+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків (ст. 212 Кримінального кодексу України) – деякі аспекти та зміни, пов’язані із набранням чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України та відповідними змінами до Податкового кодексу України

26 грудня, 2012 Інформаційні листи

 з оновленням від 28 травня 2013 року

З 20 листопада 2012 року вступив в силу новий Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – “новий КПК України”).

Новий КПК України суттєво змінює процедуру провадження в кримінальних справах. Так, зокрема, кардинально змінено порядок проведення досудового розслідування: скасовано стадії порушення кримінальної справи та пред’явлення обвинувачення, запроваджено стадію повідомлення особи про підозру тощо.

На жаль, у зв’язку із прийняттям нового КПК України, який замінить Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 року (далі – “старий КПК”), ризиків порушення кримінальних справ щодо посадових осіб платників податків не стане менше. Так, практично кожен спір із податковою службою на значну суму може призвести до початку кримінального провадження щодо посадових осіб платників податків. До того ж новий КПК України суттєво зменшує можливості сторони захисту по оскарженню дій слідчих органів.

У зв’язку із вищезазначеним звертаємо Вашу увагу на наступні аспекти:

1.

Зі вступом в силу нового КПК України скасовується стадія порушення кримінальної справи. До цього дана стадія кримінального процесу виступала певним бар’єром між дослідчою перевіркою заяви/ повідомлення про злочин (в термін до 10 днів) та проведенням досудового слідства. Окрім цього, раніше порушення кримінальної справи можна було оскаржити. Така можливість виступала досить дієвим інструментом захисту і дозволяла зупинити “слідчі дії” щодо особи та тиск на підприємство на самому початку таких дій. Повідомлення ж про підозру конкретної особи не можна буде оскаржити, як зараз, подібно до постанови про порушення кримінальної справи. Така ситуація ще більш сприятлива для зловживань і використання кримінальних справ для тиску на бізнес та посадових осіб підприємств.

З набранням чинності новим КПК, стадію порушення кримінальної справи змінює стадія внесення запису до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі – “ЄРДР”). Відтепер після отримання кожної заяви чи повідомлення про злочин слідчий чи прокурор зобов’язані протягом 24 годин внести відповідні відомості у ЄРДР та розпочати розслідування. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення не допускається. Про внесення відомостей до ЄРДР та початок розслідування нікого не повідомлятимуть, адже ЄРДР має обмежене коло користувачів (п. 1.11 Наказу Генеральної Прокуратури України від 17.08.2012 року № 69). Тобто платник податків/ його посадова особа (за відсутності проведення щодо неї гласних слідчих дій, наприклад таких як обшук чи виїмка) може дізнатися про кримінальне провадження щодо нього лише із отриманням повідомлення про підозру.

При цьому, на нашу думку, одним із найбільших недоліків нового КПК України є відсутність у захисту можливості оскаржити внесення відомостей до ЄРДР та, відповідно, початок розслідування. Іншими словами, у захисту майже немає можливості перешкодити проведенню розслідування аж до його закінчення і передачі обвинувального акта до суду. Більше того, за такими положеннями нового КПК приховується ще одна “небезпека”: а саме те, що кримінальне провадження може “висіти” в ЄРДР протягом всього можливого строку притягнення до кримінальної відповідальності (наприклад, 10 років за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України). Отже, до повідомлення особи про підозру, слідчий чи прокурор, розслідуючи справу “по факту”, необмежений в строках такого розслідування (окрім загальних строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за конкретні злочини), тобто протягом цього часу можна “чекати гостей” від правоохоронних органів, які можуть неочікувано “прийти з питаннями”, наприклад щодо висновків податкової по Акту перевірки річної давності.

Наступною стадією процесу стане повідомлення особи про підозру. Слідчий матиме право повідомити особу про підозру “за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення”. З моменту повідомлення про підозру особа набуває статусу підозрюваного і лише з цього моменту отримує можливість користуватись правами та гарантіями, передбаченими новим КПК. До повідомлення особи про підозру у неї майже відсутні процесуальні права і гарантії захисту. Тобто складається ситуація, за якої, після внесення відомостей до ЄРДР, особа матиме статус свідка і мінімальні права щодо захисту, в той час як слідчий та прокурор зможуть “на повну” проводити розслідування.

Після повідомлення особи про підозру у слідчого є два місяці на проведення розслідування. Після спливу цього часу (якщо строк не був продовжений прокурором) слідчий має або закрити справу або передати її з обвинувальним актом до суду.

Загалом схема досудового розслідування за новим КПК виглядатиме так:

(за умов, що починаючи з внесення відомостей до ЄРДР кримінальне провадження в подальшому не було закрито)

chart 1

2.

З прийняттям нового КПК також були внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – “ПК України»), зокрема, до п. 56.22 ст. 56 ПК України, згідно з яким у разі оскарження рішення контролюючого органу в порядку адміністративного оскарження до контролюючих органів вищого рівня та/ або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину передбаченого ст. 212 ККУ не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.

Таким чином, у разі, якщо обвинувачення особи за ст. 212 Кримінального кодексу України ґрунтується на акті податкової перевірки підприємства, то до закінчення адміністративного оскарження рішення податкового органу, винесеного за результатами такого акта перевірки, та/ або до прийняття рішення Вищим адміністративним судом України (а в деяких випадках до прийняття рішення Верховним судом України) не на користь платника податків, особі не може бути пред’явлено повідомлення про підозру.

На нашу думку, саме адміністративне та судове оскарження рішень податкової служби стане чи не єдиним дієвим способом захисту службових осіб підприємств від притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Зауважимо, що правило п. 56.22 ст. 56 ПК України може не застосовуватись, якщо повідомлення про підозру базується не тільки на рішенні контролюючого органу, а й підтверджується додатково зібраними доказами. На практиці такими доказами можуть стати, наприклад, протокол допиту свідка та/ або висновок експерта.

Більше того, слідчі органи податкової служби вже встигли “пристосуватися” до такого правила і порушують справи за іншими приводами, ніж власне Акт перевірки чи податкові повідомлення-рішення, прийняті на його підставі.

Отже, не виключена ситуація, за якої одразу після внесення відомостей до ЄРДР особі буде повідомлятись про підозру. Такий розвиток подій спричиняє серйозні негативні наслідки для службових осіб платників податків, про що йтиме мова нижче.

3.

Звертаємо також Вашу увагу на кількісні рамки, передбачені в ст. 212 Кримінального кодексу України (далі – “ККУ”), за яких може наставати кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків:

  • Частина 1 ст. 212 ККУ передбачає кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, якщо відповідні діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах (під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян).
  • Частина 2 ст. 212 ККУ встановлює відповідальність за ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах (під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян).
  • Частина 3 ст. 212 передбачає відповідальність за діяння, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у особливо великих розмірах (під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в п’ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

Поняття ж неоподатковуваний мінімум доходів громадян розкривається в Податковому кодексі України. Так, відповідно до системного тлумачення пункту 5 підрозділу 1 Розділу ХХ, пункту 1 Розділу ХІХ, підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу, до 31 грудня 2014 року неоподатковуваний мінімум доходів громадян (для цілей кваліфікації злочинів) дорівнюватиме 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Таким чином, враховуючи розрахунки прожиткового мінімуму для працездатної особи та податкової соціальної пільги, кваліфікація відповідальності за ст. 212 Кримінального кодексу України станом на 2012 рік здійснюється наступним чином:

chart 2

4.

Зауважимо, що окрім нового КПК, суттєві зміни до застосування ст. 212 ККУ відбулися також із прийняттям 15 листопада 2011 року Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності”.

Так, з 17 січня 2012 року, коли набув чинності цей закон, за ухилення від сплати податків як основні покарання можуть бути призначені лише штраф та позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Для зручності наводимо таблицю чинних санкцій ст. 212 ККУ:
chart 3

* – відповідно до ч. 2 ст. 53 ККУ, штраф, призначений за ч. 3 ст. 212 ККУ, не може бути меншим за майнову шкоду, завдану злочином або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу. На практиці, такою майновою шкодою є розмір донарахованих податковою службою податкових зобов’язань. При цьому при обрахуванні майнової шкоди, завданої ухиленням від сплати податків, до уваги береться лише сума несплачених податків (відповідно до рішення податкової служби), без штрафів та пені.

Зауважимо, що якщо особа, яку засуджено за ч. 3 ст. 212 ККУ, не сплатить штраф, визначений вироком, то суд в порядку ч. 5 ст. 53 ККУ, ст. ст. 537, 539 нового КПК України замінює несплачений штраф позбавленням волі.

Несплачена сума штрафу замінюватиметься позбавленням волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Іншими словами 136 гривень штрафу замінюватимуться 1 днем позбавлення волі.

Загалом, штраф, призначений за ч. 3 ст. 212 ККУ, може бути замінений позбавленнями волі у межах від 5 до 10 років.

5.

В продовження питання покарання за ухилення від сплати податків, варто звернути увагу на строки давності притягнення до кримінальної відповідальності. У розрізі кримінального права – це строк, по спливу якого особа звільняється від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

У випадку із ч. 1 та ч. 2 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків у значних та великих розмірах відповідно), що є злочинами невеликої тяжкості, строк давності становить 2 роки. Відповідні строки закріплені у ст. 49 КК України.

Тобто, особа звільняється від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків у значних або великих розмірах (ч. 1 та ч. 2 ст. 212 КК України), якщо з моменту вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло два роки.
Водночас щодо ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах за ч. 3 ст. 212 КК України, що є тяжким злочином, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності становить 10 років.

Варто звернути увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строку давності відбувається не автоматично, а на підставі рішення суду. Так, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України у випадку наявності підстав для звільнення від кримінальної відповідальності суд приймає ухвалу про закриття кримінального провадження.

На стадії досудового розслідування питання звільнення від кримінальної відповідальності вирішується судом на підставі відповідного клопотання прокурора за умов відсутності заперечень зі сторони підозрюваного/обвинуваченого. На стадії судового розгляду будь-яка із сторін процесу, в тому числі і підсудний, має право своїм клопотанням ініціювати питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Щодо особливостей звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 212 ККУ згідно з новим КПК див. оглядовий лист від 31 жовтня 2012 року Особливості звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 212 Кримінального кодексу України згідно з новим Кримінальним процесуальним кодексом України: удосконалення кримінального процесуального законодавства шляхом запровадження визначення поняття “притягнення до кримінальної відповідальності”, або “покращення” для “несвідомих елементів, котрі до останнього пручаються“.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© ТОВ «КМ Партнери», 2012

Перегляди 57195

КОМЕНТАРІ

  1. Невнятный Минимум
    Максим 11 травня, 2013

    Прошу пояснить как получается что понятие “необлагаемый минимум” в этой статье трактуется по-разному: для расчёта состава преступления берётся 50% от прожиточного минимума на месяц расчётного года, а для перевода штрафа на дни отсидки за основу берётся 17 гривен – но при этом термин не изменяется. Спасибо.

    1. Невнятный Минимум
      КМ Партнеры 14 травня, 2013

      Уважаемый Максим,

      действительно, понятие “необлагаемый минимум доходов граждан” (НМДГ) в законодательстве Украины трактуется двояко.

      Так, согласно общему правилу, установленному в пункте 5 подраздела І раздела ХХ Налогового кодекса Украины, НМДГ равен 17 гривнам.

      Этой же нормой Налогового кодекса установлено единственное исключение из этого правила. Так, при квалификации административных и уголовных правонарушений (то есть, при определении, есть ли деяние лица правонарушением и каким именно) под НМДГ подразумевается сумма, которая равна налоговой социальной льготе. Налоговая социальная льгота (для всех плательщиков налогов), в свою очередь, установлена на уровне прожиточного минимума для трудоспособного
      лица расчетного года.

      Однако, до 31.12.2014 г., согласно пункта 1 раздела ХІХ Налогового кодекса, налоговая социальная льгота установлена на уровне 50% от прожиточного минимума для трудоспособного
      лица.

      Таким образом, для целей квалификации правонарушения на сегодняшний день НМДГ равен 536,5 гривнам, а для всех прочих целей – 17 гривнам.

      C уважением,
      КМ Партнеры

  2. момент совершения преступления
    Владимир 15 травня, 2014

    Никак не могу разобраться в вопросе “момента совершения преступления” начиная с которого начинается срок давности.
    ППР-ы были вынесены 11.03.2011 по операциям, которые совершались в 2010-м. Дальше пошли решения админсудов. Первую инстанцию выиграл плательщик. Апелляцию – налоговая. ВАСУ направил на новое рассмотрение. Опять, первую инстанцию выиграл плательщик. Апелляцию – налоговая. Дело в ВАСУ.
    Стоит ли переживать плательщику на предмет уголовной ответственности, если на момент 2011 года сумма по ППР подпадает под ч.1 ст.212, а по ставкам на 2013 года – уже не подпадает даже под ч.1 ст.212 (является меньше), и с момента вынесения ППР (2011) по сейчас прошло более 3 лет?

  3. Срок давности квалификационных сумм
    Балрам 20 травня, 2014

    Здравствуйте! Прошу пояснить, за какой период учитываются суммы, согласно которым квалифицируется ответственность? Допустим, 5 лет назад физ. лицо получило доход в размере 300000 грн. и не уплатило с него налог, после чего в течение пяти лет это лицо доходов не получало, а в текущем году опять получило доход в том же размере и снова не уплатило с него налог. Попадают ли действия этого лица под ст.212, или согласно срока давности те первые 300000 грн. уже не учитываются?

    1. Срок давности квалификационных сумм
      КМ Партнеры 20 травня, 2014

      Уважаемый Балрам,

      Для целей квалификации уклонения от уплаты налогов по частям статьи 212 УК Украины необходимо использовать размер прожиточного минимума доходов граждан по состоянию на тот год, в котором было совершено действие, составляющее объективную сторону уклонения. Если (исходя, например, из логики Верховного суда Украины) объективную сторону уклонения составляет неподача декларации, то для квалификации действия нужно использовать размер прожиточного минимума по состоянию на 1 января того года, на протяжении которого не было исполнено обязательство по подаче декларации.

      При этом на практике возможно возникновение ситуации, когда деяние по уклонению от уплаты налогов носит продолжаемый характер и не ограничивается во временном пространстве одним только годом.

      В таком случае возникает вопрос, какой необлагаемый минимум необходимо учитывать при квалификации правонарушения совершенного 5 лет назад, ведь в 2009 и в 2010 годах необлагаемых минимума (или социальные льготы) были разные: в 2009 году действовал необлагаемый минимум в размере 302,5 грн., а в 2010 году – в размере 434,5 грн. Поэтому соответствующими рамками для квалификации по части 1 ст. 212 УК будут:
      – Для деяния, совершенного в течение 2009 года – 302500 грн. (1000 * 302,5 грн.)
      – Для деяния, совершенного в течение 2010 года – 434500 грн. (1000 * 434,5 грн.).

      Верховный Суд Украины в абзаце 2 п. 11 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 8 октября 2004 года № 15 , а также более четко в Постановлении от 28 мая 2004 года № 9, определился со своей позицией по схожему вопросу, но относительно 2003 и 2004 года. Так в п. 3 последнего из вышеупомянутых постановлений указано:
      «При решении вопроса об ответственности за продолжаемое преступление или о его квалификации в случаях, когда одни деяния были совершены до, а другие – после 1 января 2004 г., следует исходить из количества необлагаемых минимумов доходов граждан или количества размеров налоговой социальной льготы, вычисленных по каждый период отдельно ».

      Итак, когда имеем доначисления по итогам налоговой проверки за разные годы (например, 2009 и 2010 года), то возможна квалификация по ст. 212 УК Украины, скорее всего, будет проводиться исходя из совокупной величины необлагаемых минимумов определенных отдельно для каждого из указанных периодов. То есть необходимо рассчитать, сколько необлагаемых минимумов составляет сумма доначисленных налогов за 2009 год, и отдельно сделать аналогичные расчеты за 2010 год.

      В рассматриваемой ситуации каждый из случаев (эпизодов), по которому могло быть сделано доначисление налогов, необходимо рассматривать отдельно как отдельное правонарушение с применением пределов квалификации к каждому случаю отдельно. Согласно п.12 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 8 октября 2004 года № 15, совершенные в разное время действия, состоявшие в уклонении от уплаты различных видов налогов, сборов и других обязательных платежей или уплате их в неполном объеме, необходимо квалифицировать в зависимости от наличия или отсутствия в них признаков единого продолжаемого преступления. Если эти деяния охватывались единым умыслом – не платить определенные виды налогов, сборов и других обязательных платежей, размер средств, не поступивших в бюджеты или негосударственных целевых фондов, нужно исчислять исходя из общей неуплаченной суммы и в зависимости от ее размера квалифицировать содеянное по соответствующей частью ст. 212 УК.

      Исходя из Вашего примера – оба деяния следует рассматривать отдельно, так как они не объединены единым умыслом.

      Отвечая на вопрос о квалификации уклонения от уплаты налогов, следует учесть, что в любом случае срок давности привлечения к уголовной ответственности по ч. 1 ст. 212 УК Украины, которое является преступлениям небольшой тяжести, составляет 2 года. Соответственно неуплата первых 300000 грн. не может повлечь за собой привлечение к ответственности. Более того, учитывая то, что, как было указано в вопросе, указанные 300000 грн. являются суммой дохода, а не доначисленных налогов – соответственно сумма неуплаченного налога в любом случае не попадает под стоимостные рамки, предусмотренные для ч.1 ст.212 УК.

      Уклонение от уплаты налога в 2014 году в размере 300000 грн. (либо и того меньше, если речь идет о неуплате налога с дохода в 300000 грн.) также не повлечет за собой ответственности, в силу недостижения стоимостных рамок для ч.1 ст.212 УК (которые равны 609000 грн.).

      C уважением,
      КМ Партнеры

Прокоментувати