+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Чи варто довіряти вирокам та іншим рішенням у кримінальних провадженнях за ст. 205 КК України?

12 грудня, 2018 Інформаційні листи

Щодо ролі вироків та інших рішень у кримінальних провадженнях стосовно посадових осіб підприємств-контрагентів за ст. 205 Кримінального кодексу України (далі – КК України) у податкових спорах щодо так званих «нікчемних правочинів»: попри тривалі дискусії та активні обговорення правової спільноти, ставлення до вироків та інших рішень у кримінальних провадженнях досі залишається неоднозначним. І для такого ставлення «під знаком питання» є вагомі підстави.

У зв’язку з цим в продовження тематики нашого огляду «До питання можливої тактики та оновлення підходів до судового розгляду щодо «нікчемних правочинів», пропонуємо відійти вбік від правових аргументів і зупинитись на фактичному «підґрунті» появи вироків та інших рішень у кримінальних провадженнях за ст. 205 КК України, що, на наш погляд, також може визначати рівень допустимої довіри до інформації, зазначеної у таких рішеннях.

Зокрема, цікавим і певною мірою показовим видається розвиток подій, який мав місце у деяких кримінальних провадженнях за ст. 205 КК України, рішення в яких часто спливають у податкових спорах щодо так званих «нікчемних правочинів».

Так, як приклад, досить «на слуху» ТОВ «Торенія» (код ЄДРПОУ 38091691), згадка про яке за пошуком в Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься більше ніж в 600 судових рішеннях. При цьому, згадки про ТОВ «Торенія» у податкових спорах зводяться до посилань на фіктивність діяльності цього підприємства з огляду на наявну щодо його директора ухвалу про звільнення від кримінальної відповідальності.

Якщо звернутися до тексту Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 р., що наявна в Єдиному державному реєстрі, то бачимо, що цією Ухвалою директора ТОВ «Торенія» звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 205 КК України в кримінальному провадженні № 32014100000000036 у зв’язку зі спливом строків давності для притягнення до відповідальності за вчинення такого злочину. Зокрема, оскільки склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 205 КК України, є злочином невеликої тяжкості, строк давності для нього складає 2 роки з дня вчинення злочину.

При цьому, цікаво відзначити, що першопочаткова кваліфікація дій директора ТОВ «Торенія» на етапі досудового розслідування вказаного кримінального провадження була значно «важчою». Так, як свідчать публічні дані Єдиного державного реєстру судових рішень, кримінальне провадження було розпочате за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст.205 КК України:

«Зокрема, в акті перевірки зазначено, що у провадженні другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування за №32014400000000036 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та фіктивного підприємництва за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 212 (ухилення від сплати податків) та частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво)» (цитата із Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 р. у справі № 810/5645/14).

Виходячи із передбачених ч. 3 ст. 212 та ч.2 ст. 205 КК України штрафів, такі злочини належать до злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, за якими ст. 49 КК України передбачені строки давності відповідно 5 та 10 років з дня вчинення злочину. Тож, у випадку розгляду кримінального провадження в суді за першопочатковою кваліфікацією, звільнення від кримінальної відповідальності за строками давності було б неможливим.

Така перекваліфікація із ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст. 205 на ч. 1 ст. 205 КК України, за якою сплинув строк давності для притягнення до кримінальної відповідальності, очевидно, має певне «підґрунтя». Так, не виключаємо, що вона може бути свідченням спроб з боку слідства шляхом тиску на директора підприємства «домовитися» про визнання винуватості (не обов’язково шляхом укладання угоди про визнання винуватості, а принаймні презюмовано – адже звільняти від відповідальності за спливом строків давності можна тільки якщо злочин вчинений, інакше за що звільняти від відповідальності?) та створити доказову базу щодо нібито фіктивної діяльності підприємства для використання фіскальними органами у спорах з іншими платниками податків.

Такі припущення, швидше за все, не безпідставні, як вбачається в тому числі по аналогії з іншими рішеннями із публічних даних Єдиного державного реєстру судових рішень. Так, до прикладу, в Постанові Верховного Суду від 27.03.2018 р. у справі № 816/809/17, серед іншого зазначено таке:

«…в ході досудового розслідування якого отримано матеріали (протоколи допитів свідків), які свідчать про непричетність посадових осіб ТОВ «Комспецтрейд» (ОСОБА_4) та ТОВ «Атлант-Медіа» (ОСОБА_5) до здійснення фінансово господарської діяльності. Крім того, контролюючий орган вказує, що вказані особи у протоколах допитів спростували, що ними надавались пояснення, викладені у нотаріально посвідчених заявах про обіймання ними посад директорів вказаних підприємств та про проведення останніми фінансово – господарської діяльності».

Тобто, як бачимо, наявні два документи (протоколи допиту, отримані в рамках кримінального провадження, та нотаріально засвідчені заяви), що містять абсолютно протилежні твердження одних і тих самих директорів контрагентів: в одному випадку щодо їх непричетності до діяльності контрагентів, а в іншому – причетності (щодо обіймання ними посад директорів контрагентів).

Така ситуація з протилежними свідченнями одних і тих же осіб, ймовірно, може бути певною мірою «домовленістю», тим паче, що кримінальне провадження знову ж таки було розпочато за досить «важкими» статтями. Зокрема, як вбачається із тексту вказаної Постанови Верховного Суду від 27.03.2018 р. у справі № 816/809/17, кримінальну справу було порушено за ч. 3 ст. 212 , ч. 366, ч. 2 ст. 382 КК України. Тож, очевидно, такі «визнавальні» свідчення були надані посадовими особами підприємств-контрагентів з очікуванням на подальшу перекваліфікацію на «фіктивне підприємництво» із менш тяжким покаранням.

Випадки зміни свідчень посадовими особами із наступною перекваліфікацією (на «винагороду» слідства за правильні свідчення?) не є поодинокими. Для прикладу див. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 р. у справі № 2а/0270/1262/12 та Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 р. у справі № 804/2236/16.

Тож відповідні фактори можливого спонукання до «правильних» свідчень і «визнання вини» мають обов’язково братися до уваги при оцінці таких матеріалів в адміністративних податкових спорах щодо «нікчемності» господарських відносин з відповідними контрагентами. З урахуванням можливого фактичного підґрунтя появи вироків та інших рішень у кримінальних провадженнях за ст. 205 КК України, такі рішення в кримінальних провадженнях не можуть визначатися достатнім беззаперечним доказом наявності ознак фіктивності в діяльності підприємств.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2018

Перегляди 1093

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Статистика кримінальних проваджень за ст. 212 КК України за перше півріччя 2019 року 31 липня, 2019    504

Пороги для притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати ЄСВ (ст. 212-1 КК України) у 2019 році 17 липня, 2019    518

Збільшення відповідальності за ухилення від сплати податків
та деякі інші злочини
і
деякі інші важливі зміни Закону про внесення змін щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень
14 травня, 2019    659

Як відрізнити: податковий спір чи ухилення від сплати податків 26 березня, 2019    806

Кримінальні провадження за ухилення від сплати податків у 2018 році – чим закінчився рік? 26 березня, 2019    887

Тому що треба бути послідовним 01 березня, 2019    634

Пороги для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 212 КК України у 2019 році 09 січня, 2019    46141

До питання можливої тактики та оновлення підходів до судового розгляду щодо «нікчемних правочинів» 30 листопада, 2018    978

Статистика кримінальних проваджень за ст. 212 КК України за 9 місяців 2018 року 30 жовтня, 2018    1431

Звернення Касаційного адміністративного суду до Великої Палати: актуальні питання та результати 26 вересня, 2018    1680

Рішення Верховного Суду у податкових спорах щодо наслідків ст. 205 КК відносно контрагента (перші 8 місяців) 21 серпня, 2018    776

Коли є ст. 205 КК відносно контрагента: чи сформована практика ВС? 21 серпня, 2018    3011

Прокоментувати