Аналітика

До теми відповідальності за порушення у сфері містобудівного законодавства

15 травня, 2018 Інформаційні листи

Межа відповідальності замовника

Підставою будь-якої відповідальності має бути вина особи, яка скоїла правопорушення. При чому відповідальність за порушення вимог величезного масиву нормативних документів (будівельних норм, норм щодо охорони праці, пожежної безпеки, державних стандартів тощо) повинна наступати тільки для тих осіб, які є достатньо кваліфікованими та обізнаними у відповідній сфері.

З огляду на це, на сьогодні проектуванням об’єктів будівництва, експертизою проектів, технічним наглядом мають право займатися лише спеціалісти, сертифіковані Мінрегіонбудом. Проте, не зважаючи на це, наразі склалася ситуація, коли за помилки архітектора несе відповідальність замовник будівництва.

Розглянемо, зокрема, поширену проблему «заниження категорії складності» (зараз – класу наслідків) об’єкта будівництва. Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно з законодавством. На сьогодні визначення класу наслідків відбувається за ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва». При чому цей процес, особливо в частині розрахунку можливого економічного збитку, доволі складний та потребує спеціальних знань у галузі архітектури. Тобто, фактично, правильно визначити клас наслідків може лише спеціаліст. Замовник будівництва в більшості випадків таким спеціалістом не є.

Водночас від класу наслідків об’єкта залежить вид дозвільного документа на будівництво (повідомлення або дозвіл), а також введення в експлуатацію (декларація або сертифікат).

Відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» віднесення об'єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється «проектною організацією за погодженням із замовником будівництва». У минулій редакції це положення звучало як «віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва». Тобто у минулій редакції закон прямо вимагав від замовника будівництва приймати рішення у сфері, в якій він може бути повністю некомпетентним. Зараз замовник лише «погоджує» визначений архітектором клас наслідків. Виглядає як покращення, проте, насправді воно таким не є.

Частина 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачає, що штрафи за самовільне будівництво (без належного дозвільного документа) та експлуатацію об’єкта, не введеного в експлуатацію, застосовуються до замовника будівництва. При чому на практиці у випадку неправильного визначення (заниження) класу наслідків і, відповідно – дозвільної процедури, вважається, що будівництво, фактично, вважається самочинним (проведеним без належного дозволу та прийняття в експлуатацію). Це є улюбленою підставою ДАБІ для застосування відповідного штрафу та заборони експлуатації об’єкта.

Отже, на сьогодні ми бачимо, що замовник все ще несе відповідальність за рішення, прийняті архітектором. На нашу думку, притягнення замовника до відповідальності за неправильне визначення класу наслідків є несправедливим та не обумовленим його виною. Тут потрібно внести зміни до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та визначити, що замовник не несе відповідальності за порушення дозвільної процедури внаслідок неправильного визначення класу наслідків (якщо, звісно, він не розробляв проект власноруч, а замовив його у сертифікованого спеціаліста). У випадку встановлення такого порушення необхідно притягати до відповідальності проектувальника, а замовнику – надати можливість отримати дозвіл та прийняти об’єкт в експлуатацію за належною процедурою, без заборони експлуатації об’єкта та накладання штрафу.

На сьогодні штраф для проектувальника за таке порушення – трохи більше ніж 158 000 грн, для експерта – трохи більше ніж 31 000 грн (безвідносно до класу наслідків об’єкта). Це є неспівставним з втратами, які може понести замовник. Тому розмір штрафу потрібно збільшувати, а також запроваджувати обов’язкове страхування професійної відповідальності проектувальників.

Тут варто згадати також про іншу пов’язану проблему. Формулювання п. 4. ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачає, що замовники сплачують штраф, зокрема, за «наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи в акті готовності об'єкта до експлуатації». У цих документах має бути зроблена заява про те, що об’єкт відповідає державним будівельним нормам, проекту та готовий до експлуатації. Замовник, очевидно, не може кваліфіковано робити такі заяви. Тому потрібно встановити, що подібні заяви роблять лише кваліфіковані спеціалісти (проектувальник, підрядник, особи, відповідальні за авторський та технічний нагляд), і вони ж відповідають за їх достовірність.

Відповідальність посадовців органу архітектурно-будівельного контролю

Для прийняття в експлуатацію об’єкта будівництва з класами наслідків СС2 та СС3 необхідно отримання сертифікату від органу державного архітектурно-будівельного контролю (ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). Цей орган відмовляє у видачі сертифіката з підстав, зокрема, «невідповідності об'єкта проектній документації на будівництво такого об'єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил». За чинною процедурою перед видачею сертифіката орган вчиняє дії «щодо з'ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об'єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил». Для цього орган має право «оглядати об'єкт зі здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, стандартами та правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об'єкта, та залучати в разі потреби установи, організації, у тому числі громадські об'єднання осіб з інвалідністю, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи)» (п. 25 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461).

Отже, законодавство дає інспектору можливість перевірити відповідність об'єкта проекту та будівельним нормам. При чому на все про все інспектор має 10 робочих днів. Які наслідки того, що посадовець видасть сертифікат, «закривши очі» на порушення? Формально – штраф від 500 до 600 НМДГ (зараз 8 500-10 200 грн) за ст. 96-1 КУпАП (у випадку порушення будівельних норм), фактично, ж ми не знайшли в Єдиному державному реєстрі судових рішень спорів щодо штрафів, накладених на посадовців (а такі спори, скоріш за все, були б). Тобто можна констатувати, що на сьогодні посадовці органів архітектурно-будівельного контролю відповідальності не несуть. Така ситуація створює передумови, по-перше, для подвійних стандартів (одного дійсно перевіряємо, іншого – ні), а по-друге, для видачі сертифікатів щодо незаконних об’єктів.

За таких умов потрібно або взагалі відмовлятися від інституту видачі сертифікату як перепони для ведення бізнесу, непридатної до захисту соціального блага, або посилювати відповідальність посадовця органу архітектурно-будівельного контролю за видачу дозволу або сертифікату на незаконний об’єкт. Як варіант – у випадку виявлення порушення проекту, будівельних норм, містобудівної документації за об’єктом, на який був виданий сертифікат, разом з санкцією на замовника обов’язково накладається також санкція і на чиновника, який видав сертифікат. При повторному порушенні – звільнення з посади.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

Перегляди 9845