+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ АДВОКАТІВ
Нові правила. Монополізація. Невизначеність.

27 вересня, 2019 Інформаційні листи

Рішенням Ради адвокатів України від 14 лютого 2019 року № 20 затверджено нову редакцію Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (далі – Новий Порядок), який вступив в дію з 01 квітня 2019 року.

Положеннями вказаного Нового Порядку регламентовано процес підвищення кваліфікації адвокатів України, вимоги щодо організації цього процесу, встановлено випадки обов’язкового підвищення кваліфікації, порядок зарахування адвокатам залікових балів з підвищення кваліфікації та видачі сертифікатів акредитації тощо.

Однак «жити по-новому» з такими положеннями адвокатській спільноті буде ой як нелегко:

1.

Щодо доступу до професії та здобуття залікових балів

Розділом ІІ Нового Порядку встановлені вимоги щодо підвищення рівня професійної кваліфікації адвокатами, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України.

Для розуміння основних змін, на контрасті, нижче в табличному вигляді порівнюємо відмінності між ключовими вимогами, встановленими Новим Порядком, та вимогами, встановленими попередньою редакцією Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року № 85 зі змінами, затвердженими рішеннями Ради адвокатів України № 219 від 27 вересня 2013 року, № 67 від 26 лютого 2016 року, № 167 від 13 червня 2016 року (далі – Старий Порядок).

* Для цілей Нового Порядку операторами процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні є всі органи адвокатського самоврядування згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у тому числі Національна асоціація адвокатів України, а також Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

Старий Порядок Новий Порядок
1. Положення відсутнє   1. Адвокати, які набули статусу адвоката, в перший рік зобов’язані пройти Модульну програму «Молодий адвокат», яку розробляє та реалізовує Вища школа адвокатури НААУ.
2. Положення відсутнє 2. Адвокати, які набули статусу адвоката, в перші три роки зобов’язані підвищувати кваліфікацію на рівні 16 годин на рік.
3. З метою оцінювання підвищення кваліфікації адвокатів встановлюється відповідний період оцінювання тривалістю у три роки. 3. Звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 1 січня по 31 грудня кожного року.
4. Надлишок залікових балів, отриманих протягом трирічного періоду оцінювання, може бути перенесений до наступного трирічного періоду оцінювання у кількості, що не перевищує 10 балів. 4. Положення відсутнє
5. Положення відсутнє 5. Не менше 50 % залікових балів із підвищення кваліфікації повинні бути отримані адвокатом під час заходів, організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні*.                                                                                                                                     * Для цілей Нового Порядку операторами процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні є всі органи адвокатського самоврядування згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у тому числі Національна асоціація адвокатів України, а також Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України.
6. Положення відсутнє 6. Акредитація сторонніх операторів надається строком на один рік. Щорічний внесок за акредитацію сторонніх операторів з підвищення кваліфікації складає 50 мінімальних заробітних плат станом на 01 січня кожного року, в якому така плата вноситься.

Як вбачається з наведеного, вимоги до здобуття балів з підвищення кваліфікації адвокатів стали суворішими, а сама процедура – значно складнішою. По-перше, спостерігається монополізація здобуття залікових балів: попри відсутність бажання адвоката та незважаючи на якість заходів, що проводяться органами адвокатського самоврядування – адвокат зобов’язаний відвідувати такі заходи з метою здобуття необхідних 50% залікових балів від загальної встановленої кількості.

По-друге, Новим Порядком встановлені нові розцінки на акредитацію заходів підвищення кваліфікації. Так, зокрема, вартість внеску за акредитацію стороннього оператора (який НЕ Є НААУ, Радою адвокатів України тощо) на 2019 рік складає 208 650 грн! (4 173 грн * 50 МЗП). Тоді як до прийняття Нового Порядку вартість такого внеску становила лише близько 10 000 грн за один акредитований захід.

Відповідно, вказана ситуація матиме наслідком ні що інакше як комерціалізацію заходів, направлену не на проведення заходів з метою дійсного підвищення кваліфікації адвокатами, а на отримання коштів з метою «покриття» витрат на акредитацію. Адже, наприклад, якщо громадська організація проводить 10 заходів на рік (що насправді не мало, фактично майже по 1 заходу щомісяця), то на кожному заході треба «заробити» 20,8 тис. грн тільки для того, щоб «відбити» витрати по акредитації. І тут ще не йдеться про оренду приміщення, каву-брейк/кейтерінг тощо – що разом, відповідно, в сукупності, невідворотно потягне за собою зростання вартості участі в таких заходах для адвокатів.

В такому випадку, якщо всі вказані перепони дійсно спрямовані на монополізацію адвокатури та створення певної «кастовості» штучним комерційним шляхом – наведене є тільки ще одним аргументом на користь необхідності відміни процесуальної монополії адвокатури на представництво інтересів у судах.

2.

Щодо підвищення кваліфікації помічниками адвокатів

Окрім того, відповідно до Порядку, підвищувати кваліфікацію тепер зобов`язані і помічники адвокатів, інформація щодо яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України.

Оскільки вимоги щодо підвищення кваліфікації помічників адвоката в Новому Порядку окремо не деталізовані, можна зробити висновок, що на помічників адвоката поширюються ті самі вимоги стосовно необхідної кількості залікових балів та системи здобуття таких балів, що й на адвокатів.

Окремо варто зазначити, що ані Закон України № 5076-VI від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон про адвокатуру), ані Новий Порядок, ані Положення про помічника адвоката, ані Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, дисциплінарної відповідальності помічника адвоката не передбачають.

3.

Щодо оцінювання діяльності, що зараховується як підвищення кваліфікації адвоката

Пунктом 27 Нового Порядку встановлено, що адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів.

Разом з цим, Новим Порядком закріплено перелік видів діяльності, що зараховується як підвищення кваліфікації адвоката, зокрема:

«15. Видами підвищення кваліфікації адвокатів, що забезпечують її безперервність, є:

– навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів Вищої школи адвокатури НААУ, а також у вищих навчальних закладах III та IV рівня акредитації, якщо вони є акредитованими операторами підвищення кваліфікації адвокатів;

– участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах, програмах тощо, які організовані та проводяться операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні та за кордоном;

– публікації наукових або науково-практичних статей у друкованих або електронних фахових та інших професійних виданнях (газетах, журналах та інших періодичних виданнях) в Україні та за кордоном;

– видання монографій, підручників, посібників тощо;

– інша діяльність, визначена Вищою школою адвокатури НААУ».

При цьому, відповідно п. 18 Нового Порядку, за одну годину адвокату нараховується один заліковий бал з підвищення кваліфікації.

І ось тут постає питання невизначеності в оцінюванні окремих видів діяльності, що зараховується як підвищення кваліфікації адвоката. Вочевидь, з оцінюванням видів діяльності, яку можна облікувати годинами (викладання, участь у семінарах, конференціях, виступи з доповіддю), проблем не виникає. Однак, за якою системою будуть оцінюватися публікації та видавнича діяльність адвоката – це питання, відповіді на яке Новим Порядком не надано.

Для порівняння, Старий Порядок містив Додаток 1, в якому була чітко визначена кількість балів за діяльність, що зараховується як підвищення кваліфікації адвокатів, зокрема: за публікацію статті у фахових виданнях передбачалося нарахування 1 балу за 1 сторінку друкованого видання, за видання монографій та підручників із правової тематики – 10 балів за одне видання. Більше того, Старим Порядком була передбачена можливість отримати 2 бали на рік за самостійне навчання.

В свою чергу, за Новим Порядком, наприклад, публікація статей віднесена до видів підвищення кваліфікації, однак кількість балів, що зараховуватиметься за таку публікацію, Новим Порядком не визначена.

4.

Щодо наслідків невиконання обов’язку з підвищення кваліфікації

Новим Порядком закріплено, що протягом кожного звітного періоду оцінювання (з 1 січня по 31 грудня) адвокат повинен набрати необхідну кількість залікових балів.
При цьому, відповідно до пункту 25 Нового Порядку встановлено, що:

«У разі недостатньої кількості балів в заліковій картці адвоката Вища школа адвокатури зобов’язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу, у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці дані можуть бути враховані при розгляді дисциплінарної справи».

Відповідно, у разі ненабрання необхідної кількості залікових балів Вища Школа Адвокатури НААУ (далі – ВША НААУ) зобов’язана проінформувати відповідну Раду адвокатів та Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (далі – ВКДКА) про такий факт.

Однак відкритим залишається питання щодо широти тлумачення цієї норми. Так, можливо розцінювати вказане «інформування» як звернення ВША НААУ з відповідною скаргою на адвоката з метою нейтралізації «неугодних» адвокатів.

Такий висновок випливає з положень Закону про адвокатуру, відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 21 якого встановлено, що підвищення свого професійного рівня є професійним обов’язком адвоката.

При цьому, п. 5) ч. 2 ст. 34 Закону закріплено:

«2. Дисциплінарним проступком адвоката є:

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;»

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону, вчинення адвокатом дисциплінарного проступку є підставою для притягнення такого адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону, за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката можуть бути застосовані наступні види дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням із ЄРАУ.

! Рішенням ВКДКА від 01 березня 2018 року «Про практику застосування кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю» роз’яснено, що такий вид стягнення як позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю застосовується в надміру крайніх випадках, таких як повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку, порушення адвокатом вимог щодо несумісності, систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

При цьому, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності становить 1 рік з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Отже, застосування таких видів стягнення як зупинення або позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, безумовно, є винятковим випадком. Однак все ж не слід забувати про положення Нового Порядку, яким закріплено, що ненабрання адвокатом достатньої кількості залікових балів може бути враховано при розгляді дисциплінарної справи щодо адвоката.

* * *

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що вимоги, встановлені Новим Порядком, відчутно «підкрутили гайки» адвокатській спільноті. При цьому багато аспектів залишаються «сирими» та недопрацьованими.

Разом із цим, вбачається, що адвокатська спільнота не бажає «миритися» з новими правилами та не стала «сидіти склавши руки». Так, за результатами аналізу відкритого Єдиного державного реєстру судових рішень нам стало відомо, що Рішення Ради адвокатів України від 14 лютого 2019 року № 20 та положення Нового порядку наразі є предметом оскарження в адміністративному суді, зокрема:

Окрім того, Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року справу № 120/2808/19-а про визнання протиправним та скасування п. 2 рішення Ради адвокатів України № 20 від 14 лютого 2019 року, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України у новій редакції, передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва. Наразі очікуємо прийняття до провадження такої справи Окружним адміністративним судом міста Києва.

Ми бажаємо успіхів нашим колегам та слідкуватимемо за прийняттям рішень у даних справах.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2019

Перегляди 11717

Прокоментувати