо передбачена можливість врахування для розрахунку «ціннопаперового» об’єкту оподаткування, від’ємного значення від таких операцій, яке не було враховане у попередніх податкових періодах. Для операцій з цінними паперами у п. 141.2 ПК України передбачено окремий облік. Водночас раніше зазначене положення не дозволяло враховувати від’ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами у наступних податкових (звітних) періодах.

2. Передбачена можливість «прискореної амортизації»

Підрозділ 4 Розділу ХХ ПК України було доповнено п. 43, який дозволяє платникам податку на прибуток використовувати мінімальний допустимий строк амортизації у два роки під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи (машини та обладнання), починаючи з 1 січня 2017 року. При цьому платник має право на застосування такої амортизації, якщо одночасно виконуються усі три наступні вимоги:

  • основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
  • основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року;
  • основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі невиконання під час експлуатації хоча б однієї з вищенаведених вимог, платник податків зобов’язаний здійснити відповідні коригування та донарахувати податкові зобов’язання.

Вищенаведене право на застосування «прискореної амортизації» може переходити правонаступникам платника.

Водночас зауважимо, що відповідно до пп. 138.3.1 ПК України, платникам податків дозволяється застосовувати усі методи амортизації, відповідно до правил бухгалтерського обліку, окрім «виробничого» методу. Водночас метод «зменшення залишкової вартості» та метод «прискореного зменшення залишкової вартості», які можна застосовувати для цілей розрахунку «податкової амортизації» дозволяють замортизувати приблизно 75% вартості основного засобу за перші два роки експлуатації за умови, наприклад, мінімального строку експлуатації об’єкта у 5 років, як це передбачено для об’єктів основних засобів 4-ї групи у пп. 138.3.3 ПК України. Тому, ми не розглядаємо зазначене нововведення як суттєвий крок назустріч платникам податків.

3. Авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів

Змінено/доповнено пп. 57.11.2. ПК України, який визначає порядок сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів. Так, по-перше, передбачена можливість зарахування суми сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період (раніше було дозволено зменшення зобов’язання, задекларованого у річній декларації).

По-друге, прямо передбачена можливість зарахування у наступні податкові (звітні) періоди сум перевищення попередньо сплаченого авансового внеску над сумою нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Такі зміни розглядаємо як позитивні, оскільки перенесення від’ємних значень об’єктів оподаткування завжди було проблемним та спірним питанням для платників.

4. Зміни стосовно врахування сплаченого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Виключено п. 137.6 ПК України, який надавав платникам можливість зменшувати суму податку на прибуток, яка підлягає сплаті, на суму сплаченого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Водночас Підрозділ 4 Розділу ХХ ПК України було доповнено п. 45, у якому прямо передбачено, що сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахована за 2016 рік підлягає врахуванню для зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток за результатами 2016 року.

Зміна носить технічний характер, оскільки раніше (протягом 2015-2016 років) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки зменшував фінансовий результат до оподаткування, отже, відбувалося подвійне врахування такого податку для цілей зменшення податку на прибуток.

5. Звітність сільськогосподарських товаровиробників

У пп. 137.4.1 ПК України визначено, що платники податку на прибуток, які є виробниками сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період, такий період починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.

Водночас п. 46.2 ПК України також доповнено положенням, відповідно до якого виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий період, подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Також пп. 134.1.1 ПК України доповнений абзацом, відповідно до якого сільськогосподарські підприємства, які обрали річний податковий період, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Тут варто зауважити, що пп. 137.4.1 ПК України відсилає до ст. 209 ПК України, стосовно визначення поняття «виробник сільськогосподарської продукції» з уточненням, що для цілей оподаткування податком на прибуток такими платниками є підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу.

Проблема полягає у тому, що ст. 209 ПК України, яка давала визначення поняття «виробник сільськогосподарської продукції» (або «сільськогосподарського підприємства») була повністю виключена, у зв’язку з скасуванням ПДВ-пільг для таких платників. Тобто наразі, загалом, постає питання: чи можуть платники податку на прибуток бути виробниками сільськогосподарської продукції та обирати річний податковий (звітний) період у разі відсутності у законі такого поняття взагалі?

6. Зміни стосовно неприбуткових організацій

Було внесено ряд уточнюючих змін до ст. 133 ПК України стосовно діяльності неприбуткових організацій. Здебільшого зміни стосуються уточнення порядку оподаткування податком на прибуток неприбуткових організацій у разі порушення ними вимог, передбачених пп. 133.4.1. ПК України для отримання статусу неприбутковості.

Окрім цього, зміни були внесені до п. 46.2 ПК України: неприбуткові організації тепер також зобов’язані подавати річну фінансову звітність, яка є додатком до звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (або податкової декларації з податку на прибуток) та її невід’ємною частиною.

Нагадаємо, що Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» були встановлені нові вимоги для визнання організації неприбутковою, в т.ч. і вимоги до установчих документів неприбуткових організацій. Неприбутковим організаціям було надано час до 1 січня 2017 року для приведення своїх установчих документів у відповідність із новими положеннями ПК. Водночас Законом № 1778 були внесені зміни у п. 35 Підрозділу 4 Розділу ХХ ПК України: продовжено термін приведення установчих документів неприбуткових організацій у відповідність до положень п. 133.4 ПК України з 1 січня 2017 року до 1 липня 2017 року.

Змінено положення пп. 140.5.4 ПК України, в якому йдеться про необхідність збільшення фінансового результату до оподаткування на 30% вартості товарів/активів/послуг, придбаних у неприбуткових організацій. Тепер вартість таких товарів, необоротних активів, робіт та послуг має перевищувати 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, а не 50, як було раніше. Зазначені зміни мають технічний характер та здійснені у зв’язку з підвищенням з 2017 року розміру мінімальної заробітної плати вдвічі.

7. Зміни, пов’язані зі здійсненням операцій із нерезидентами

Ряд змін було також внесено стосовно операцій платників податку на прибуток із нерезидентами, зокрема:

7.1. Додано п. 137.7 ПК України, відповідно до якого нерезиденти щороку можуть отримувати підтвердження українською мовою щодо сплати податку. Аналогічна норма була передбачена у п. 152.7 ПК України, яку скасували у зв’язку із проведенням «податкової реформи» у 2015 році.

7.2. Пункт 140.2 ПК України, який визначає правила «тонкої капіталізації» уточено – зазначені правила застосовуються виключно до операцій з пов’язаними особами-нерезидентами.

7.3. Змінений пп. 140.5.4 ПК України, який встановлював необхідність збільшення фінансового результату до оподаткування у разі придбання необоротних активів, товарів, послуг у нерезидентів, зареєстрованих у «низькоподаткових» державах (або територіях)1 у розмірі 30% їх вартості. Зазначений пункт, уточнений в частині виключень – коригування не проводиться, якщо операції не є контрольованими та якщо ціна по таким операціям підтверджується платником за цінами, визначеними за принципом “витягнутої руки”, відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПК України, але без подання звіту.

7.4. Змінений пп. 140.5.7 ПК України, який встановлював необхідність коригування фінансового результату до оподаткування на суму нарахованих роялті на користь нерезидентів, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік. Уточнено, що зазначена норма розповсюджується також на нерезидентів, зареєстрованих у «низькоподаткових» державах (або територіях). Також зазначений пункт, уточнений в частині виключень – коригування не проводиться, якщо операції не є контрольованими та якщо ціна по таким операціям підтверджується платником за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПК України, але без подання звіту.

8. Зміни у частині податку на репатріацію

Доповнений пп. 141.4.11 ПК України, який встановлює оподаткування доходів нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам України. Такі доходи оподатковуються за ставкою в розмірі 5 відсотків у джерела їх виплати та за рахунок їх виплати, якщо одночасно дотримуються наступні умови:

  •  кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
  • кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;
  •  нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку «низькоподаткових» держав (або територій).

Відповідно до п. 46 та п. 47 Підрозділу 4 Розділу ХХ ПК України, вищенаведені операції звільняються від оподаткування, якщо такі позики або фінансові кредити, отримані до 31 грудня 2016 року, а також з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року.

9. Звільнення від оподаткування суб’єктів, які здійснюють діяльність у галузі літакобудування

Також зауважимо, що Законом України від 20 грудня 2016 року № 1795-VIII «Про внесення змін до Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі» був доповнений п. 41 Підрозділу 4 Розділу ХХ ПК України, який встановлює звільнення від оподаткування до 1 січня 2025 року прибуток підприємств – суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.

Прибуток таких підприємств використовується на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов’язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування. Порядок контролю за використанням вивільнених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Короткі висновки щодо прийнятих змін

В цілому, зміни здебільшого носять «технічний» характер та направлені скоріше на підтримання життєдіяльності діючої системи. Певні технічні зміни варто розглядати як позитивні, оскільки вони, у першу чергу, допомагають подолати невизначеність серед платників, які не можуть іноді у достатній мірі планувати та приймати бізнес-рішення у зв’язку з нечіткістю та незрозумілістю положень ПК України.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

1Під поняттям «низькоподаткових» держав (територій) мається на увазі держави (території), наведені у переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 ПК України.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2017

Перегляди 9361

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Внутрішній облік податкових органів vs первинні документи платника: позиція Верховного Суду 28 травня, 2019    2191

Чи визнається дохід для цілей оподаткування при отриманні кредитів чи виникненні деякої іншої довгострокової заборгованості? 28 грудня, 2018    1192

Податок на виведений капітал 2019 — leave them, kids, alone 19 листопада, 2018    1757

Залиште нас у спокої. Як податок на виведений капітал змінить поведінку бізнесу 16 листопада, 2018    11338

Податок на прибуток: перешкода для росту ВВП 14 листопада, 2018    2308

Чому варто приймати податок на виведений капітал, а не просто продовжувати боротися з корупцією і виховувати/підвищувати кваліфікацію податкової, як досі 07 листопада, 2018    2579

Думали, думали, думали… і передумали:
ДФС більше не вимагає квартальних коригувань на 30 % вартості товарів (робіт, послуг) в операціях з «низькоподатковими» компаніями і компаніями з переліку ОПФ
26 жовтня, 2018    1821

#8557 #ПнВК та чисті активи 13 вересня, 2018    2582

Капітальний ремонт. Коментар Олександра Шемяткіна щодо заміни податку на прибуток податком на виведений капітал 15 серпня, 2018    1020

#ПВК та рабство 19 березня, 2018    2196

#ПВК простими словами 14 березня, 2018    2305

Коментар Олександра Мініна до статті «Капкан для інвестора. Чи потрібен Україні податок на виведений капітал» 06 березня, 2018    1236

Прокоментувати