+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Зміни у ТЦУ у 2019 році: на що звернути увагу представництвам нерезидентів

16 січня, 2019 Інформаційні листи

У 2018 році правила трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ) поширені на постійні представництва нерезидентів в Україні. І ще не встиг новий вид контрольованих операцій вперше потрапити у звіт про контрольовані операції, що має бути поданий до 01 жовтня 2019 року, як вже в грудні нові положення ст. 39 Податкового Кодексу України (далі – ПК України) були змінені.

Безпосередньо норми, які встановлюють контроль ТЦУ для операцій між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, уточнили, що під такими операціями маються на увазі «у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки».

Термін «внутрішньогосподарські розрахунки» визначений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність за сегментами» (наказ Мінфіну від 19 травня 2005 р. № 412) таким чином:

«Внутрішньогосподарські розрахунки – розрахунки, що виникають у результаті господарських операцій між структурними підрозділами підприємства, виділеними як сегменти з метою розкриття їх доходів, витрат, фінансових результатів, активів та зобов’язань».

Тобто термін є достатньо спеціальним і стосується операцій між структурними підрозділами підприємства, якщо в обліку такі підрозділи виділені як сегменти.

З юридичної точки зору постійне представництво є складовою юридичної особи нерезидента і будь-які операції між ними не є цивільно-правовими за своєю природою. А тому достатньо очевидно, що під такі «гіпотетичні» господарські операції, визначені як такі для цілей ТЦУ, можуть попадати в тому числі внутрішньогосподарські розрахунки.

Тобто вказане «уточнення» швидше є певною відповіддю на озвучені після появи нових правил зауваження про те, що між нерезидентом та його постійним представництвом не може бути господарських операцій, оскільки це єдина особа. По суті ж таке уточнення нічого не змінило.

Більш важливими для постійних представництв є ряд змін ст. 39 ПК України, відповідно до яких для цілей аналізу ТЦУ пріоритет стосовно документального оформлення мають фактичні дії та обставини проведення операцій.

Так, наприклад, пп. 39.2.2.4 ст. 39 ПК України, що встановлює вимоги до функціонального аналізу операцій, доповнено правилом:

«…Визначення та аналіз функцій, які виконуються сторонами операції, здійснюються на підставі укладених договорів, даних бухгалтерського обліку, фактичних дій сторін операції та фактичних обставин її проведення відповідно до суті операції».

А пп. 39.2.2.10 ст. 39 ПК України прямо встановлює, що для цілей ТЦУ пріоритет мають фактичні дії та умови проведення операції, незважаючи на умови укладеного договору.

В контексті ж аналізу ТЦУ для постійних представництв особливе значення матиме нове правило пп. 39.2.2.11 ст. 39 ПК України щодо операцій, які жодним чином документально не оформлені:

«Якщо контрольована операція фактично здійснена, але документально не оформлена (не підтверджена), для цілей трансфертного ціноутворення вона має розглядатися згідно з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними умовами її проведення, зокрема, враховуються функції, які фактично виконувалися сторонами операції, активи, які фактично використовувалися, і ризики, які фактично прийняла на себе та контролювала кожна із сторін».

Тобто з 01 січня 2019 року на рівні закону закріплено обов’язок визначати контрольовані операції та умови їх проведення, виходячи із фактичних обставин справи, навіть якщо жодних документальних свідчень про такі операції немає.

Чому це важливо для постійних представництв нерезидентів?

А тому, що дуже рідко взаємовідносини між нерезидентом та його постійним представництвом будь-яким чином формалізовані. Часто платежі від нерезидента в Україну здійснюються як фінансування, без прив’язки до будь-яких функцій представництва в Україні.

Однак це не означає, що такі функції фактично не здійснюються і не створюють операцію, яка повинна бути відображена в звіті про контрольовані операції. При цьому варіантів таких «прихованих» операцій може бути багато і, як підказує досвід, може виявитися дуже важко визначити такі операції оком, неозброєним знаннями в сферах ТЦУ та оподаткуванні постійних представництв нерезидентів.

Таким чином, вказані зміни варто розглядати як додаткове нагадування, що постійним представництвам слід особливо ретельно підготуватися до цьогорічної звітної кампанії ТЦУ, щоб убезпечитися від ризиків застосування штрафів, які є досить-таки матеріальними.

Нагадаємо, що відповідно до пп. 120.2 ст. 120 ПК України неподання платником податків звіту про контрольовані операції щодо операцій, здійснених у 2018 році, тягне застосування штрафу в розмірі 528 600 грн (за неподання звіту щодо контрольованих операцій 2019 року штраф складатиме 576 300 грн).

У випадку, якщо платник податків подав звіт, однак зазначив у ньому не всі контрольовані операції, буде застосовано штраф у розмірі 1 % від суми незадекларованих контрольованих операцій (верхня межа штрафу – 528 600 грн для операцій 2018 року та 576 300 грн для операцій 2019 року).

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2019

Перегляди 1602

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Авторизовані економічні оператори (АЕО): хто може отримати цей статус? 14 січня, 2020    139

В Україні з 01 січня 2020 р. змінено Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток та/або не є податковими резидентами держав своєї реєстрації 14 січня, 2020    188

Виплата процентів на Кіпр: підводні камені застосування Конвенції 03 грудня, 2019    582

High-End ТЦУ
Серія матеріалів: трансфертне ціноутворення та збитки – ще не вирок. У яких випадках можна обґрунтувати і як це зробити?
Частина 1, 2
28 листопада, 2019    548

Революція в міжнародному оподаткуванні наближається. Тепер офіційно.
ОЕСР публікує пропозиції щодо уніфікованого підходу до оподаткування «цифрової економіки»
15 жовтня, 2019    705

Коли податківці можуть запитати обґрунтування цін в операціях, що потрапляють під норму про 30 % коригування (пп. 140.5.4 ст. 140 Податкового кодексу)? 11 жовтня, 2019    370

Оподаткування «цифрової економіки» – податкова реформа, над якою варто подумати, або про що мовчить «законодавчий принтер» 02 жовтня, 2019    662

Отримали запит про надання документації з ТЦУ: як діяти? 30 липня, 2019    860

Трансфертне ціноутворення для агробізнесу: що потрібно знати 09 липня, 2019    800

Нові зміни в українських правилах трансфертного ціноутворення у 2019 році 24 червня, 2019    872

Постійні представництва та трансфертне ціноутворення: що потрібно знати? 29 травня, 2019    1467

Чому з 01 жовтня для представництв нерезидентів зміниться все? 20 травня, 2019    1318

Прокоментувати