+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Деякі питання проведення судами відеоконференцій під час карантину та очікуваного впровадження ЄСІТС

23 квітня, 2020 Інформаційні листи

Наразі під час карантину, та ще й з урахуванням його можливого продовження, в Україні дуже актуальним є питання забезпечення безперервної роботи судів, в т.ч. шляхом проведення судових засідань у формі відеоконференцій.

Обговоренню цих питань та впровадженню довгоочікуваної для всіх Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) було присвячено вебінар на тему «Діджиталізація правосуддя в Україні: суд онлайн», організований Асоціацією правників України, за участю представників Державної судової адміністрації України, Вищої ради правосуддя, суддів, народних депутатів, представників юридичного бізнесу та учасників Проєкту ЄС «Право-Justice».

Коротко про деякі найцікавіші та найпрактичніші, на нашу думку, тези з обговорення:

1.

Як відомо, ЄСІТС мала запрацювати ще в лютому-березні 2019 р., але була заблокована через велику критику з боку судів. Рішенням Вищої ради правосуддя 28 лютого 2019 р. проєкт Положення про ЄСІТС було повернуто Державній судовій адміністрації для доопрацювання.

У листопаді 2019 р. була затверджена нова концепція ЄСІТС, але через складний бюрократичний процес її фактичного впровадження очікувати ще довго. Наразі прийнято рішення розпочати впровадження ЄСІТС помодульно, але чи вийде це – також поки не зрозуміло, тому що в процесуальних кодексах передбачений початок роботи ЄСІТС з технічними можливостями одразу усіх модулів після опублікування відповідного оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС.

Тому, за словами заступника Голови Державної судової адміністрації (ДСА) Сергія Чорнуцького, поетапне впровадження можливе буде лише, коли будуть внесені відповідні зміни у процесуальні кодекси.

У планах завершити впровадження ЄСІТС у 2023 р., але навряд чи і це реальний строк, якщо враховувати, що виконання перших пунктів нової концепції впровадження, за словами учасників вебінару, вже прострочено.

2.

Багато критики зазнали положення Наказу від 08.04.2020 р. №169 «Про затвердження Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду» через закріплення «монополії» програмного забезпечення «EasyCon» для проведення відеоконференцій.

Змінами у процесуальні кодекси передбачено можливість використання «власних технічних засобів», тоді як в Наказі «систему відеоконференцзв`язку» визначили через програмне забезпечення «EasyCon». Учасники вебінару та власне представники ДСА пояснили, що судді можуть використовувати будь-яке програмне забезпечення, не лише та виключно «EasyCon» (тобто допускається проведення судових засідань у режимі відеоконференцій поза межами приміщення суду за допомогою програм Zoom, Skype, Microsoft Teams тощо).

Представники ДСА пояснювали, що «EasyCon» вказано в Наказі швидше як програма, яка рекомендована для проведення відеоконференцій, тому що вона нібито у власності одного з державних підприємств, які входять до відання ДСА. Однак з Наказу зовсім не зрозуміло, що це саме «рекомендація». Тому уже розроблено проєкт про внесення змін до Наказу, в якому цю проблему буде вирішено (зокрема, передбачено можливість використання будь-яких програм для проведення відеоконференцій).

3.

Участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду передбачена в процесуальних кодексах лише на період карантину.

Для прикладу, ч. 4 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає:

«Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів».

Тому можливість проведення таких засідань після завершення карантину буде в учасників справи лише, якщо законодавець внесе зміни до процесуальних кодексів. Про переваги таких відеоконференцій і бажання залишити їх після карантину відзначили багато практиків.

4.

Можливість участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду на період карантину не передбачена для розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення, що критикується багатьма. Принаймні справи про адміністративні правопорушення (наприклад, про ДТП) можна було б без проблем розглядати в режимі відеоконференцій.

Про цікавий досвід впровадження системи електронного суду Liteko у Литві, схожої на заплановану в Україні ЄСІТС, розповів пан Неріус Мейлутіс (суддя, голова Регіонального суду Каунаса, член Судової Ради Республіки Литва, викладач факультету права Університету ім. Вітаутаса Великого, експерт Проєкту ЄС «Право-Justice»).

У Литві ця система поступово почала впроваджуватися з 2013 р. та надає широкі можливості для покращення роботи судів та учасників справ. Для прикладу, система дозволяє судді, призначаючи наступне засідання у справі, побачити чи немає у адвоката на певну дату судових засідань чи він не у відпустці (для уникнення «накладки»), чи вільне приміщення для проведення судового засідання, учасники справи можуть прослуховувати аудіозаписи судових засідань, знайомитися з матеріалами справи, подавати процесуальні документи в електронному вигляді та багато іншого. Суди за допомогою системи підключені до державних реєстрів та системи органів досудового розслідування.

Спочатку система Liteko не була популярною у Литві. Тому її використання серед учасників справ заохочували низкою заходів: спочатку передбачили осіб, для яких використання цієї системи було обов’язком, а не правом (насамперед державні органи), згодом використання системи поступово вводилося для певних категорій справ, які з часом розширювалися і, врешті-решт, передбачили зменшення судового збору за подачу процесуальних документів в електронному вигляді. До речі, подібний спосіб заохочення був передбачений і в Україні. Так, з проведенням судової реформи та внесенням змін Законом від 03.10.2017 р. № 2147-VIII було передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі для пониження розміру судового збору до ставки застосовується коефіцієнт 0,8. Однак ці зміни мали запрацювати лише з дня початку функціонування ЄСІТС, яка і досі не працює.

Наразі використання системи електронного суду показало хороші результаті у Литві, спростило документообіг, роботу суддів та адвокатів.

Сподіваємося все ж, що українські суди та адвокати теж зможуть таки відчути усі переваги діджиталізації правосуддя у вигляді початку функціонування ЄСІТС. Можливо, карантин буде стимулом пришвидшити роботу у цьому напрямку.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2020

Перегляди 224

Прокоментувати