Аналітика

Зміни щодо випробовування при прийнятті на роботу

06 червня, 2016 Аналітика

17 травня 2016 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо випробування при прийнятті на роботу)» (надалі – «Закон»). Законом були внесені наступні зміни до Кодексу законів про працю України:

Встановлено обов’язок роботодавця за три дні до звільнення письмово попереджати працівника про те, що трудовий договір з ним буде розірвано у зв’язку з встановленням його невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі, на яку його прийнято.

З огляду на зазначену новелу, роботодавець повинен буде завчасно оцінити, чи відповідає працівник займаній посаді або виконуваній роботі. Вирішувати це питання роботодавець повинен буде щонайменше за три дні до закінчення строку випробування працівника, а не в останній день випробування, як часто відбувається на практиці. В іншому випадку, роботодавець не встигне вчасно повідомити працівника про звільнення, що може стати причиною поновлення працівника на роботі в результаті судового розгляду.

Звертаємо увагу на те, що наразі Закон ще не підписаний Президентом України та має набрати чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Тому, якщо роботодавець найближчим часом планує звільнення працівника у зв’язку з непроходженням ним випробовування і це звільнення випадково припаде на день набрання Законом чинності, велика ймовірність того, що працівник зможе успішно оспорити таке звільнення у зв’язку з відсутністю завчасного попередження про звільнення.

Розширено коло осіб, на яких не поширюється норма щодо встановлення випробування при прийнятті на роботу. Відтепер до цієї категорії також відносяться:

особи, обрані на посаду;
переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
особи, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
вагітні жінки;
одинокі матері, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
особи на тимчасові та сезонні роботи;
внутрішньо переміщені особи¹.

Відтепер до строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини. Отже, встановлюється обов’язкове продовження строку випробування на весь період, коли працівник був відсутній на роботі.
Звільнення працівника у зв’язку з незадовільним результатом випробування було віднесено до підстав звільнення з ініціативи роботодавця. У зв’язку з цим працівника, що не пройшов випробовування, не можна буде звільнити в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації).

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

¹Стаття 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»

З повагою,

Перегляди 1062