+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Санкції за затримку подачі звітності/реєстрації накладних, спричинену хакерською атакою, застосуванню не підлягають

30 червня, 2017 Інформаційні листи

Хакерська атака із зараженням комп’ютерним вірусом Petya.A в Україні спричинила вихід із ладу комп’ютерів, програмного забезпечення та блокування доступу до баз даних численних українських підприємств.

Внаслідок цих збоїв постраждалі підприємства не мають змоги своєчасно подати податкову звітність та зареєструвати податкові накладні, що згідно з Податковим кодексом України є підставою для застосування фінансових санкцій.

Однак чинне законодавство України в дійсності не дозволяє застосування санкцій такого роду за відсутності вини платників податків у такій затримці.

1.

Річ у тому, що до законодавства України належить і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), а практика Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) з питань застосування Конвенції визнається джерелом права.

Конвенція зокрема встановлює, що кримінальне покарання можливе лише у разі доведеності вини у вчиненні кримінального правопорушення. Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції:

«2. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Тобто у разі звинувачення особи у кримінальному правопорушенні слід встановити не лише власне факт порушення, а й довести вину порушника.

При цьому поняття «кримінальне» правопорушення та обвинувачення ЄСПЛ розуміє досить широко, а не обмежується лише поняттям злочину відповідно до національного законодавства. ЄСПЛ встановив свої критерії для визначення поняття «кримінальне» обвинувачення/порушення. Такі критерії мають назву «критерії Енгеля», які виведені ЄСПЛ ще 1976 року в справі «Енгель та інші проти Нідерландів»1.

З урахуванням зазначених критеріїв численна практика ЄСПЛ зводиться до того, що податкові штрафи, які застосовуються до платників на підставі загальних норм (спрямованих на невизначене коло адресатів) та які мають каральну (превентивну) мету (спрямовані не на грошову компенсацію шкоди, а на покарання для запобігання здійснення повторного правопорушення) слід вважати кримінальними обвинуваченнями для цілей ст. 6 Конвенції.

Такий висновок випливає, наприклад, із Рішення ЄСПЛ від 10.02.15 р. у справі «Остерлунд проти Фінляндіїї» (Österlund V. Finland)2, Рішення ЄСПЛ від 23.02.02 р. у справі «Компанія «Вестберґатаксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції»3.

Відповідний підхід останнім часом наявний і в українській судовій практиці.

Детальніше з цього питання можна ознайомитися в наших статтях за посиланнями:

Отже, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 6 Конвенції, штрафи за несвоєчасну здачу податкової звітності чи реєстрацію податкових накладних можна застосовувати лише у разі доведення вини платника податків.

А у випадку, який розглядається, вбачається очевидним відсутність вини платників податків із затримкою з реєстрацією податкових накладних, подачею звітності через загальні негаразди з комп’ютерною технікою, програмним забезпеченням та базами даних.

Певною мірою схожа ситуація була у спорі про санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, в якому Вищий адміністративний суд України застосував критерії Енгеля (Ухвала від 03 квітня 2017 р. у справі № К/800/7609/17) і визнав неправомірним застосування санкцій. Затримка з реєстрацією податкових накладних в цій справі була спричинена вилученням відповідної комп’ютерної техніки підприємства.

Тому стосовно питання, яке розглядається, можна говорити вже про доречну українську судову практику навіть на рівні касаційної інстанції.

2.

Отже, є підстави для того, щоб санкції не застосовувати. А як це може відбуватися на практиці? Чи в кожному конкретному випадку доведеться звертатися до суду?

Сподіваємося, що ні, і що контролюючі органи не будуть застосовувати санкції за таку затримку з урахуванням викладеного вище.

Цього зокрема вимагає і ч. 5 ст. 19 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»:

«Стаття 19. Застосування у сфері законодавства та в адміністративній практиці

5. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади забезпечують систематичний контроль за додержанням у рамках відомчого підпорядкування адміністративної практики, що відповідає Конвенції та практиці Суду».

3.

Практичне питання, яке може при цьому виникати: як контролюючі органи можуть дізнатися, чим саме спричинена затримка, і що вина платника відсутня? Чи потрібно платнику податків брати якісь довідки (які та від кого) на підтвердження підстав затримки?

Вважаємо, що в загальному випадку нічого такого платнику податків доводити не треба, достатньо повідомлення (заяви) з інформацією про те, чим спричинена затримка.

Адже обов’язок з доведення вини (як передумови застосування санкцій, про які йде мова) покладається в такому випадку саме на контролюючий орган. Тобто не платник податків має опікуватися наданням доказів, що «не винуватий», а за замовчуванням, санкції не застосовуються, якщо тільки контролюючий орган не виявляє доказів наявності вини платника податків у вказаному порушенні.

Такий висновок випливає зокрема із положень ч. 2 ст. 6 Конвенції, а саме:

«…доки його вину не буде доведено в законному порядку».

При цьому, на наш погляд, обставини щодо масового комп’ютерного зараження та специфіки саме вірусу Petya.A (який повністю блокує роботу комп’ютерів та доступ до їх баз даних) спеціально доводити не потрібно, оскільки такі обставини можуть бути визнані загальновідомими (в силу, наприклад, численних повідомлень у ЗМІ про це), чи принаймні, такими, що визнаються сторонами.

Вже у разі судового спору з цього питання, застосуванню підлягатиме ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

«Стаття 72. Підстави для звільнення від доказування

2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

3. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання».

Отже, для уникнення непорозумінь ми пропонували б платникам податків просто звертатися до контролюючих органів із письмовою заявою/повідомленням щодо обставин зараження вірусною програмою платника, існуючими та потенційними наслідками та очікуваними строками виправлення ситуації (які можуть бути різними, залежно від ступеня поломки систем платника).

У заяві платника можна вказати також про обставини звернення підприємством до правоохоронних органів стосовно хакерської атаки на підприємство, якщо таке звернення подавалося.

При цьому слід пам’ятати, що така заява до податкової може розглядатися в якості офіційного документа, інформація з якого дає підстави для незастосування санкцій. А отже, якщо хтось захоче «під шумок» просто затягнути подачу податкової звітності за відсутності порушень у роботі комп’ютерних систем, то за неправдиве повідомлення щодо причин у затримці таку особу може бути притягнено до кримінальної відповідальності, наприклад, за ст. 366 Кримінального кодексу України:

«Стаття 366. Службове підроблення

1. Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів -

караються штрафом до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

…».

Тож «гратися» з такими заявами за відсутності реальних порушень не радимо.

Сподіваємося, що наявність відповідальності за неправдиві повідомлення дозволить контролюючим органам ставитися з довірою до цих повідомлень, і що цього буде достатньо для незастосування санкцій.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

1Справа «Енгель та інші проти Нідерландів».

2Рішення ЄСПЛ від 10.02.15 р. у справі «Остерлунд проти Фінляндіїї» (Österlund V. Finland).

3Рішення ЄСПЛ від 23.02.02 р. у справі «Компанія «Вестберґатаксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції».

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2017

Перегляди 5422

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

З 2022 року набули чинності нові правила оподаткування ПДВ 15 березня, 2022    1146

Штрафи за порушення у сфері обігу готівки. Чи все так погано? 27 лютого, 2019    1601

Велика Палата ВС оголосила перерву у справі
про стягнення бюджетного відшкодування ПДВ
07 листопада, 2018    1419

Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2018 року про прийняття справи № 826/7380/15 до розгляду 11 вересня, 2018    1912

Ухвала Верховного Суду щодо передачі на розгляд Великої Палати справи про повернення бюджетного відшкодування ПДВ 11 вересня, 2018    4644

Як позбутися проблем з відшкодуванням ПДВ, і не тільки 15 серпня, 2018    5090

Інтерв’ю з Олександром Мініним із КМ Партнери, фірма-переможець 2019 року в Україні у сфері податків 13 серпня, 2018    1467

Чи завершилась АТО?
Або «Я вам посылку принес… Только я вам ее не отдам»
03 серпня, 2018    9609

З думок фантастів про податки, і не тільки. Роберт Хайнлайн. «Місяць – суворий господар» 09 липня, 2018    2149

«У держави відсутня відповідальність за все, що вона робить» (інтерв’ю партнерів КМ Партнери для Юридичної Газети) 21 червня, 2018    3946

УСІ ВИ ОДНЕ 23 квітня, 2018    4904

Право на поновлення строків на оскарження судового рішення vs. принцип остаточності судового рішення (res judicata) 06 квітня, 2018    32668

Прокоментувати