В Україні примусово вилучатимуть майно РФ
07 березня 2022 р. набув чинності Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» від 03 березня 2022 р. № 2116-IX (далі – Закон). Закон передбачає проведення примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів із мотивів суспільної та військової необхідності, без будь-якої компенсації їх вартості.
Важливо тут буде те, кого саме Закон вважає «резидентами РФ», майно яких може бути вилучено. Відповідно до ст. 1 Закону до резидентів РФ для цілей закону відносяться:
«юридичні особи (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано чи юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі».
Отже, бачимо, що Закон буде застосовано до майна, яке напряму належить РФ як державі, а також майна юридичних осіб, у статутному капіталі яких РФ має частку (прямо чи непрямо), чи бенефіціаром яких є РФ. Країна реєстрації самої юридичної особи при цьому не має значення. Головне, що РФ прямо чи опосередковано володіє часткою у ній. Майно фізичних осіб поки не підлягає вилученню.
Якщо тлумачити Закон буквально, то у теперішній редакції він не може бути застосований до юридичних осіб, корпоративна структура яких повністю приватна (тобто відсутній елемент державної власності РФ), навіть якщо бенефіціарами є, наприклад, російські олігархи, наближені до Путіна. Хіба що протлумачити, що РФ як держава є «бенефіціаром» компаній, які формально належать російським олігархам, але це нам здається малоймовірним. Тут потрібно зауважити, що щодо повністю приватного майна може бути застосовано законодавство України про санкції, але це окремий блок законодавства, не пов’язаний із Законом.
Передбачене Законом вилучення майна не буде автоматичним. Спочатку Кабінет Міністрів України готує проект рішення, у якому вказує перелік майна, яке підлягає вилученню, його ідентифікацію (місцезнаходження, реєстрацію тощо), перелік осіб, яким це майно належить, а також строки проведення вилучення. Саме рішення далі приймається Радою національної безпеки і оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Після видачі такого указу вже можуть проводитися дії щодо перереєстрації права власності (де необхідно) та фізичного вилучення майна.
Примусово вилучене майно передається у господарське відання на тимчасовій або постійній основі спеціалізованому державному підприємству, яке у разі необхідності створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на базі вилучених об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів (цілісних майнових комплексів).
Протягом шести місяців після завершення чи скасування воєнного стану вищевказаний указ Президента України додатково підлягає затвердженню Верховною Радою України.
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.
З повагою,
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Військовий облік, мобілізація та проходження військової служби по-новому: чого очікувати?
Оформлена відстрочка як обов’язкова передумова для перетину кордону чоловіками під час воєнного стану
Виїзд чоловіків за кордон в умовах воєнного стану – деякі практичні аспекти
Виїзд чоловіків за кордон в умовах воєнного стану – чи є заборона?
Верховний Суд: перевірки, проведені всупереч мораторію за ПКУ з посиланням на Постанову КМУ № 89, є незаконними
Негативні наслідки збільшення вдвічі ставки військового збору,
і
Як забезпечити, щоб те, що ми [вважаємо] сплачуємо на армію, йшло дійсно на армію, і чому ще це може бути корисно
Непрацююча СЕА ПДВ – хто має нести відповідальність?
Юлія Кривомаз виступила з доповіддю на засіданні Комітету АПУ з податкового та митного права
Деякі зміни у кримінальній юстиції в період воєнного стану
Пропозиція Єврокомісії щодо тимчасової лібералізації торгівлі з Україною в умовах війни
Нас почули: Україна денонсує Угоду про уникнення подвійного оподаткування з рф