Аналітика

9 квітня 2015 року Верховна Рада України прийняла довгоочікуваний Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства»¹ (далі – Закон), який, за виключенням деяких положень, набирає чинності з 1 вересня 2015 року. Даний Закон покликаний втілити в життя одразу декілька вкрай актуальних ідей реформування відносин у сфері мостобудування, головними з яких є передача будівельного контролю із загальнодержавного на місцевий рівень, а також позбавлення Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі – ДАБІ) безмежних повноважень.

Не секрет, що діяльність ДАБІ в останні роки неодноразово ставала підставою для обґрунтованої критики. Однак приводів для радощів щодо прийняття довгоочікуваного Закону небагато, оскільки фінальний варіант пропонує неоднозначну схему розподілу повноважень, про що йтиметься далі.

Реформування функцій архітектурно будівельного контролю та нагляду

Головною новелою стає децентралізація частини повноважень ДАБІ щодо оформлення документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також прийняття в експлуатацію, залежно від категорії складності об’єкта будівництва, а саме:

Таким чином, маємо часткову передачу повноважень органам місцевого самоврядування та міським державним адміністраціям із залишенням контролю ДАБІ (через новостворених головних інспекторів) над найбільш суттєвими об’єктами будівництва в межах населених пунктів, а також всіма категоріями за їх межами і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць.

Нові формулювання державного архітектурно-будівельного нагляду і контролю

На момент підготовки даного матеріалу, коли більшість положень Закону ще не вступила у законну силу (що станеться 01.09.2015), державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює ДАБІ². Зміни, в свою чергу, передбачають розподіл функції контролю між адміністраціями/радами та ДАБІ, при цьому останній залишається значно модифікована наглядова функція³.

З набранням чинності змін державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюватиметься ДАБІ через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та полягатиме у перевірці діяльності контролюючих органів на предмет дотримання ними Закону⁴. Тобто, віддаючи частину повноважень місцевим органам, ДАБІ наділили правом наглядати за законністю їхньої діяльності.

Реалізуючи такий «нагляд», головні інспектори ДАБІ перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності та, зокрема, мають право:

• відвідувати місця будівництва об’єктів, приміщення, знайомитися з документами та матеріалами, необхідними для здійснення нагляду;
• вимагати від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
• видавати обов’язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
• притягати посадових осіб до відповідальності за вчинені правопорушення;
• вносити подання про звільнення посадової особи до органу, який здійснив її призначення;
• вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи до органу, яким таке право надавалося;
• скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об’єктами нагляду, які порушують вимоги містобудівного законодавства.

При цьому відповідні структурні підрозділи адміністрацій та виконавчі органи рад у межах делегованих повноважень підконтрольні ДАБІ⁵. Як бачимо, законодавець надав досить широкі повноваження головним інспекторам ДАБІ, що дозволить їм суттєво впливати на місцеві органи при виконанні ними делегованих функцій.

Забігаючи наперед зазначимо, що Законом встановлюється вичерпний перелік підстав повернення декларацій про початок виконання підготовчих/будівельних робіт⁶, замінивши широке формулювання «подана чи оформлена з порушенням установлених вимог», яке давало можливість представникам ДАБІ відмовляти у реєстрації декларацій на спірних підставах.

Водночас, визначаючи наглядові повноваження нових головних інспекторів ДАБІ, законодавець не уник застосування розмитого поняття «рішення, які порушують вимоги містобудівного законодавства». Так, посадові особи, зокрема, несуть відповідальність у вигляді штрафу від 30 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (100 – 150 за повторне порушення протягом року) у разі реєстрації декларацій «оформлених з порушенням вимог законодавства».

Таким чином, обмежений перелік підстав для відмови реєструвати декларації і, при цьому, неконкретизовані обставини для притягнення посадових осіб до відповідальності теоретично можуть створити підґрунтя для тиску на місцеві органи архітектурно-будівельного контролю з боку головних інспекторів ДАБІ.

Строки передачі повноважень місцевим органам

Утворення виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю здійснюється радами та адміністраціями «виходячи з можливостей та потреб відповідних територій», тобто, як розуміється з тлумачення даної норми, добровільно.

Якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує ДАБІ через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду⁷.

За зверненням до ДАБІ відповідного органу місцевого самоврядування створюється спільна комісія з передачі відповідної документації та вирішення питань, пов’язаних з утворенням та функціонуванням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Такий орган починає здійснювати повноваження контролю на наступний день після затвердження акта спільної комісії⁸. При цьому порядок роботи комісії та процедура затвердження акта Законом не передбачені.

Зміни щодо регулювання містобудівної діяльності

Окрім змін щодо децентралізації повноважень ДАБІ Законом запроваджується ряд новел, що стосуються удосконалення містобудівного законодавства.

Частини будівель також будуть вважатися об’єктами будівництва

Абзац 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» доповнений словосполученням «та частини» і це означає, що з 1 вересня 2015 року об’єктом будівництва буде вважатися, в тому числі, частина будинку, будівлі або споруди. Тобто теоретично можна буде оформлювати дозвільну документацію на проведення робіт тільки стосовно частини будинку, яка, наприклад, реконструюється або реставрується.

У зв’язку з цим виникає питання: чи будь-яка частина може вважатися об’єктом будівництва? Поняття «частина»⁹ наведене у ДБН А.2.2-3:2014 та не конкретизує ознаки цього об’єкту. Окремо визначена «відокремлена частина будинку, будівлі, споруди» як автономна конструктивна система, відокремлена деформаційно-температурним, антисейсмічним (за потреби) швом, протипожежною стіною, має автономне інженерне забезпечення та закінчений цикл виробничого процесу (наприклад, блок-секція, дільниця тощо). Таке визначення більш підходить, оскільки будівельними нормами передбачена можливість реконструкції та капітального ремонту тільки автономних частин¹⁰.

У будь-якому випадку, сподіваємося, що до набрання чинності Законом будуть розроблені чіткі критерії для визначення частини будинку, будівлі або споруди як об’єкта будівництва для уникнення непорозумінь у застосуванні даної новели.

Впроваджується безоплатний веб-доступ до реєстру дозвільних документів

Частиною 3 статті 34 Закону України «Про архітектурну діяльність» після внесення змін передбачається можливість вільного доступу до реєстру:

• документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт;
• документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;
• відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Інформація буде розміщуватись на офіційному веб-сайті ДАБІ.

Конкретизовані підстави повернення декларацій про початок підготовчих та будівельних робіт

Розмите формулювання підстави повернення декларації про початок підготовчих або будівельних робіт замінено на чіткий перелік випадків, коли уповноважений орган має право повернути таку декларацію¹¹.

Так, з 1 вересня 2015 року орган архітектурно-будівельного контролю може повернути декларацію про початок підготовчих робіт, якщо в ній не відображена інформація:

• щодо замовника, назви чи адреси об’єкта будівництва;
• стосовно документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою;
• щодо осіб, відповідальних за проведення технічного нагляду, та осіб, які розробили проект виконання підготовчих робіт.

Декларація про початок виконання будівельних робіт може бути повернута у випадку, якщо в ній не відображені: інформація щодо замовника, назви чи адреси об’єкта будівництва;

• інформація стосовно документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою;
• містобудівні умови та обмеження (крім об’єктів, для яких такі не надаються);
• інформація щодо проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду.

Конкретизовані вимоги до оформлення дозвільної документації зменшать можливості для відмови у реєстрації декларацій на спірних підставах, що наразі є доволі поширеним явищем.

Передбачено нові підстави скасування зареєстрованих декларацій та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт

Додатково до чинної статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою передбачена можливість виправлення помилок у зареєстрованій декларації та її скасування у разі виявлення ознак самочинного будівництва, законодавець сформулював нові підстави для скасування декларації про початок підготовчих/будівельних робіт¹².

Зокрема, декларація скасовується, якщо під час перевірки будуть встановлені порушення вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідність об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю. Аналогічна підстава сформульована і щодо анулювання дозволу на виконання будівельних робіт¹³.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

¹ Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» № 320-VIII від 09.04.2015.

² Частина 2 статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» (до 01.09.2015).

³ Частина 3 статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (з 01.09.2015).

⁴ Частина 2 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (з 01.09.2015).

⁵ Частина 5 статті 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» (з 01.09.2015).

⁶ Статті 35-36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (з 01.09.2015).

⁷ Частина 2 статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (з 01.09.2015).

⁸ Пункт 9.1. розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

⁹ Пункт 3.25. ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»: частина – це визначена проектною документацією на реконструкцію, капітальний ремонт або технічне переоснащення частина будинку, будівлі, споруди.

¹⁰ Пункти 3.7. та 3.21. ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

¹¹ Статті 35, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (з 01.09.2015).

¹² Частина 9 статті 35 та частина 7 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (з 01.09.2015).

¹³ Підпункт в) пункту 1 частини 6 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2015

Прокоментувати