+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Збільшення ризиків відповідальності керівників внаслідок закону про запобігання COVID-19

23 квітня, 2020 Інформаційні листи

У цьому оглядовому листі ми розглянемо зміни, які були введені у корпоративних відносинах Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон), а також прогалини цього закону та окремі випадки відповідальності посадових осіб, які залишаються незмінними навіть в умовах карантину.

Безпосередньою метою ухваленого Закону було запровадження нових механізмів (такі як дистанційні збори акціонерів) для уможливлення дотримання корпоративних процедур під час карантину, а також зняття відповідальності у випадках, коли виконати певні процедури немає можливості. Більшість положень Закону стосуються спеціальних суб’єктів, які перебувають під увагою регулятора, зокрема, це акціонерні товариства, емітенти цінних паперів та учасники фінансового ринку.

Проте найбільше прогалин та питань Закон залишив для звичайних товариств з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ). Зокрема, звільнивши від відповідальності за подання фінансової звітності під час карантину, Закон не звільняє від обов’язків керівників у випадку зниження чистих активів або загрози неплатоспроможності. Тобто, незважаючи на відсутність даних фінансової звітності, керівник, як і раніше, зобов’язаний скликати позачергові загальні збори учасників, які мають відбутися протягом 60 днів з дня зниження вартості чистих активів та подати заяву про самобанкрутство у випадку виникнення загрози неплатоспроможності. Невиконання цих вимог означає ризик відповідальності керівника власним майном за зобов’язаннями товариства. Важливо зауважити, що під час карантину та економічної кризи ситуації зі зниженням активів та банкрутствами будуть траплятися частіше, коли кредитори будуть зацікавлені задовольнити вимоги, у тому числі за рахунок посадових осіб своїх боржників.

Подовжено строки для річних загальних зборів; є можливість провести збори дистанційно

Законом подовжуються строки для річних загальних зборів, які зазвичай проводять до кінця першого кварталу. Тепер для багатьох товариств надається 3 місяці після завершення карантину (див. детальну інформацію у таблиці нижче), проте за потреби збори можуть бути проведені і раніше.

Загальні збори у класичному форматі не будуть порушенням корпоративного законодавства під час дії карантину. Проте необхідно пам’ятати про інші обмеження, які можуть бути застосовані до таких зборів (заборона на масові заходи за участі більше 10 осіб, заборона перебування у громадських місцях без респіратора чи маски тощо). Дотримання цих правил означає практичну неможливість законного проведення загальних зборів із особистою участю акціонерів (учасників), у випадку якщо їх багато. Якщо питання таких зборів неможливо відкласти, виникає необхідність провести їх дистанційно.

Для уможливлення проведення дистанційних зборів законом було передбачено, що регулятор – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) – має затвердити тимчасовий порядок з дистанційного проведення загальних зборів для акціонерних товариств, корпоративних фондів, товариств з обмеженою відповідальністю, які є емітентами цінних паперів, а також для кредитних спілок. Наразі на сайті НКЦПФР опубліковано тільки Тимчасовий порядок скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду (далі – Тимчасовий порядок). У новині про затвердження порядку на сайті НКЦПФР зазначено, що цим порядком зможуть користуватися ТОВ, які є емітентами цінних паперів. Проте сам Тимчасовий порядок визначає сферою свого застосування тільки акціонерні товариства та корпоративні фонди, натомість новина на сайті, вочевидь, не може встановлювати сферу застосування нормативного акту. Це робить сумнівною можливість застосування цього Тимчасового порядку до товариств з обмеженою відповідальністю чи до кредитних спілок (які не згадуються навіть у новині).

Норми про подовження строку для проведення річних загальних зборів за результатами 2019 фінансового року не застосовуються до товариств з обмеженою відповідальністю, які не є емітентами цінних паперів. Такі товариства формально зобов’язані, як і раніше, провести річні загальні збори протягом 6 місяців наступного за звітним року (згідно з ч. 2 ст. 31 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»), тобто до 30.06.2020 року. На ці товариства також не поширюються норми про можливість проведення дистанційних зборів на підставі Порядку НКЦПФР, проте вони можуть скористатися встановленою законом можливістю проведення загальних зборів учасників у режимі відеоконференції (згідно з ч. 3 ст. 33 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Таблиця основних змін корпоративного законодавства за Законом про запобігання COVID-19

 

Звичайний строк річних загальних зборів

Строк річних загальних зборів за резуль-татами 2019 фінансо-вого року

Дистанційні збори під час карантину Оприлюднення річної звітності Продовження повноважень
Акціо-нерні това-риства (АТ) не пізніше 30 квітня наступного за звітним року не пізніше 3 місяців після завершення карантину Можливі на підставі Тимчасового порядку НКЦПФР Річна інформація про емітента має бути розкрита:

  • до 30.04.2020 року; або
  • протягом 5 робочих днів після проведення загальних зборів акціонерів
Повноваження членів наглядових рад продовжуються в повному обсязі до дати проведення загальних зборів акціонерів
Інсти-тути спіль-ного інвесту-вання (корпо-ративні фонди) не пізніше 30 квітня року, що настає за звітним не пізніше 3 місяців після завершення карантину Можливі на підставі Тимчасового порядку НКЦПФР Річний звіт щодо діяльності інституту спільного інвестування за 2019 рік має бути розкритий компанією з управління активами (КУА):

  • до 30.04.2020 року; або
  • протягом 5 робочих днів після проведення загальних зборів корпоративного фонду;
  • протягом 5 робочих днів після прийняття уповноваженим органом КУА пайового фонду рішення про затвердження річного звіту фонду.
Положення відсутні; хоча корпоративні фонди створюються у формі акціонерних товариств, застосовувати положення ЗУ Про АТ не можемо.
ТОВ, які є емі-тентами цінних паперів протягом 6 місяців наступного за звітним року не пізніше 3 місяців після дати завершення карантину Спеціальний порядок досі не затверджено. Можливість застосування за аналогією  Тимчасового порядку НКЦПФР (для акціонерних товариств) є сумнівною. Річна інформація про емітента має бути розкрита:

  • до 30.04.2020 року; або
  • протягом 5 робочих днів після проведення загальних зборів учасників товариств з обмеженою відповідальністю, які є емітентами цінних паперів
Положення про продовження повноважень відсутні.
Кре-дитні спілки у строки, передбачені статутом кредитної спілки, але не рідше ніж один раз на рік не пізніше 3 місяців після завершення карантину Спеціальний порядок досі не затверджено. Можливість застосування за аналогією Тимчасового порядку НКЦПФР (для акціонерних товариств) є сумнівною. Діє загальна норма ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», про те що звітність може бути оприлюднена протягом 90 календарних днів після завершення карантину, але не пізніше 31.12.2020 року. Повноваження членів спосте-режних рад та ревізійних комісій кредитних спілок продов-жуються в повному обсязі до дати проведення загальних зборів членів кредитних спілок.
Банки не пізніше 30 квітня наступного за звітним року не пізніше 3 місяців після завершення карантину Можливі на підставі Тимчасового порядку НКЦПФР (для акціо-нерних товариств) Банки оприлюднюють річну фінансову звітність, річну консолідовану фінансову звітність банку разом із аудиторським звітом за 2019 рік до 30.04.2020 року, а після цієї дати – протягом 5 робочих днів після проведення загальних зборів акціонерів банку.

Консолідована звітність банківської групи разом із аудиторським звітом за 2019 рік має бути оприлюднена до 01.06.2020 року, а після зазначеної дати оприлюднюється протягом 30 робочих днів після оприлюднення звітності банку.

Повноваження членів наглядових рад продов-жуються в повному обсязі до дати проведення загальних зборів акціонерів.

Продовжено повноваження членів наглядових рад АТ

Законом встановлено, що у разі, якщо повноваження членів наглядових рад акціонерних товариств завершувались під час дії карантину, то вони продовжуються в повному обсязі до дати проведення загальних зборів акціонерів (які зможуть вирішити питання про нові призначення). Аналогічним чином передбачено продовження повноважень членів спостережних рад та ревізійних комісій кредитних спілок.

Прогалиною закону є відсутність норм про продовження повноважень членів наглядових рад корпоративних фондів. Хоча цей вид інституту спільного інвестування створюється у формі акціонерного товариства, але ч. 5 ст. 1 Закону України «Про акціонерні товариства» прямо забороняє застосовувати норми акціонерного законодавства до цих суб’єктів.

Закон про запобігання COVID-19 також не передбачає продовження повноважень членів наглядової ради товариства з обмеженою відповідальністю (у випадку якщо вона була створена). Тому у всіх випадках, коли Законом не передбачено продовження повноважень, виникає необхідність все ж провести збори під час дії карантину (дистанційно, у режимі відеоконференції, тощо).

Подовжено строки подання фінансової звітності, а також розкриття річної інформації

Були продовжені строки подання та оприлюднення фінансової звітності, у більшості випадків – до 90 календарних днів після завершення карантину, а для емітентів цінних паперів – протягом 5 робочих днів після проведення річних загальних зборів, які мають затвердити відповідну звітність. Аналогічно продовжено строки для розкриття річної інформації про емітентів цінних паперів та інших спеціальних суб’єктів (див. у таблиці вище).

У п. 1-2 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» було встановлено, що особи, відповідальні за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності, звільняються від відповідальності, у випадку якщо звітність буде оприлюднена в межах цих подовжених строків.

Звільнивши одних осіб від відповідальності за подання фінансової звітності, закон не звільняє від персональної відповідальності керівників у випадку зниження чистих активів або загрози неплатоспроможності

Закон поставив у вкрай несприятливе становище керівників (членів виконавчих органів) товариств, виконання обов’язків яких пов’язане із використанням даних фінансової звітності. При цьому невиконання таких обов’язків загрожує персональною відповідальністю їхнім власним майном. Під час карантину ризики виникнення неплатоспроможності зростають у рази.

В окремих випадках формулювання закону допускає використання даних останньої фінансової звітності. Зокрема, затверджена до впровадження карантину звітність може бути використана для визначення правочинів, які перевищують 50 % чистих активів – відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Таким чином, особи, відповідальні за дотримання порядку вчинення значних правочинів, мають можливість використовувати існуючі дані.

Натомість в ситуаціях зниження чистих активів більше ніж на 50% порівняно із показником минулого року, або у випадку загрози неплатоспроможності, немає можливості використовувати стару звітність.

Нагадаємо, що якщо вартість чистих активів товариства знизилася більш як на 50 відсотків порівняно з цим показником станом на кінець попереднього року, виконавчий орган товариства (директор) скликає загальні збори учасників, які мають відбутися протягом 60 днів з дня такого зниження. До порядку денного таких загальних зборів учасників включаються питання про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства, про зменшення статутного капіталу товариства або про ліквідацію товариства. У разі порушення цього обов’язку та визнання товариства банкрутом до закінчення трирічного строку з дня зниження вартості чистих активів, передбаченого частиною третьою цієї статті, члени виконавчого органу солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства. Ці вимоги передбачено ч.ч. 3, 4 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Варто відмітити, що невдале формулювання «з дня зниження вартості чистих активів» викликало питання і до впровадження карантину. Адже було б логічно, щоб керівник, який зазвичай самостійно не виконує функції фінансового обліку, отримував відомості про стан чистих активів за результатами чергової звітності. Натомість посилання на день зниження вартості активів по суті вимагає від керівника здійснювати оперативний контроль над звітністю та зводити баланс ледь не після кожної суттєвої операції (яка могла б спричинити зниження чистих активів нижче встановленого показника).

Крім цього, відповідно до ч. 6 ст. 34 Кодексу з процедур банкрутства, боржник зобов’язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

Незважаючи на те, що Законом загалом було подовжено на період карантину строки загальної та спеціальної позовної давності, гарантійні строки, тощо (за ст.ст. 232, 269, 322, 324 Господарського кодексу України, та ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України), зобов’язання та строки для подання заяви про самобанкрутство у випадку загрози неплатоспроможності – залишаються незмінними.

Ці обставини створюють серйозні виклики для керівників ТОВ, адже наразі відсутні чіткі підстави для звільнення їх від персональної відповідальності навіть у випадку, якщо визначення показників фінансової звітності не було можливим з незалежних від них обставин. У цих умовах рекомендується вжити усіх заходів для оперативного отримання ключових показників чистих активів та стану загрози неплатоспроможності та максимально документувати комунікацію з учасниками товариства щодо вирішення питань стосовно фінансового стану товариства.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2020

Перегляди 2534

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Зміни до процедури подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників – новий Закон № 2571 28 грудня, 2022    1152

Дочекалися! Термін подання інформації про бенефіціарів та структури власності продовжено на 9 місяців 08 жовтня, 2021    1109

Марафон щодо подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників. Старт – 11 липня! 02 липня, 2021    1782

Проект Наказу про затвердження Положення про форму та зміст структури власності – перший млинець нанівець 05 березня, 2021    8237

Перехід відповідальності після злиття та поглинання: як новому керівництву уникнути ризиків 24 червня, 2020    944

Юридичні особи повинні будуть оновити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників 21 квітня, 2020    13322

І знову про значні правочини: судова практика 18 жовтня, 2019    5342

Парадокси законодавства щодо статутного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю 04 жовтня, 2019    16601

З кінця 2018 року будь-яке виправлення в реєстрі компанії вимагає надання інформації щодо бенефіціарів 26 липня, 2019    1368

Персональна відповідальність керівника та інші важливі зміни в Кодексі з процедур банкрутства: аналіз деяких нововведень 07 червня, 2019    1906

Ризик нечинності значного правочину вже не є гіпотетичним, він вже підтверджується судовою практикою 30 травня, 2019    1292

Новели Кодексу з процедур банкрутства 17 квітня, 2019    7168

Прокоментувати