+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

«САМ СЕБЕ РЕЖИССЕР», або
ЯК ДПС ХОЧЕ МОРАТОРІЙ СКАСУВАТИ

14 грудня, 2020 Інформаційні листи

04.12.2020 р. на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (далі – ДПС) було опубліковано Повідомлення про оприлюднення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про скорочення строків дії обмежень, встановлених пунктом 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі – Проект постанови КМУ).

Відповідно до вказаного Проекту постанови КМУ передбачається:

«1. Скоротити строки дії обмежень, встановлених пунктом 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з 18 березня 2020 року по дату набрання чинності цією постановою, в частині дії мораторію на проведення таких видів перевірок:

  • тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;
  • документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Кодексу;
  • документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення вочевидь нереальних операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених в межах роботи Тимчасово слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-ІХ «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України»);
  • документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства;
  • документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіка проведення планових документальних перевірок заплановані на листопад-грудень 2020 року;
  • фактичних перевірок.
  1. Ця постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування».

Тобто при незмінності власне дотичних положень ПКУ планується постановою КМУ врегулювати відповідні відносини іншим чином, ніж встановлено законом (ПКУ).

І перше питання: а що, так можна?

1.

Однак, до спроби відповіді на це питання, звернемо увагу, що планований підхід не узгоджується не тільки з положенням пункту 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (які, нагадаємо, не зазнають змін), а й з деякими іншими нормами ПКУ щодо перевірок.

Так, наприклад, в Проекті постанови КМУ пропонується скасувати строки в частині дії мораторію на проведення (цитата): «документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіка проведення планових документальних перевірок заплановані на листопад-грудень 2020 року».

Це як?

Проект постанови КМУ ініційовано у грудні 2020 року, і ще невідомо, коли вона буде прийнята та чи буде прийнята взагалі, – проте як такий документ може бути застосовано до планових перевірок, які повинні були бути проведені за Планом-графіком перевірок на 2020 рік у листопаді-грудні 2020 р.?

Тобто передбачені Планом-графіком на листопад-грудень 2020 року перевірки ДПС планує проводити у 2021 році?

Але ж, відповідно до п. 14.1.164 ПКУ:

«14.1.164. план – графік документальних виїзних перевірок – перелік платників податків, що підлягають плановій перевірці контролюючими органами у відповідний період календарного року».

А відповідно до абз. 2 п. 75.1.2 ПКУ:

«Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок».

Тобто право та повноваження податкового органу на проведення планової перевірки є виключно у відповідний період календарного року, зазначений у Плані-графіку.

Відповідно, призначення та проведення в 2021 році планових перевірок, період проведення яких заплановано на листопад-грудень 2020 року, – є незаконним.

2.

І все ж таки наведений конкретний приклад невідповідності ПКУ – дрібниця, лише як візуалізація «вершини айсбергу», порівняно з принциповими порушеннями в цілому.

Сам Проект постанови КМУ, в разі його прийняття, буде порушенням фундаментальних засад, принципів урядування, закріплених Конституцією України.

Вказаним Проектом постанови КМУ планується скоротити строки дії обмежень, встановлених пунктом 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тобто наявне намагання обійти положення закону (ПКУ) за незмінності законодавчих норм.

Та змінюючи законодавчі норми, виконавча влада, по суті, перебирає на себе повноваження законодавчої влади – що є прямим порушенням Конституції України.

Зокрема, ст. 6 Конституції України закріплено, що:

«Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України».

Тобто Проектом постанови КМУ, у разі її прийняття, Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) як орган виконавчої влади здійснить перебирання на себе повноважень Верховної Ради України (далі – ВРУ), ЄДИНОГО органу законодавчої влади – що є НЕПРИПУСТИМИМ.

Розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу і судову покликаний на забезпечення функціонування механізму стримувань та противаг – для унеможливлення узурпації влади. «Принципи “поділу влади” і “балансу влади” вимагають, щоб три функції демократичної держави не були зосереджені в одній гілці влади, а повинні бути розподілені серед різних державних інститутів» (п. 14 Висновку про співвідношення повноважень у конституції та законодавстві Князівства Монако, схваленого Європейською Комісією «За демократію через право» (Венеційською Комісією) на 95-му пленарному засіданні 14-15 червня 2013 року).

Конституційний Суд України (далі – КСУ) у п. 8 Висновку від 16.12.2019 р. № 7-в/2019 зазначав, що:

«…суспільство, в якому права і свободи людини і громадянина не гарантовано та не здійснено поділу влади, не має конституції в її сутнісному розумінні. Таким чином, Конституція України буде відповідати своїй природі та функціональному призначенню лише тоді, коли поділ влади та гарантії прав і свобод будуть адекватно відображені в її тексті й належним чином реалізовуватимуться на практиці».

У п. 10 Висновку КСУ від 16.12.2019 р. № 7-в/2019 також визначено, що:

«…поділ влади є основним засобом та неодмінною умовою запобігання концентрації влади, а отже, є інструментом проти зловживань нею задля адекватної реалізації прав і свобод людини і громадянина. Таким чином, поділ влади є гарантією прав і свобод людини і громадянина. Тому будь-яке порушення принципу поділу влади, що призводить до її концентрації, у тому числі суміщення не належних певним органам державної влади функцій, порушує гарантії прав і свобод людини і громадянина».

Відповідно, фактичне перебирання КМУ повноважень ВРУ шляхом прийняття Проекту постанови КМУ про скорочення строків дії обмежень на період дії мораторію, встановлених п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (тобто законодавчо) – буде прямим порушенням гарантій прав і свобод людини і громадянина, приписів основного закону Конституції України.

То на якій підставі, в порушення Конституції України(!), проектом регуляторного акту органу виконавчої влади КМУ, ініційованого ДПС, – планується скоротити строки дії мораторію на перевірки, установленого ЗАКОНОМ (ПКУ)?

Жодної правової підстави бути не може – оскільки наведене є прямим порушенням Конституції України.

3.

У самому Проекті постанови КМУ зазначено, що її розроблено відповідно до пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 р. № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон 909), який встановлює:

«4. У період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надати право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, ВСТАНОВЛЕНИХ ВІДПОВІДНИМИ ЗАКОНАМИ УКРАЇНИ, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи».

Чи це може виправдати прийняття постанови КМУ, проект якої обговорюється?

Проте такі положення Закону 909 самі по собі вже порушують Конституцію України та конституційні права і свободи – оскільки дозволяють органу виконавчої влади – КМУ – по суті здійснювати повноваження органу законодавчої влади ВРУ, що є неприпустимим. Такі положення є неконституційними!

При цьому сама вказана норма і є в цілому тим випадком, «коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи» – вона дозволяє перебирання повноважень і суміщення КМУ неналежних йому повноважень, а наведене, як зазначено у п. 10 Висновку КСУ від 16.12.2019 р. № 7-в/2019:

«…будь-яке порушення принципу поділу влади, що призводить до її концентрації, у тому числі суміщення не належних певним органам державної влади функцій, порушує гарантії прав і свобод людини і громадянина».

Здається, тут варто очікувати заперечення, – однак Верховна Рада сама, добровільно, фактично передала/делегувала відповідні повноваження Кабміну змінювати регулювання із зазначених питань на відмінне від встановлених законами.

Що ж, подібні спроби вже мали місце в минулому, і теж вже знайшли належну оцінку Конституційним Судом.

Так, у Рішенні КСУ від 23.06.2009 р. № 15-рп/2009 у справі про наділення КМУ повноваженнями на певний строк встановлювати тимчасову надбавку до діючої ставки ввізного мита судом визначено:

«Конституційний Суд України неодноразово роз’яснював, що:

 – “право приймати закони,  вносити до них зміни у разі,  коли воно не здійснюється безпосередньо народом (статті 5,  38,  69, 72 Конституції України) ( 254к/96-ВР ),  належить виключно  Верховній Раді України  (пункт  3  частини  першої  статті  85  Конституції України) ( 254к/96-ВР ) і не може передаватись  іншим  органам  чи посадовим   особам. …

– “права делегування законодавчої функції парламентом  іншому органу   влади  (у  даному  випадку  Кабінету  Міністрів  України) Конституцією України ( 254к/96-ВР ) НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО” (підпункт  3.3 пункту   3  мотивувальної  частини  Рішення  Конституційного  Суду  України від 9 жовтня 2008 року N 22-рп/2008) ( v022p710-08 ).

Враховуючи зазначені  Конституцією  України  (  254к/96-ВР  ) повноваження  Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України у сфері оподаткування, Конституційний Суд України дійшов висновку, що у  підпунктах  3.5,  3.6  пункту  3  статті  3  Закону  N  2371 ( 2371-14 ),  абзаці восьмому частини другої статті 9 Закону N 959 ( 959-12 ) законодавцем делеговано повноваження Кабінету Міністрів України визначати окремі елементи правового механізму  регулювання ввізного мита.  Таким чином,  оспорюваними положеннями цих законів порушено конституційний принцип  поділу  державної  владищо  не  відповідає  вимогам  статті  6,  частини другої статті 8,  частини другої статті 19,  статей 67,  75,  пункту 3 частини першої статті  85,  статті  91,  пункту  1  частини  другої статті 92 Конституції України ( 254к/96-ВР)».

Якщо коротко: вирішувати, чи можна віддавати/делегувати законодавчі повноваження, – це не справа Верховної Ради. Це питання врегульоване напряму Конституцією, і тому не може бути змінено Верховною Радою шляхом включення до якогось закону положень про делегування повноважень де-факто змінювати закони. Конституція не надає права парламенту делегувати законодавчі повноваження іншим органам.

А Верховній Раді можна ще раз нагадати про ч. 2 ст. 19 Конституції України, за якою органи державної влади (до яких належить і Верховна Рада як єдиний орган законодавчої гілки) зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією.

Тож норму пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 р. № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”» швидше слід вважати неконституційною, і тому такою, що не підлягає застосуванню. Тож насправді це НЕ може бути визнане в якості легітимної підстави для «творчості» Кабміну, проект якої представлений на сайті ДПС.

Не пряма аналогія, однак нагадує анекдот про чинність «дозволу» англійської королеви як підстави для Рабіновіча знімати піджак в Кнессеті (наводиться нижче російською мовою, бо саме нею в різних варіаціях частіше переоповідається):

Рабинович в Кнессете снял пиджак.

Окружающие ему объясняют, мол, неприлично, в парламенте без пиджака.

А Рабинович отвечает:

– А мне английская королева разрешила!

– То есть как это?

– Был я как-то в Англии на приеме у английской королевы, снял там пиджак, а
королева мне говорит: “Фу, господин Рабинович, это вы там у себя в Кнессете пиджак можете снимать!”

4.

Для повноти викладення згадаємо і про такий аспект «чинності» згаданого положення Закону 909, як підстави для видання Кабміном постанови, проект якої розглядається:

Положення про делегування повноважень КМУ містяться в п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону про внесення змін 909 – і не містяться в самому Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Водночас, з набранням чинності Закону про внесення змін 909, – відбулося фактичне внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Тобто з набуттям чинності відповідними змінами – Закон про внесення змін № 909-ІХ вичерпав свою дію і його не може бути застосовано наразі для регулювання будь-яких правовідносин.

Наведене є логічним, адже, наприклад, при внесенні законом змін до Конституції України, після набрання чинності – застосуванню підлягають положення Конституції України в новій редакції, а не закон про внесення змін.

Наведене підтверджується і Рішенням КСУ від 26.06.2008 р. № 13-рп/2008, відповідно до якого судом встановлено:

«Закони про внесення змін до Конституції України після здійснення функції носія конституційних норм втрачають свою дію, лишаючись значимими лише історично. Тому логічно, що конституційні норми цього закону, набравши чинності, мають міститися лише в Конституції України і мати найвищу юридичну силу.

Закон України “Про внесення змін до Конституції України” є таким, що припинив діяти одночасно із набранням чинності донесеними ним до Конституції України новими конституційними нормами. Маючи історичну цінність, зазначений Закон не існує як регулятор суспільних відносин...».

Тобто Закон 909 – не може розглядатися як діючий регулятор суспільних відносин, що наділяє КМУ певними повноваженнями.

5.

Також наведеними положеннями Закону 909, у разі його застосування, виходить непрямим чином фактично надано право порушувати ПКУ.

Так, відповідно до п. 2.1 ст. 2 ПКУ:

«Стаття 2. Внесення змін до Податкового кодексу України

2.1. Зміна положень цього Кодексу може здійснюватися ВИКЛЮЧНО шляхом внесення змін до цього Кодексу».

Тобто зміна приписів ПКУ здійснюється ВИКЛЮЧНО законами про внесення змін до ПКУ.

Водночас мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплено п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно, зміна строків дії мораторію може бути здійснена ВИКЛЮЧНО шляхом прямого внесення змін до ПКУ.

А що ми матимемо у разі прийняття Проекту постанови КМУ? Ми матимемо регуляторний акт, виданий органом виконавчої влади, положення якого суперечать приписам закону – ПКУ.

Тож чи можуть вони змінювати положення ПКУ?

У такому разі – звісно, застосуванню підлягатимуть положення закону.

При цьому відмітимо, що сам ПКУ займає визначальне місце серед нормативно-правових актів щодо оподаткування і адміністрування податків. Так, відповідно до п. 1.1 ст. 1 ПКУ закріплено:

«1.1. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Тобто ПКУ є основним законом, що регулює податкові відносини і визначає повноваження контролюючих органів, до яких належить ДПС.

І ПКУ закріплено мораторій – заборона проведення податкових перевірок на період карантину.

При цьому п. 5.2 ст. 5 ПКУ прямо закріплено, що:

«Стаття 5. Співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами

5.2. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу».

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на перевірки, які міститимуться в ПКУ, з одного боку, і в постанові КМУ, з іншого боку, – застосуванню підлягатимуть правила і положення ПКУ.

І ДПС як контролюючий орган, повноваження якого визначено ст. 41 ПКУ, – зобов’язаний в межах наділених повноважень керуватися виключно приписами ПКУ.

6.

Окремо також хотіли би звернути увагу на те, що внесення змін законом про державний бюджет на відповідний рік до інших законів України, встановлення ним іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України – неодноразово визнавались Рішеннями КСУ неконституційними.

Зокрема, у п. 4, 5 Рішення КСУ від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 встановлено:

«Конституційний  Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний  бюджет  України  дії  інших  законів  України щодо надання  пільг,  компенсацій  і  гарантій,  внесення змін до інших законів  України,  встановлення  іншого  (додаткового)   правового регулювання   відносин,   ніж  передбачено законами  України,  не відповідає статтям 1,  3,  частині другій статті 6, частині другій статті  8,  частині другій статті 19,  статтям 21,  22,  пункту 1 частини другої статті 92,  частинам першій,  другій, третій статті 95 Конституції України ( 254к/96-ВР ).

Таким чином, Верховна Рада України  не  повноважна  при прийнятті закону про Державний бюджет України  включати  до  нього положення  про  внесення змін до чинних законів України,  зупиняти дію окремих  законів  України  та/або  будь-яким  чином  змінювати визначене  іншими  законами України правове регулювання суспільних відносин».

Аналогічна позиція була викладена у Рішенні КСУ від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, в якому суд зазначив:

«Закон про Держбюджет є  основним  фінансовим  документом держави.  Через  своє  спеціальне призначення цей закон не повинен  регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. 

Конституція України  (254к/96-ВР)  не  надає  закону  про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Таким чином,  Конституційний Суд України дійшов висновку,  що законом про Держбюджет не можна вносити зміни  до  інших  законів, зупиняти  їх дію чи скасовувати їх,  оскільки з об’єктивних причин  це створює протиріччя у законодавстві,  і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».

Все вищенаведене ще раз було підкреслено у Рішенні КСУ від 28.08.2020 р. № 10-р/2020  у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», положень частин першої, третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», абзацу дев’ятого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”»:

«Конституційний Суд України виходить із юридичної позиції, яку він неодноразово висловлював: оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007).

Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Ураховуючи викладене, Конституційний Суд України вкотре наголошує на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України».

Тобто внесення змін до інших законів, встановлення іншого законодавчого регулювання, відмінного від чинних законів, законом про державний бюджет на відповідний рік – вже неодноразово визнавалось порушенням Конституції України.

І це стосувалось законів про державний бюджет – відповідно, наведене застосовне і до законів про внесення змін до державного бюджету на відповідний рік.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 92 Бюджетного кодексу України:

«Зміни до закону про Державний бюджет України можуть вноситися ВИКЛЮЧНО законами про внесення змін до закону про Державний бюджет України».

Тобто закон про внесення змін до закону про Державний бюджет України – може містити ВИКЛЮЧНО положення про внесення змін до закону про Державний бюджет України і не може містити зміни до будь-яких інших законів, скасовувати та змінювати обсяг прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у інших законах.

7.

А зараз про головне, що найбільше викликає обурення на емоційному рівні:

І законодавці, і Кабмін визнають значні загрози від ковіду, і необхідність вжиття заходів для запобігання його поширенню. З цією метою і запроваджений, зокрема, як власне карантин, так і мораторій на податкові перевірки.

Наразі Кабміном продовжено карантин до кінця зими, а після зимових свят навіть запроваджується тимчасовий повний локдаун. І, поряд із цим, Проектом постанови КМУ планується розблокувати перевірки?

Ст. 1 Конституції України визначає Україну, зокрема, як соціальну, правову державу. Ст. 3 Конституції закріплює, що:

«Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави».

І в даному випадку слід зазначити, що саме з метою збереження здоров’я та життя людини у зв’язку із епідемією коронавірусу COVID-19 – було внесено зміни до ПКУ і ЗАКОНОМ запроваджено мораторій на проведення перевірок до закінчення дії карантину.

Тому будь-яке скасування дії мораторію на перевірки за обставин, коли епідемія не закінчилася, карантинні обмеження діють і вони навіть стають більш жорсткими, оскільки з 08 по 24 січня 2021 року в Державі взагалі запроваджується «локдаун» (а податкова хоче проводити перевірки?) – є незаконним, зокрема через створення додаткових загроз життю і здоров’ю людей як найвищої соціальної цінності в Україні за Конституцією України як соціальної держави.

Мабуть, і законодавці щось таке принаймні відчували, і тому «делегували» повноваження Кабміну з застереженням, що КМУ може змінювати, однак «крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи».

8.

Як підсумок: з огляду на наведене вважаємо, що навіть у разі прийняття Проекту постанови КМУ як вона є, на час дії карантину мораторій не буде вважатися скасованим за ЗАКОНОМ, і:

  • Платники податків мають всі визначені законом підстави не допускати контролюючий орган до проведення перевірки на підставі п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Адже відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, в тому числі ДПС, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України – і ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

І окремо, сподіваємося, що Проект постанови не буде прийнятий Кабміном через незаконність і неконституційність такого.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2020

Перегляди 2276

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Про скасування мораторію на проведення податкових перевірок 12 грудня, 2023    282

Чекаєте на поновлення перевірок з 1 липня 2023 року? А вони з багатьох питань вже «тут» 04 травня, 2023    2440

Сезон перевірок податковою дотримання валютного законодавства в частині строків розрахунків за експортно-імпортними операціями відкритий 28 квітня, 2023    745

Зміни до переліку документальних позапланових перевірок, які дозволено проводити на період до припинення або скасування воєнного стану 07 листопада, 2022    815

Постанова КМУ № 89, яка надавала податківцям дозвіл на проведення перевірок всупереч мораторію за ПКУ, скасована – тепер вже на рівні апеляційної інстанції 20 липня, 2022    1555

Верховний Суд: перевірки, проведені всупереч мораторію за ПКУ з посиланням на Постанову КМУ № 89, є незаконними 13 травня, 2022    1808

Практика у стилі Тах: до чого готуватися бізнесу 15 лютого, 2022    651

Нові правила гри податкового контролю за великими платниками податків,
або
Чи потрібно насправді подавати електронний аудиторський файл (SAF-T UA) податківцям при проведенні документальної перевірки
31 серпня, 2021    995

Try it again, aбо як обійти мораторій на податкові перевірки вдруге 14 червня, 2021    1051

Кабінет Міністрів України вирішив обійти мораторій на проведення низки перевірок 09 лютого, 2021    1731

Відступи держорганів від вимог законів: що з цим робити на рівні платників податків 19 січня, 2021    1026

КАРАУЛ УСТАЛ! (ПРО СКАСУВАННЯ МОРАТОРІЮ НА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРОК) 05 жовтня, 2020    1970

Прокоментувати