+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Нова система контролю за трансфертним цінотворенням: що відомо на сьогоднішній день?

09 серпня, 2013 Інформаційні листи

Як відомо, Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення” від 4 липня 2013 р. № 408-VII (далі – “Закон”) зрештою був підписаний Президентом та вже опублікований у № 145 газети “Голос України” від 07.08.2013 р.

Таким чином, вже з’явився офіційний текст Закону і вже можна зробити висновки щодо того, які ж правила наберуть чинності з 1 вересня 2013 р.

Почнемо з визначень:

Законом вносяться зміни в пп. 14.1.71 Податкового кодексу (далі – “ПК”), в якому міститься визначення звичайної ціни.

Спочатку, як і раніше, зазначено, що звичайною є ціна, визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Визначення доповнено рядом положень, які є цікавими:

  • для товарів (робіт, послуг), ціни (націнки) щодо яких регулюються законодавством звичайною є ціна, визначена відповідно до правил такого регулювання. Тобто принаймні для підприємств, що працюють у сферах з регульованим цінотворенням, має бути менше клопоту з трансфертним цінотворенням;
  • якщо операція передбачає обов’язкову оцінку, то результат такої оцінки може визнаватися звичайною ціною лише за умови неможливості застосування методів визначення цін у контрольованих операціях;
  • також звичайною є ціна, що склалася за результатами аукціону, але лише за умови, якщо обов’язковість його проведення передбачена законом;
  • якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає рівню ринкових цін на момент укладення такого контракту. Ця норма фактично позбавляє податкові органи підстав для використання цін, що діють на момент передачі товарів за форвардними/ ф’ючерсними операціями з цінами на момент такої передачі. Раніше такі прецеденти мали місце на практиці. Однак дана норма могла б бути й чіткішою, зокрема, враховувати, що особливі умови форвардних та ф’ючерсних операцій впливають і на ціну, яка може суттєво відрізнятися від ціни угод “спот” на момент укладення договору.

Також надається нове визначення пов’язаних осіб, нечіткість формулювань якого вже активно обговорюється фахівцями.

Перейдемо до найцікавішого – які операції визнаються контрольованими, тобто операціями, податкові наслідки за якими можуть визначатися з застосуванням звичайних цін:

  • господарські операції з пов’язаними особами-нерезидентами;
  • господарські операції з пов’язаними особами-резидентами, які:
    • декларували від’ємний об’єкт оподаткування за попередній податковий рік;
    • застосовують спеціальні режими оподаткування на початок року;
    • сплачують податок на прибуток та/ або ПДВ не за базовою ставкою;
    • не були платниками податку на прибуток або ПДВ станом на початок звітного року.
  • господарські операції з нерезидентами, зареєстрованими у країнах (територіях) з низьким податковим навантаженням (менше за ставку податку в Україні на 5 % і більше). Перелік має бути затверджений Кабміном.

Зауважимо, що в остаточному тексті закону знайшло вирішення питання з застосуванням положення щодо обсягу операцій з контрагентом для визнання їх контрольованими. Обсяг операцій за будь-якого з перелічених нижче випадків має дорівнювати або перевищувати 50 млн. грн на рік з кожним з контрагентів окремо.

Нагадаємо, що формулювання редакції законопроекту, поданого до другого читання, викликало питання, чи буде застосовуватися ця норма до всіх випадків або ж лише для операцій з контрагентами, що зареєстровані в юрисдикціях з низьким податковим навантаженням.

Слід зазначити, що зміни внесли і в правила щодо ПДВ – звичайні ціни для визначення бази оподаткування застосовуються виключно при здійсненні операцій, що визнаються контрольованими. Раніше визначати базу оподаткування ПДВ з врахуванням звичайних цін необхідно було у всіх випадках.

Перелік методів визначення цін порівняно з попередньою редакцією статті 39 ПК майже не змінився, що зрозуміло через те, що відповідні методи встановлені з урахуванням рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Зокрема, передбачено такі методи:

  • порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);
  • ціни перепродажу;
  • “витрати плюс”;
  • чистого прибутку;
  • розподілення прибутку.

Стосовно вибору методів для визначення цін у контрольованих операціях: згідно з новою редакцією п. 39.3 ПК платник податку використовує будь-який метод, який він обґрунтовано вважає найбільш прийнятним. Однак у разі, коли існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу), і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу).

Тобто метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) розглядається в якості базового.

Загалом нові правила детально (хоча й дещо сумбурно) описують особливості застосування методів, визначення співставності операцій і так далі. Вводяться такі поняття як ринковий діапазон цін та ринковий діапазон рентабельності, які, мабуть, покликані надати гнучкості порядку визначення звичайних цін в умовах відсутності дозволеного раніше 20 % відхилення. Методи визначення цін у контрольованих операціях здебільшого є перекладом відповідних керівних вказівок ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення.

Важливе нововведення, яке залишилося неврегульованим безпосередньо на рівні ПК cтосуєтьсяджерел інформації, що застосовуються для цілей трансфертного ціноутворення. Ціни (показники рентабельності), що використовуються в якості бази для порівняння, є дуже важливим моментом. В останні роки, напевне, це в повній мірі відчули на собі більшість українських імпортерів, митну вартість на товари яких збільшували подекуди вдвічі, а то й тричі, посилаючись на якусь міфічну цінову базу митної служби.

На жаль, Законом питання джерел інформації про ціни, що можуть використовуватися при трансфертному ціноутворенні, належним чином не адресовано. Так, пп. 39.5.3 ПК визначає, що під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням використовуються офіційно визнані джерела інформації про ринкові ціни, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України.

Що це будуть за джерела? На сьогоднішній день про це можна лише здогадуватися. Безпосередньо в ПК передбачено лише перелік інформації, що може використовуватися за відсутності такої інформації у зазначених “офіційних” джерелах.

Прямуючи шляхом спрощення податкового адміністрування, автори Закону передбачили вимоги щодо подання спеціальної звітності та документації щодо трансфертного ціноутворення (п. 39.4).

Так, платники податків, які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані Міністерству доходів і зборів до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі. Форма звіту встановлюється Міністерством.

У разі виявлення територіальним органом Міністерства факти проведення контрольованих операцій, про які не подано звіт, Міністерству направляється повідомлення щодо цих фактів. Про це також має бути проінформований і платник податків.

За результатами аналізу звіту або одержання інформації про наявність операцій, щодо яких не подано звіту, Міністерство має право звернутися із запитом щодо подання документації про контрольовані операції (не раніше 1 травня року, наступного за звітним).

У разі надходження запиту:

  • платники податків (крім великих платників податків) протягом місяця зобов’язані подати первинну документацію щодо контрольованих операцій, що зазначені в запиті, та іншу документацію (сукупність документів або єдиний документ, складений в довільній формі), якими вони можуть обґрунтувати відповідність договірних цін вказаної контрольованої операції рівню звичайних цін;
  • великі платники податків протягом двох місяців зобов’язані подати щодо контрольованих операцій, які зазначені в запиті, документацію (сукупність документів або єдиний документ, складений в довільній формі), яка повинна містити таку інформацію:
  • дані про пов’язаних осіб;
  • дані про групу (сукупність суб’єктів господарювання, які є пов’язаними особами), у тому числі структуру групи, опис діяльності, політику трансфертного ціноутворення групи;
  • опис операції, умови її проведення (ціна, строки та інші визначені законодавством України обов’язкові умови договорів (контрактів);
  • опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знаку та іншу інформацію, пов’язану з якісними характеристиками товару (роботи, послуги);
  • умови та строки здійснення розрахунків за операцією;
  • чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни;
  • відомості про функції пов’язаних осіб, що є сторонами контрольованої операції, про використані ними активи, пов’язані з даною контрольованою операцією, та економічні (комерційні) ризики, які такі особи враховували під час здійснення контрольованої операції (функціональний аналіз та аналіз ризиків);
  • економічний аналіз (включаючи методи, які застосовано для визначення ціни контрольованої операції та обґрунтування причин вибору відповідного методу; суму отриманих доходів (прибутку) та/ або суму понесених витрат (збитку) внаслідок проведення контрольованої операції, рівень рентабельності; розрахунок ринкового діапазону цін (рентабельності) стосовно контрольованої операції з описом підходу до вибору зіставних операцій, джерела інформації, застосовані для визначення ціни контрольованої операції);
  • результати порівняльного аналізу комерційних та фінансових умов операцій;
  • відомості про проведене платником податку пропорційне коригування податкової бази та сум податку (у разі його здійснення).

Підготувати зазначену інформацію у відведені строки буде не так просто, а тому радимо по можливості готуватися до цього завчасно. Принаймні, великим платникам податків варто підготувати загальну інформацію про групу.

Неподання документації у встановлені строки є підставою для проведення податкової перевірки, а також тягне за собою накладення відчутного штрафу – 100 розмірів мінімальної заробітної плати.

А ось що може дійсно коштувати дуже дорого, так це неподання звіту про контрольовані операції – 5 % від загальної суми контрольованих операцій.

Окрім вищезазначеного, серед нововведень варто згадати також право платника податків провести самостійне коригування – коригуванням платником податків ціни контрольованої операції, за результатами якого розрахована ціна відповідає рівню звичайної ціни, навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення контрольованої операції.

Також передбачений такий механізм, як пропорційне коригування – коригування податкових зобов’язань іншої сторони контрольованої операції – пов’язаної особи, виходячи з рівня звичайної ціни, визначеного податковою перевіркою або самостійно платником податку.

Для великих платників податків також передбачена можливість узгодження цін у контрольованих операціях.

Що стосується контролю, то Законом передбачено два способи його здійснення:

  • моніторинг цін у контрольованих операціях шляхом спостереження за цінами, що застосовуються сторонами таких операцій, та шляхом аналізу документації про контрольовані операції;
  • спеціальна перевірка контрольованих операцій на предмет дотримання правил трансфертного ціноутворення.

Тобто, на жаль, заявленого наміру зменшити кількість податкових перевірок на практиці не простежується.

В якості підсумку зазначимо, що загалом нова система контролю трансфертного ціноутворення має позитивні риси, як-от обмеження кола контрольованих операцій. Втім, є й негативи, які можуть свідчити, що при практичному застосуванні цих норм платників податків, напевне, очікує, як мінімум, значне додаткове адміністративне навантаження на дотримання нових вимог та правил. Тому варто готуватися до застосування нових правил заздалегідь, враховуючи також і те, що підхід до набрання чинності Законом, може свідчити про намір поширити нові норми (принаймні, щодо подання звіту) на весь 2013 рік.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© ТОВ «КМ Партнери», 2013

Перегляди 11593

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Узагальнююча податкова консультація Міністерства фінансів України про оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів 01 жовтня, 2021    1213

Окремі питання трансфертного ціноутворення: роз’яснює Мінфін 16 червня, 2021    2031

Нові правила трансфертного ціноутворення в Україні розширюють перелік обов’язків платників податків 19 травня, 2021    10891

Чергова реінкарнація спецправил ТЦУ щодо сировинних товарів. Чи спрацює в цей раз? 09 вересня, 2020    3275

Глобальний тренд: операції з сировинними товарами та традиційною продукцією важкої промисловості під прицілом ТЦУ 20 листопада, 2018    998

Паралельний імпорт: приховані податкові ризики для офіційних імпортерів в контексті правил трансфертного ціноутворення 24 жовтня, 2018    2904

Чим дихає міжнародна спільнота професіоналів ТЦУ

Враження від участі в Глобальному форумі з трансфертного ціноутворення в Мюнхені під егідою International Tax Review
17 жовтня, 2018    2700

WTS Global Country TP Guide:
Комплексне дослідження з ТЦУ у 73 країнах
12 жовтня, 2018    1780

Болгарію виключено з переліку «низькоподаткових» юрисдикцій для цілей ТЦУ 27 квітня, 2018    3727

Штрафи з ТЦУ: чи правомірно штрафують за несвоєчасне подання звіту у періоді до 01 січня 2017 р.? 26 квітня, 2018    1086

Штрафи в ТЦУ: загальний огляд 12 березня, 2018    34805

Оновлено перелік «низькоподаткових» юрисдикцій, операції з якими визнаватимуться контрольованими 07 березня, 2018    5345

Прокоментувати