+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Законопроект № 5600 передбачає скасування обмежень на перевірки бюджетного відшкодування ПДВ.
А навіщо тоді СЕА ПДВ запроваджували (або від «держави в смартфоні» з ПДВ до ручного керування)?

07 липня, 2021 Інформаційні листи

Проект Закону № 5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Законопроект № 5600), що прийнятий у першому читанні Верховною Радою 01.07.2021 року, пропонує чимало податкових змін, які по суті є, на жаль, значним кроком назад.

Одна з таких змін взагалі ставить під сумнів зусилля за останні 6 років поставити ПДВ на автоматизовану основу з усуненням можливості ручного втручання у відповідні процеси. На це, зокрема, були спрямовані і створення системи електронного адміністрування (далі – СЕА ПДВ) із перевіркою даних на етапі внесення-допуску до системи – реєстрації податкових накладних, забезпечення даних в системі попередньо внесеними грошима чи сплаченим ПДВ або мінімальним звичайним «овердрафтом», на запровадження з 2017 року більш чіткого алгоритму забезпечення відшкодування ПДВ.

1.

Нагадаємо, що за п. 201.10 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова накладна, зареєстрована після 01 липня 2017 року, є для покупця достатньою підставою для визнання податкового кредиту та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Тобто щодо податкового кредиту, сформованого на підставі зареєстрованих після 01 липня 2017 року податкових накладних, і перевіряти-то немає чого за законом.

Таке підтверджується і поточною редакцією ПКУ:

П. 37 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення»:

«37. Встановити, що контролюючі органи НЕ ЗДІЙСНЮЮТЬ документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 1 липня 2015 року, крім випадків, визначених пунктом 200.11 статті 200 цього Кодексу».

У свою чергу п. 200.11. ст. 200 ПКУ в чинній редакції виглядає таким чином:

«200.11. Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:

за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу».

Тобто дозволяється проведення виключно перевірок бюджетного відшкодування з ПДВ за періоди до 2015 року (до 2017 року для суб’єктів, які використовували спеціальний режим оподаткування, що встановлювався ст. 209 ПКУ).

2.

До речі, визнання заборони на проведення перевірок бюджетного відшкодування з ПДВ стосовно періодів після 2015 року (після 2017 року щодо відносин із суб’єктами, які використовували спеціальний режим оподаткування, що встановлювався ст. 209 ПКУ) закріплене у висновках Верховного Суду, наприклад, у Постанові від 19 березня 2020 року у справі № 460/2939/18, які є обов’язковими для застосування згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Детальніше щодо цього у наших аналітичних матеріалах «Мораторій (не) поширюється на перевірки бюджетного відшкодування з ПДВ?» та «Затягування бюджетного відшкодування з ПДВ через перевірки: чи правомірно?».

3.

Податкова намагається обходити це обмеження призначенням перевірок «від’ємного значення», наслідком яких, однак, стає зменшення/відмова бюджетного відшкодування.

Незаконність цього і як з цим боротися – окрема тема.

4.

А зараз робиться спроба позбутися в принципі обмежень на проведення такого роду перевірок на законодавчому рівні.

Законопроект № 5600 пропонує викласти положення п. 200.11 ст. 200 ПКУ у такій новій редакції:

«200.11. Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, провести документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу».

Тож фактично Законопроектом № 5600 пропонується повністю виключити з п. 200.11 ст. 200 ПКУ будь-які обмеження щодо підстав перевірки бюджетного відшкодування:

«200.11. … якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:

– за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

– з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу…».

Тобто цими змінами прибирають всі обмеження на проведення перевірок, і фактично надається карт-бланш податковій на керування процесом відшкодування в ручному режимі:

цього перевірили, а цього – ні, тут за наслідками перевірки написали навіть явну нісенітницю, однак це на роки «заморожує» відповідне відшкодування, якщо тільки не скасовано в ході адміністративного оскарження.

Тобто достатньо можливостей для де-факто дискреційного підходу.

І нагадаємо, що питання відшкодування ПДВ за попереднього регулювання вважалося одним із найбільш корумпованих сфер.

Тож назад у минуле?

5.

Для чого пропонуються відповідні зміни?

Якщо заявлена мета – боротьба з незаконним бюджетним відшкодуванням з ПДВ, то для чого тоді СЕА ПДВ? Нагадуємо, основною ціллю запровадження СЕА ПДВ було саме запобігання зловживань шляхом незаконного отримання відшкодування ПДВ із бюджету. Перехід до більш складного адміністрування ПДВ через СЕА ПДВ мав не допустити наявність незаконного бюджетного відшкодування у СЕА ПДВ. Відповідно, саме у зв’язку із впровадженням СЕА ПДВ у 2015 році і було передбачено заборону на проведення перевірок бюджетного відшкодування з ПДВ після 2015 року.

Таким чином, впровадження СЕА ПДВ і заборона на проведення перевірок бюджетного відшкодування мало метою покращити ситуацію із отриманням бюджетного відшкодування з ПДВ, яке пройшло через СЕА ПДВ.

Тож питання: якщо знову повертатимуться перевірки бюджетного відшкодування з ПДВ, в чому сенс існування СЕА ПДВ – забезпечити додаткове ускладнення адміністрування ПДВ порівняно із адмініструванням до 2015 року із тими самими перевірками бюджетного відшкодування?

6.

Для розуміння можливої «магнітуди» пропонованих змін, наведемо як ілюстрацію дані за травень 2021 року щодо обсягів бюджетного відшкодування з ПДВ, виходячи з офіційної інформації на сайті Державної податкової служби:

Як розуміємо, через пропоновані зміни планується надати податковим органам можливість суттєво «покращити» показники щодо відхилених сум бюджетного відшкодування з ПДВ та недопущення поточних «втрат» бюджету через «заморожування» бюджетного відшкодування з ПДВ на час спору з податковим органом.

7.

Повторимося, таке вже бачили. І на той час були певні запобіжники на законодавчому рівні щодо перевірок. Згодом їх прибрали через обмеження підстав для перевірок з огляду на запровадження СЕА ПДВ. А тепер і СЕА ПДВ буде (яка сама по собі є певним додатковим обтяженням для платників), і дискреційні перевірки, як було раніше. Тобто буде навіть гірше, ніж було до СЕА ПДВ? Розвиток по спіралі, тільки донизу?

Чи все заради бодай тимчасового виграшу з наповнення бюджету за рахунок створення додаткових обтяжень для бізнесу і нових підстав для корупційної (не обов’язково грошової, можливо, політичної) ренти?

8.

Якщо розуміти обговорювану пропозицію як визнання, що СЕА ПДВ (аналогів якої досі немає в інших країнах) не справляється з поставленими перед нею завданнями, і потребує «милиць» у вигляді безконтрольних перевірок, то виникає питання – а навіщо тоді, власне, ця система, яка призначена автоматизувати відповідні відносини?

Виходить, це свідчення визнання нездатності побудувати «державу в смартфоні» за цим напрямком і «скочування» до ручного керування з притаманними значними потенційними корупційними ризиками? З такої позиції виходить Законопроект № 5600 в розглядуваному питанні?

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2021

Перегляди 651

Прокоментувати