+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Внутрішній облік податкових органів vs первинні документи платника: позиція Верховного Суду

28 травня, 2019 Інформаційні листи

Очікувано правові позиції податкових органів та платників податків у податкових спорах різняться, в той же час різняться також докази сторін та підходи до засобів доказування щодо одних і тих самих обставин. Так, зокрема, виникають питання, пов’язані з розбіжностями витягів із внутрішнього обліку податкових органів та документами платника податків, що подаються сторонами до матеріалів справи для доказування одних і тих самих обставин.

Така ситуація на практиці переважно пов’язана з:

- невнесенням чи некоректним перенесенням до внутрішнього обліку даних про надмірно сплачені грошові зобов’язання платника податків під час зміни місця обліку платника податків або інших причин (як у зв’язку зі скасуванням раніше визначених податкових зобов’язань, так і за результатами декларування);

- допущеними помилками в обліку контролюючих органів, що зумовлюють обрахування податкового боргу (пені) через некоректне опрацювання даних первинних документів у системі внутрішнього обліку.

Як правило, в разі виявлення неузгодженості податкові органи займають позицію пріоритетності показників внутрішнього обліку та, відповідно, обґрунтовують такими показниками відмову в поверненні надміру сплачених грошових зобов’язань.

У контексті таких питань цікаво зупинитись на нещодавній Постанові Верховного Суду від 19 березня 2019 року № 808/661/16 у спорі щодо повернення переплати, відсутньої у внутрішньому обліку податкових органів. Так, у вказаній справі платник податку звернувся до контролюючого органу про повернення переплати, що виникла у зв’язку зі сплатою грошових зобов’язань за податковим повідомленням-рішення, яке пізніше було скасоване в судовому порядку.

Розглядаючи вказану ситуацію Верховний Суд дійшов двох важливих висновків:

По-перше, Верховний Суд зазначив, що контролюючий орган зобов’язаний був з’ясувати причини відсутності у власному обліку даних про надміру сплачені грошові зобов’язання (цитата):

«Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що отримавши від Товариства разом з заявою про повернення переплати з податку на прибуток платіжні документи, які свідчили про сплату позивачем суми 1783163,38 грн відповідного податку на виконання судового рішення, і встановивши відсутність у останнього за даними інтегрованих карток надміру сплаченої суми 1783163,38 грн, відповідач, як контролюючий орган, до функцій якого за приписами статей 19-1, 41 Податкового кодексу України віднесено здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, ухилився від з'ясування обставин щодо встановлення об'єктивних причин відсутності в інтегрованих картках платника податків даних щодо надміру сплаченої суми 1783163,38 грн, чим допустив протиправну бездіяльність».

Така позиція цілком узгоджується з вимогами внутрішнього порядку контролюючих органів щодо ведення обліку платежів і зборів. Положення п. 2 Розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку1 передбачають таке:

«достовірність показників інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у інформаційній системі, показникам первинних документів;

<…>

первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску».

Тобто показники, що містяться в первинних документах (зокрема, податкових деклараціях), є джерелом даних для внутрішнього обліку контролюючих органів, а тому показники первинних документів мають пріоритетне значення перед показниками внутрішнього обліку.

Водночас податковий орган як розпорядник інформації у власному внутрішньому обліку має доступ до такої інформації та можливості ручного коригування. Так, контролюючий орган самостійно виправляє некоректні дані свого внутрішнього обліку у відповідності до даних, які містяться у первинних документах платника, що передбачено вищезгаданим Порядком (п. 2 Розділу ІІ):

«З метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами:
……
наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок)».

По-друге, Верховний Суд підтвердив, що фактичний статус надміру сплачених грошових зобов’язань визначається на підставі первинних документів, відсутність даних про такі суми у внутрішньому обліку податкових органів такого статусу не змінює (цитата):

«Наведені обставини не змінюють фактичного статусу перерахованих позивачем грошових коштів в сумі 1783163,38 грн як надміру сплачених коштів і не позбавляють податковий орган, на обліку в якому на даний час знаходиться позивач як платник податків, від з'ясування причин неузгодженості даних такого платника з даними інтегрованих карток, ведення яких відноситься до сфери діяльності органів ДФС».

Тож Верховний Суд підтвердив, що визначальним та достатнім для повернення переплати є подання заяви щодо повернення таких коштів, за підтвердження їх наявності первинними документами і з виконанням умов, передбачених ст. 43 Податкового кодексу України.

З огляду на положення ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, такі висновки Верховного Суду можуть бути корисними у спорах щодо повернення переплат та можуть бути корисними для усунення неоднозначності в доказуванні в податкових спорах стосовно повернення надмірно сплачених коштів/скасування податкового боргу.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

1Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2019

Перегляди 2191

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Де знайти СПРАВЖНІЙ закон? АБО
Як встановити дійсні норми Податкового кодексу на певний момент часу?
19 січня, 2024    278

Олександр Мінін виступив на ХІІ Податковому форумі АПУ 28 вересня, 2023    252

Чи може платник податків надати в суд документи, які не були надані податковому органу, та на якій підставі суд може не враховувати ці документи? 15 травня, 2023    1877

Статус «ризикового»: все ж таки оскаржується чи ні? 23 листопада, 2022    1232

При зверненні до суду для стягнення податкового боргу та заборгованості з ЄСВ податкова не буде сплачувати судовий збір 08 листопада, 2022    502

Зміни до переліку документальних позапланових перевірок, які дозволено проводити на період до припинення або скасування воєнного стану 07 листопада, 2022    815

Як бізнесу розуміти проголошення податкової реформи 10-10-10 (+3) 13 вересня, 2022    686

Податкове законодавство в умовах воєнного стану 07 березня, 2022    1809

Які зміни внесено в ПКУ з 01 січня 2022 року Законом № 1914? 25 січня, 2022    3077

Верховна Рада прийняла законопроект № 4184: «податок на Google» та інші важливі зміни 09 червня, 2021    2233

Податкові пільги для нових значних інвестицій 02 квітня, 2021    2770

Що змінилося з 01 січня 2021 року у сфері оподаткування? 02 лютого, 2021    6753

Прокоментувати