+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Внутрішній облік податкових органів vs первинні документи платника: позиція Верховного Суду

28 травня, 2019 Інформаційні листи

Очікувано правові позиції податкових органів та платників податків у податкових спорах різняться, в той же час різняться також докази сторін та підходи до засобів доказування щодо одних і тих самих обставин. Так, зокрема, виникають питання, пов’язані з розбіжностями витягів із внутрішнього обліку податкових органів та документами платника податків, що подаються сторонами до матеріалів справи для доказування одних і тих самих обставин.

Така ситуація на практиці переважно пов’язана з:

– невнесенням чи некоректним перенесенням до внутрішнього обліку даних про надмірно сплачені грошові зобов’язання платника податків під час зміни місця обліку платника податків або інших причин (як у зв’язку зі скасуванням раніше визначених податкових зобов’язань, так і за результатами декларування);

– допущеними помилками в обліку контролюючих органів, що зумовлюють обрахування податкового боргу (пені) через некоректне опрацювання даних первинних документів у системі внутрішнього обліку.

Як правило, в разі виявлення неузгодженості податкові органи займають позицію пріоритетності показників внутрішнього обліку та, відповідно, обґрунтовують такими показниками відмову в поверненні надміру сплачених грошових зобов’язань.

У контексті таких питань цікаво зупинитись на нещодавній Постанові Верховного Суду від 19 березня 2019 року № 808/661/16 у спорі щодо повернення переплати, відсутньої у внутрішньому обліку податкових органів. Так, у вказаній справі платник податку звернувся до контролюючого органу про повернення переплати, що виникла у зв’язку зі сплатою грошових зобов’язань за податковим повідомленням-рішення, яке пізніше було скасоване в судовому порядку.

Розглядаючи вказану ситуацію Верховний Суд дійшов двох важливих висновків:

По-перше, Верховний Суд зазначив, що контролюючий орган зобов’язаний був з’ясувати причини відсутності у власному обліку даних про надміру сплачені грошові зобов’язання (цитата):

«Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що отримавши від Товариства разом з заявою про повернення переплати з податку на прибуток платіжні документи, які свідчили про сплату позивачем суми 1783163,38 грн відповідного податку на виконання судового рішення, і встановивши відсутність у останнього за даними інтегрованих карток надміру сплаченої суми 1783163,38 грн, відповідач, як контролюючий орган, до функцій якого за приписами статей 19-1, 41 Податкового кодексу України віднесено здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, ухилився від з’ясування обставин щодо встановлення об’єктивних причин відсутності в інтегрованих картках платника податків даних щодо надміру сплаченої суми 1783163,38 грн, чим допустив протиправну бездіяльність».

Така позиція цілком узгоджується з вимогами внутрішнього порядку контролюючих органів щодо ведення обліку платежів і зборів. Положення п. 2 Розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку1 передбачають таке:

«достовірність показників інформаційної системи – відповідність інформації, що зберігається у інформаційній системі, показникам первинних документів;

<…>

первинні показники – показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску».

Тобто показники, що містяться в первинних документах (зокрема, податкових деклараціях), є джерелом даних для внутрішнього обліку контролюючих органів, а тому показники первинних документів мають пріоритетне значення перед показниками внутрішнього обліку.

Водночас податковий орган як розпорядник інформації у власному внутрішньому обліку має доступ до такої інформації та можливості ручного коригування. Так, контролюючий орган самостійно виправляє некоректні дані свого внутрішнього обліку у відповідності до даних, які містяться у первинних документах платника, що передбачено вищезгаданим Порядком (п. 2 Розділу ІІ):

«З метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами:
……
наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок)».

По-друге, Верховний Суд підтвердив, що фактичний статус надміру сплачених грошових зобов’язань визначається на підставі первинних документів, відсутність даних про такі суми у внутрішньому обліку податкових органів такого статусу не змінює (цитата):

«Наведені обставини не змінюють фактичного статусу перерахованих позивачем грошових коштів в сумі 1783163,38 грн як надміру сплачених коштів і не позбавляють податковий орган, на обліку в якому на даний час знаходиться позивач як платник податків, від з’ясування причин неузгодженості даних такого платника з даними інтегрованих карток, ведення яких відноситься до сфери діяльності органів ДФС».

Тож Верховний Суд підтвердив, що визначальним та достатнім для повернення переплати є подання заяви щодо повернення таких коштів, за підтвердження їх наявності первинними документами і з виконанням умов, передбачених ст. 43 Податкового кодексу України.

З огляду на положення ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, такі висновки Верховного Суду можуть бути корисними у спорах щодо повернення переплат та можуть бути корисними для усунення неоднозначності в доказуванні в податкових спорах стосовно повернення надмірно сплачених коштів/скасування податкового боргу.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

1Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2019

Перегляди 972

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Віднесли до «ризикових»? Чи вдасться захиститись? 24 квітня, 2020    498

Верховний Суд: стягнути, не можна зобов’язати 03 квітня, 2020    371

Градус широти 30 січня, 2020    354

«День Д»: законопроект № 1210 прийнято у другому читанні та в цілому 17 січня, 2020    1384

КМ Партнери разом з бізнесом протистоїть «драконівським» штрафам за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних 13 січня, 2020    484

Роль ЄСПЛ у спорах з питань податків в Україні 06 листопада, 2019    922

Декриміналізація ухилення від сплати податків на суму
< 2 881 500 грн.
Зворотна дія в часі чинної редакції ст. 212 ККУ
11 жовтня, 2019    2724

Тест на невідповідність Конституції положень закону: чекати остаточного «програшу» справи та звертатись із конституційною скаргою чи все ж є інші варіанти? 30 серпня, 2019    1187

Податковий спір: чим ще керуватися, крім Податкового кодексу? 28 серпня, 2019    1216

Пороги для притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати ЄСВ (ст. 212-1 КК України) у 2019 році 17 липня, 2019    2154

Олександр Мінін та Іван Шинкаренко виступили із доповідями на семінарі «Податки, валюта та інше: що потрібно знати бізнесу у 2019 році» 03 травня, 2019    377

Війна – фігня, маневри головніше? (або чому реєстрація податкової накладної важливіша за сплату податку?) 01 квітня, 2019    930

Прокоментувати