+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Перевірки Держпраці на підставі анонімних чи безпідставних заяв: чи виправдано контролюючі органи задіюють апарат держави?

27 травня, 2019 Інформаційні листи

Подання заяви про порушення законодавства про працю в нинішніх умовах перетворилося на легкий спосіб «насолити» особі, з якою не склалися відносини, чи «допомогти бізнесу конкурента» у вигляді перевірок Держпраці, Державної фіскальної служби та інших державних органів.

Часто такі заяви обумовлені самою лише ціллю – нашкодити певній особі, у зв’язку з чим у хід ідуть різні способи – в тому числі подання безпідставних чи анонімних заяв.

Ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» прямо закріплює принцип неприпустимості проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв.

Як бачимо з судової практики, незважаючи на заборону проведення перевірок на підставі анонімних та безпідставних заяв, все ж такі ситуації трапляються досить часто.

Наприклад, був випадок, коли заява про порушення трудових прав подавалася від імені працівника родичем (братом), а сам працівник у судовому засіданні підтверджував, що особисто з такою заявою не звертався і обставини, викладені в заяві, спростовував (наприклад, Постанова Верховного Суду від 31.01.2019 р. у справі № 809/799/17).

Разом з тим, така заява стала підставою для проведення перевірки дотримання законодавства про працю ФОП органами Держпраці та в подальшому – необхідністю оскарження як законності призначення, так і результатів перевірки.

Що цікаво – в цій справі, хоч перевірка і була призначена на підставі заяви особи, яка потім заперечила її подання, органи Держпраці перевіряли дотримання законодавства відносно всіх працівників ФОП – навіть тих, які не зверталися з такими заявами. Відповідно, на безпідставності «розширення» органами Держпраці предмета перевірки якраз і звернув увагу Верховний Суд.

В іншій справі (Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 р. у справі № 876/3698/18) позивач стверджував, що органи Держпраці провели перевірку позивача на підставі анонімної заяви особи, яка ніколи не працювала у позивача і йому не відома. Під час судового розгляду справи з’ясувалося, що особа, яка подала заяву на урядову «гарячу лінію», відсутня за номером телефону, що вказаний у заяві. Органи Держпраці під час інспекційного відвідування не вживали заходів для встановлення місця проживання особи, що подала заяву, чи іншої інформації щодо заявника, а факт відсутності такої особи за номером телефону, що вказаний у зверненні, спеціалістом органу Держпраці перевірено лише під час підготовки до судового розгляду.

Прикладів таких справ можна навести багато і всі вони свідчать про одне – не зважаючи на те, що проведення перевірок додержання законодавства про працю на підставі анонімних та безпідставних заяв прямо забороняється Законом, контролюючі органи належним чином не перевіряють, чи дійсно заяви подані тими особами, які підписалися чи подали заяви, а також чи не є вони безпідставними. У результаті такої бездіяльності контролюючі органи без належної перевірки звернень осіб задіюють апарат держави для проведення перевірок суб’єктів господарювання на підставі безпідставних чи анонімних заяв, а потім програють усі суди при оскарженні правомірності таких перевірок.

Самого лише зазначення у зверненні даних особи (коли здається формально нібито дотримуються вимоги щодо неанонімності звернення) не достатньо для перевірки контролюючими органами того, чи відповідає звернення вимогам законодавства. Перед проведенням перевірок суб’єктів господарювання на підставі звернень осіб, контролюючим органам слід ретельно перевіряти факти звернень із заявами про порушення законодавства саме тими особами, які вказані в таких заявах, можливо, особисто поспілкуватися з ними для перевірки обставин, які викладені у заявах, і лише після того, як є підстави вважати їх реальними та обґрунтованими – призначати проведення перевірок суб’єктів господарювання.

Це дозволить зменшити випадки «реагування» апарату держави на безпідставні та анонімні звернення та, відповідно, зменшити навантаження як на контролюючі органи, які проводять перевірки на підставі звернень осіб, так і на суди, які в більшості випадків переглядають у подальшому правомірність таких перевірок.

Насамкінець відмітимо, що певні кроки на шляху до зменшення кількості безпідставних звернень про порушення законодавства про працю вже зроблено – Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект № 6489 від 23.05.2017 р., яким передбачається встановлення адміністративної відповідальності за безпідставне звернення до органів державного нагляду (контролю) про порушення суб’єктом господарювання чинного законодавства, а так само подання завідомо неправдивих відомостей про їх діяльність, які стали підставою для ініціювання заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) (ст. 166-24 КУпАП). Такі безпідставні звернення можуть призвести до накладення штрафу на особу в розмірі від 850 до 1700 грн.

Поки що законопроект № 6489 від 23.05.2017 р. очікує розгляду в другому читанні, проте сподіваємося, що його прийняття зменшить кількість безпідставних та анонімних звернень осіб.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2019

Перегляди 437

Прокоментувати