Аналітика

Нове про ЄСВ

06 лютого, 2015 Інформаційні листи

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» № 77-VIII від 28.12.2014 року змінено порядок нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).

Важливим нововведенням даного закону є зміна правил розрахунку ЄСВ при здійсненні виплат працівникам. Тепер якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної зарплати (1218 грн), то сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати (а не фактично нарахованої працівникові виплати) та ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника¹.

Зазначимо, що ситуацій, коли база нарахування ЄСВ може бути меншою за мінімальну зарплату, є багато, наприклад:

новоприйняті працівники;
звільнені працівники, які не відпрацювали повний місяць;
працівники-сумісники;
працівники, які працюють неповний робочий день тощо.

Зазначеними змінами конкретизовано, що згадане правило не поширюється при нарахуванні виплат працівникам-сумісникам за неосновним місцем роботи, на виплати за цивільно-правовими договорами, а також це не стосується утримань (тобто виплат за рахунок працівників).

Що ж стосується всіх інших категорій працівників (новоприйнятих, звільнених, з неповним робочим днем, сумісників за основним місцем роботи), то з буквального прочитання норми вбачається, що якщо база не досягає мінімальної зарплати, застосовувати все-таки потрібно мінімальну зарплату. Наприклад, працівник відпрацював один робочий день, за який йому нарахована зарплата в розмірі 200 грн, далі був звільнений. Тепер роботодавець повинен нарахувати ЄСВ не на 200 грн, як раніше, а з 1218 грн.

Аналогічна вимога про застосування бази у 1218 грн встановлена і у разі виплати лікарняних, декретних, іншої допомоги або компенсацій відповідно до законодавства².

Вищезазначене виглядає парадоксально і нелогічно. Як відомо, метою змін було легалізувати фонд оплати праці. Зрозуміло, що вимога про застосування бази у 1218 грн. допоможе вивести ‘з тіні’ виплати працівникам, які, наприклад, працюють повний робочий день, однак працевлаштовані на неповний. Тепер на такому оформленні трудових відносин роботодавці не зекономлять. А враховуючи нові гігантські штрафи, то ще й понесуть додаткові витрати (про нові штрафи див. в оглядовому листі «Легалізація оплати праці. Нове у регулюванні трудових відносин та відповідальності роботодавця» від 4 лютого 2015 р.). Однак, на нашу думку, внесені зміни взагалі б не мали стосуватися випадків, коли мова йде не про приховування трудових відносин (звільнення, прийняття на роботу всередині періоду тощо), а виключно про невідпрацювання робочого часу, за рахунок чого не досягається мінімальна база нарахування ЄСВ. Сподіваємося, що і законодавець не використовує невдале формулювання, щоб наповнити бюджет.

Інше нововведення, яке широко анонсувалося в пресі – це можливість роботодавцям у 2015 році зменшити розмір єдиного внеску за допомогою коефіцієнта 0,4, тобто у 2,5 рази. Для того, щоб застосувати такий коефіцієнт, треба виконати ряд умов (про них нижче). Разом з тим, з 2016 року підвищений коефіцієнт 0,6, начебто, можна буде застосовувати без будь-яких умов^₃.

У цьому році для того, щоб застосувати коефіцієнт 0,4 платник ЄСВ одночасно має виконати наступні умови:

середня зарплата по підприємству має складати не менше 3 мінімальних ЗП (3654 грн);
середня зарплата по підприємству збільшилася мінімум на 30 % у порівнянні з середньою ЗП за 2014 рік;
середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта має складати не менше ніж 700 грн (ця умова буде виконана при середній зарплаті приблизно у 4800 грн);
загальна база нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховується ЗП та/ або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік.

Зазначимо, що умова 4 є опційною. Так, у разі досягнення трьох попередніх умов та недосягнення останньої, платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує коефіцієнт, який розраховується ним самостійно шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування ЄСВ за 2014 рік на загальну базу нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Як вбачається, досягнути зазначених умов компаніям, які платили офіційну заробітну плату, практично нереально. Це можливо хіба що у разі збільшення штатної чисельності працівників. Однак вже у Верховній Раді України зареєстровано законопроект № 1863 від 27.01.2015 року, яким планується встановити обмеження, відповідно до якого коефіцієнт можна застосовувати лише якщо кількість застрахованих осіб не перевищить 200 % середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Тобто і на цей раз все для чесних платників…

Як вбачається, зазначені зміни розраховані виключно на тіньовий бізнес. Однак навряд чи нечесні платники наважаться скористатися такою опцією від уряду, бо як показує досвід, обіцяні урядом преференції/ пільги мають тенденцію зникати невдовзі після їх введення.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

¹Частина 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

² Що ж стосується випадків, коли працівник півмісяця хворів та півмісяця працював, і при цьому база нарахування ЄСВ більша мінімальної зарплати (хоча якщо брати окремо, то менша), то вважаємо, що ЄСВ потрібно розраховувати із фактично нарахованої суми.

³ Відповідно до Закону № 77-VIII від 28.12.2014 року.

З повагою,

Перегляди 9404