Аналітика

Заходи, спрямовані на протидію пандемії коронавірусної хвороби, та загальний спад вже завдали відчутної шкоди економіці не тільки в Україні, а й у світі. Негативний ефект цього в підсумку може бути гіршим, ніж від власне вірусної хвороби. Тож все частіше поряд із питанням боротьби власне із пандемією постає питання відновлення економіки.

Один із ключових напрямків дії держави на відновлення економіки – це шлях через податки, зокрема, перегляд податкового навантаження та зміни у податковому адмініструванні. Єдиного узгодженого «протоколу» відновлення економіки, в тому числі і через податки, у світі не існує. Кожна країна обирає варіанти, виходячи із поточного стану та особливостей власної економіки, на власний розсуд, на кшталт заходів кредитування, окремої фінансової допомоги бізнесу та його працівникам, зменшення чи перегляду податків на певний період.

Цікаво порівняти, що саме роблять в інших країнах, і як це співвідноситься з тим, що в Україні. Для прикладу:

• Данія – повернення сплаченого ПДВ за друге півріччя 2019 року як безвідсоткової позики для деяких категорій підприємств (до 01.04.2021 року);
• Польща – звільнення від ЄСВ для роботодавців, у яких працевлаштовані менше 10 працівників, на період з 01.03.2020 року по 31.05.2020 року;
• Нідерланди – в разі запиту підприємства надається автоматичне відстрочення із акцизного податку строком до трьох місяців (більше трьох місяців – за погодженням із контролюючим органом);
• Латвія – прискорення строків відшкодування ПДВ з 01.04.2020 року (відшкодування здійснюватиметься в межах 30 днів з дати подання декларації);
• Норвегія – зниження ставки ПДВ із 12 % до 6 % для деяких категорій бізнесу (кінотеатри, пасажирський транспорт, послуги готельного розміщення і т.д.).

І так далі. Як бачимо, заходи і податкові поступки з боку держави доволі суттєві.

В Україні ж на сьогодні запроваджені лише «косметичні» заходи в цьому напрямі, які на поточний момент направлені швидше на усунення технічних складнощів із податковим адмініструванням, спричинених карантином.

Так, йдеться про Закон від 17.03.2020 року №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» та доповнення за Законом № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (далі – Закон №540-ІХ), на якому ми вже зупинялись в наших оглядових листах «Зміни до ПКУ та інших законів щодо підтримки платників податків на період епідемії коронавірусу» та «Звільнення від ПДВ «заднім» числом: що робити?», останнім з яких, щоправда, було полегшено сплату податку на прибуток закладів охорони здоров’я.

Цими Законами, на жаль, концептуально питання відновлення економіки через перегляд податкового навантаження із основних податків не були вирішені.

На підтвердження своїх тез розглянемо для початку ситуацію з ЄСВ, який як в Україні, так і по інших країнах має найбільшу долю у податкових надходженнях (27,9 %). Однак на час карантину переглянули ЄСВ «за себе», навантаження з ЄСВ на роботодавців залишилось тим самим. Виходячи із даних ДПСУ станом на 01.04.2020 року¹, 86,4 % навантаження по ЄСВ – це навантаження на роботодавців, якого перегляд на час карантину не торкнувся. Тобто зміни в частині ЄСВ скоріше «косметичні», аніж реальні.

Аналогічна ситуація і з іншими основними податками: ПДФО, ПДВ, податком на прибуток, частки яких, виходячи з показників станом на 01.04.2020 року² – 15,7 %, 14,4 %³ та 18,7 % відповідно. По цих податках зміни теж «точково-косметичні», спрямовані лише на полегшення боротьби з пандемією коронавірусної хвороби (зменшення навантаження із ПДВ та податку на прибуток лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19)), водночас питання відстрочення, зниження або перерозподілу податкового навантаження по цих податках на поточний момент не вирішені.

Тож питання – чи в Україні настільки сильна економіка, що не потребує таких заходів, чи настільки особлива, що має імунітет до заходів карантину на період пандемії коронавірусної хвороби?

Чи державний апарат настільки жадібний, що не готовий поступитися формально відчутною часткою своїх доходів навіть під час «чуми»? Показове в цьому відношенні, що найбільше податкове звільнення (від плати за землю та податку на нерухоме майно на певний час) було надано фактично коштом місцевих бюджетів. Тож виходить, що податковий тягар залишається для платників формально майже незмінним, а через скруту в економіці фактично збільшується. Як свідчить практика, можновладці в Україні не готові поступитися добровільно доходами і у важкі часи, при тому що ефективність дій власне держави з протидії пандемії і економічному спаду доволі сумнівна.

Питання – наскільки довго цей стан може тривати, адже терпець не безкінечний, і поточний розвиток подій додає «матеріалу» для порівняння, наскільки багато забирає держава і що вона забезпечує в поточному стані. Чому економіці має бути погано, а державі добре? У той час як бізнеси вдаються до різкого скорочення різних витрат і програм, то дії держави в цьому напрямку явно не співмірні.

Потрібні реальні зміни, а не косметична «ретуш» системи, – запровадження ефективних заходів через податки для відновлення економіки. Наприклад, як обговорювали в публікації «Через зміну податків сприяти відновленню економіки після карантину». Час випробувань – час змін, і шкода, якщо ці можливості будуть втрачені, і занепад продовжиться задля примарної тимчасової «стабільності» і невгамовних апетитів держави.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

¹Інформація ДПСУ щодо надходження коштів єдиного внеску.

²Інформація ДПСУ щодо надходження податків і зборів.

³За даними ДПСУ нарахування з ПДВ відображені включно із сумами бюджетного відшкодування.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2020

Прокоментувати