Перевірки за правилами ТЦУ періодів до 1 січня 2015 р. неправомірні?

26 Вересня, 2017 Блог

Ivan Shynkarenko_

Іван Шинкаренко

Партнер КМ Партнери

Періодичні зміни ст. 39 ПК України, що регулюють питання трансфертного ціноутворення (ТЦУ), вже стали «притчею во язицех» серед небайдужих до цього питання кіл.

Це правда, що змінювали норми, здебільшого, на краще. Найсуттєвіша зміна – запровадження принципу «витягнутої руки» з 1 січня 2015 року.

Може здатися, що просто замінили незрозумілий, але звичний термін «звичайна ціна», на незрозумілий та незвичний принцип «витягнутої руки». Насправді ж ця заміна, по-перше, ознаменувала собою обрання нашою державою курсу на плавання разом із більшістю цивілізованого світу в руслі правил ТЦУ, що розвиваються під егідою ОЕСР1, а, по-друге, змінила принципи регулювання цих відносин.

Редакція ст. 39 ПК України, що була чинною до 1 січня 2015 року, здебільшого, містила процесуально-правові норми. Тобто визначала процедури контролю рівня цін зі сторони фіскального органу за допомогою встановлених методів визначення звичайної ціни.

Податковий орган мав встановити та довести невідповідність ціни звичайній у межах спеціальної перевірки та з застосуванням спеціальних методів. Власне, поняття «трансфертне ціноутворення» визначалося Кодексом як система визначення звичайних цін.

Редакція ж після 1 січня 2015 року вже встановила обов’язок платника податків визначати оподатковуваний прибуток відповідно до принципу «витягнутої руки».

Таким чином, відбулося сутнісне перетворення правил трансфертного ціноутворення, а не лише формальна зміна «вивіски».

Питанню переходу до нових правил присвятили лише один пункт закону, яким виклали ст. 39 у новій редакції. Прописали правило про подання та формування звіту щодо контрольованих операцій за 2014 рік з урахуванням правил в редакції до 1 січня 2015 року.

Перевірка на предмет подання та повноти заповнення звіту здійснюється в межах звичайних податкових перевірок. Тобто з процедурою контролю власне дотримання обов’язків щодо подання звіту питань немає.

А що ж із перевіркою контрольованих операцій на предмет відповідності рівню звичайних цін? Можливість застосування відповідних процедурно-правових норм жодним чинним законом не встановлена.

Так з 1 січня 2015 року ст. 39 ПК України встановлює:

  • обов’язок платника податків визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки»;
  • контрольованими можуть бути лише операції з нерезидентами [=не контролюються операції між резидентами];
  • методи встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» [=методів визначення «звичайної ціни» вже немає в законі];
  • податковий контроль здійснюється за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» [а не рівню «звичайних» цін];
  • підстави для перевірки прописані під відповідність умов операцій принципу «витягнутої руки»;
  • спеціальний порядок перевірки (строки, форма акта перевірки) існує для перевірок на відповідність принципу «витягнутої руки» [порядку перевірки звичайних цін в законі вже немає].

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто можна говорити, що нині відсутні чинні норми законодавства, які б визначали підстави та способи контролю рівня цін для операцій до 1 січня 2015 року? А тому здійснення таких перевірок фіскальним органом суперечить Конституції?

Примітки:

1Організація економічного співробітництва та розвитку.

Перегляди 118

Прокоментувати