Думки щодо імплементації кроків BEPS в Україні, навіяні російською законотворчістю

20 листопада, 2017 Блог

Ivan Shynkarenko_

Іван Шинкаренко

Партнер КМ Партнери

Минулого тижня у третьому читанні в РФ парламент прийняв закон, яким у податкове законодавство інсталюють кроки, передбачені планом BEPS1. Цей закон врегульовує питання подання звіту в розрізі країн, повідомлення про участь у міжнародній групі, глобальної документації з ТЦУ, міжнародного обміну податковою інформацією та інші моменти в цілому в дусі пропозицій ОЕСР.

Тобто можна очікувати, що дуже скоро платники податків північно-східного сусіда почнуть жити в новій податковій реальності – реальності BEPS.

Ця новина та, власне, текст законопроекту навіюють дві думки.

Перша думка: слід очікувати, що аналогічні правила вже скоро з’являться й в Україні. І це, мабуть, правильно, оскільки без вказаного інструментарію держава втрачає можливості забезпечувати належні їй податкові находження. Розглянемо умовний приклад, щоб прояснити цю думку:

  • Умовна група компаній Х має філіали у країнах А та Б. Група сплачувала по 10 одиниць податку в кожній країні, а ще 10 одиниць (по 5 в кожній країні) «оптимізувала» з використанням офшору Y.
  • В країні А запроваджені правила BEPS і фіскальні органи мають більше можливостей виявити та запобігти ухиленню від оподаткування. Податківці країни Б таких інструментів не мають.
  • З урахуванням ризику донарахувань в країні А група перебудовує свою модель і відмовляється від оптимізації в країні А та сплачує там вже 15 одиниць податку.
  • Країна Б як не отримувала свої 5 одиниць «податкового пирога», так і не отримує.
  • Більше того, щоб зберегти свій рівень прибутковості група X може стати ще більш агресивною в країні Б, де залишатиме вже не 10, а 5 одиниць податків. Як то кажуть, “nothing personal, it’s just business”.

Друга думка навіяна положеннями щодо штрафів за неподання звітності.

Я мав честь бути присутнім на засіданні робочої групи під головуванням Мінфіну та ДФС, що завершила розробку проекту закону про імплементацію BEPS в Україні, та ознайомитися з текстом законопроекту.

Окрім, власне, правил щодо звітності та документації, вказаний проект передбачає й нові штрафи за порушення при поданні нової звітності.

Після ознайомлення з російським законом про BEPS був неприємно вражений, порівнявши штрафи, які планують ввести «за поребриком» та у нас.

До прикладу, штраф за неподання звіту в розрізі країн (рос. «Страновой отчет») в РФ каратиметься штрафом 100 000 рублів (44 тис. грн за поточним курсом).

Що ж передбачено вітчизняним проектом закону за неподання звіту в розрізі країн? Тримайтеся міцно: 3 000 розмірів прожиткового мінімуму (якщо брати мінімум, що застосовується для штрафів цього року, то матимемо штраф у 4,8 млн грн)! А з наступного року буде ще більше…

Неподання глобальної документації ТЦУ – 300 прожиткових мінімумів (480 тис. грн) проти 100 тис. рублів (44 тис. грн) в РФ!

Така ж ситуація й щодо інших штрафів. Як то кажуть, усе пізнається в порівнянні.

То про що це говорить?

Маємо надію, що штрафи не розглядаються як суттєве джерело податкових надходжень, хоча аналізуючи кількість спорів з приводу штрафування за звітність ТЦУ вже зараз виникають підозри.

Інше пояснення одне – вкрай низький рівень довіри до платників податків. Щоб подавали звітність потрібна палиця та побільше.

Невже довіра настільки нижча, ніж у нашого північно-східного сусіда, щоб пояснити таку різницю в рівні штрафів? І куди ми дійдемо таким шляхом?

На моє переконання, це вказує на наявність системної проблеми з податками в Україні й вона, ця проблема, потребує системних змін. Хоча б і відмови від податку на прибуток на користь податку на виведений капітал.

Примітки:

1Абревіатура з англійської Base Erosion and Profit Shifting. План ОЕСР, направлений на боротьбу з розмиванням податкової бази та виведення прибутку з-під оподаткування

Перегляди 222

Прокоментувати