Комплекс вини

28 листопада, 2017 Блог

Maxim Oleksiyuk

Максим Олексіюк

Партнер КМ Партнери

Немає на землі праведної людини (Еккл. 7:20)

Багато хто небезпідставно вважає батіг ефективнішим за пряник. Однак у виконанні українських контролюючих органів цей інститут упорядкування суспільних відносин не зменшив кількості зафіксованих ними порушень. Ба більше, очевидною є зацікавленість контролюючих органів у збереженні їх масовості. Така мотивація органів знаходиться в протиріччі з інтересами суспільства, яке їх утримує. Внаслідок цього виникають курйозні ситуації із загрозливими ризиками. Наприклад:

  • Екоінспекція разом із судом забороняють підприємству експлуатацію сучасних і сертифікованих державою очисних споруд дощових стоків через дефект дозвільної документації щодо їх введення в експлуатацію, замість того, щоб спонукати більше підприємств встановлювати такі очисні. Їх зупинка призводить до потрапляння неочищених дощових стоків, що омивають територію підприємства в річку в кількасот метрах від водозабору великого міста. Як це корелює з основними задачами та принципами (ст.ст. 1, 3 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища») щодо забезпечення екологічної безпеки та пріоритетності її вимог;
  • ДАБІ, яка зареєструвала декларації на початок і завершення робіт з реконструкції системи пожежогасіння підприємства, яка збільшує її потужність вдвічі, перевершуючи державні вимоги вчетверо (бо стандарти самого підприємства більш суворі), невдовзі передумала і скасувала свої декларації, назвала таку реконструкцію незаконною і вимагала штраф. І якщо б суд не скасував постанову і припис ДАБІ, вимагала б ще заборонити експлуатацію реконструйованого об’єкта, як це робиться в усіх випадках визнання будівництва незаконним. Разом із цим, ДАБІ «не помічає» численних порушень державних будівельних стандартів на безлічі об’єктів.

Подібні приклади є масовими для усіх контролюючих органів, коли вони діють прямо проти інтересів суспільства. Вибудована система дозволів, отримання яких є надскладною задачею не тому, що неможливо вести бізнес чесним і безпечним чином, а внаслідок корупційної мотивації діяльності органів, які підтримують заплутану дозвільну систему. Одночасно органи не заінтересовані в попередженні й профілактиці порушень, допомагаючи своєю експертизою підприємствам стати більш безпечними та ефективними. Аналіз поточної судової практики легко доводить, що, наприклад, ДАБІ здебільшого штрафує й забороняє експлуатацію не на підставі висновку про небезпечність будівлі для людей та порушення будівельних норм, а на підставі дефектів дозвільних документів, які (дефекти) сама і провокує.

Це має наслідком атрофію корисних контрольних функцій органів – у багатьох майже не залишилося кадрів, здатних здійснювати саме архітектурний, екологічний тощо контроль в їх початковому значенні. Бюрократи, які залишились, оцінюють лише наявність і правильність оформлення папірців (займаються «обілєчіванієм»). Цим навмисно створюється неуніфікований і заплутаний підхід до їх оформлення. Це досить легко продемонструвати на прикладі поневірянь із заповненням і реєстрацією декларації про початок будівельних робіт.

Поточна армія чиновників численних контролюючих органів не виконує і не здатна виконати суспільно корисну функцію, зосереджена на створенні штучних проблем для тих, хто відмовляється «вирішити питання» і дозволяє небезпечну діяльність та правопорушення тим, хто «домовляється». Тому питання подальшої доцільності існування цих органів не лежить у площині дискусії щодо необхідності функції, наприклад, архітектурного або екологічного контролю. Негативний вплив їх діяльності на підприємницьку ініціативу та інвестиційний клімат навіть більший ніж прямі втрати бюджету на їх утримання. Привідкрита декларуванням завіса над статками чиновників дає розуміння, що виведені з бізнесу корупційні кошти також перевищують витрати громади на утримання цих органів. Зневажливо ставлячись до свого офіційного доходу та вважаючи, що основна робота і полягає в створенні проблем як передумови корупційної вигоди, всі сто відсотків інспекторів та прокурорів у розмові автоматично заперечують, що утримуються за рахунок платників податків. На тлі чітко відпрацьованих механізмів державного рекету маніпуляцією виглядає покладення навіть половини відповідальності за корупцію на підприємців.

Вищевказана проблема не може бути вирішена тільки боротьбою з корупцією, тому що її алгоритми закладені інституціонально. Модель соціального паразитизму «годівниць» прямо вкарбована в чинне законодавство. Існує логічний шлях виправлення ситуації перерозподілом ролей і відповідальності контролюючих органів у сервісний бік. Треба поставити їх на трафіку перед обмежувальним знаком, а не після, для того, щоб експертиза чиновника забезпечувала, в першу чергу, попередження порушення, а не на покарання. Головна діяльність інспекцій має полягати в консультуванні підприємців щодо побудови безпечного бізнесу, який не порушує прав громади. Допущенні порушення мають розглядатися через баланс відповідальності підприємця і чиновника, який консультував такого підприємця. Чиновник має не просто запропонувати чітку і логічну roadmap дозвільної процедури, а й допомогти її пройти та відповідати за правильність запропонованих рішень, в т.ч. технологічних.

Наприклад, на будь-якому великому підприємстві, яке не платить хабарів екоінспекції, кожна нова перевірка закінчується знаходженням нових джерел викидів забруднюючих речовин, навіть у випадках, коли ніякого нового обладнання не вводилося в експлуатацію. З усією очевидністю це свідчить про некомпетентність перевіряючих або цього разу, або попереднього, або під час експертизи проекту, або в усіх випадках разом. Однак відповідальність несе тільки підприємець, який покладався на експертизу державних спеціалістів, що відвідували його, або надавали висновки в попередні рази. Армія ж навчених і утримуваних цими підприємцями чиновників, які вважають себе кращими спеціалістами з питань екології, ніякої відповідальності за свої попередні висновки не несе.

Необхідно ввести наступні правила:

  • однією з основних функцій чиновника має стати консультування підприємця на етапі створення бізнесу та заповнення аплікаційних форм;
  • відповідальність чиновника за помилкові рішення, запропоновані ним на всіх етапах;
  • швидка та автоматична видача дозволів за умови, що підприємець слідував рекомендаціям чиновника;
  • автоматичне позбавлення чиновника повноважень щодо накладення стягнень при повторюваності визнань незаконними його рішень.

Наразі в рамках нашої участі в юридичному комітеті Американської торгової палати пропонуємо підготувати зміни до законодавства в сфері архітектурного та екологічного контролю, пожежної безпеки, які б перевернули систему з голови на ноги та виключили інституційну можливість моделі «годівниці».

Дякую за витрачений час.

Перегляди 331

Прокоментувати