Погляд з майбутнього: до чого може призвести спрощення процедури порушення кримінальних справ з податкових злочинів

автор: Олександр Шемяткін

видання: "Налоговед", № 3 (2014)

04 березня, 2014 Преса

«Причина такого індиферентизму до ув’язнених… криється у надзвичайній неосвіченості нашого російського юриста; він мало знає і також не є вільним від професійних забобонів, як і висміяне ним кропив’яне насіння. Він здає університетські екзамени тільки для того, щоб вміти засуджувати людину та присуджувати  її до тюрми та заслання; вступивши на службу та отримуючи платню, він тільки засуджує та присуджує, а куди потрапляє злочинець після суду та навіщо, що таке тюрма та що таке Сибір, йому невідомо, нецікаво та не входить до кола його компетенції: це вже справа конвойних та тюремних наглядачів з червоними носами!»

А.П. Чехов. З Сибіру

Ніде так сильно не проявляється відсутність відповідальності за неправомірні дії посадових осіб, як у відносинах з правоохоронними органами. А коли ці дії направлені на поповнення бюджету, мета виправдовує навіть найбільш витончені засоби. Тому можна передбачити, що спрощення процедури порушення кримінальної справи в Росії з податкових злочинів дасть негайний ефект. Але що буде далі? Наскільки цей ефект має бути значущим, щоб виправдати наслідки для економіки?

З досвіду України можна побачити, до чого призводить активна участь правоохоронних органів у наповненні бюджету.

Щоб порушити кримінальну справу (з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України ця стадія отримала назву «внесення інформації до єдиного реєстру досудових розслідувань»), необхідно докласти стільки ж зусиль, як і для заповнення реєстру. Немає необхідності збирати докази, перевіряти інформацію, щось з’ясовувати. Такий же автоматичний порядок діє у випадку кримінальних справ з економічних злочинів.
Для порушення кримінальної справи з податкових злочинів можна використовувати наступні документи.

Перш за все, службова записка податкового інспектора на адресу податкової міліції за результатами перевірки. Інспектор зобов’язаний її направити протягом десяти днів з моменту винесення рішення щодо донарахування податкових зобов’язань, якщо сума донарахувань без штрафних санкцій перевищує 75 тис. дол. США. Крім того, використовується аналітична довідка, висновок спеціаліста (частіше за все працівника податкового органу) щодо порушення податкового законодавства, інформація для слідчих податкової міліції з Інтернету.
До чого призвело спрощення процедури порушення кримінальних справ з податкових злочинів демонструє статистика.
У 2013 р. було порушено 2981 провадження за статтею 212 КК України щодо ухилення від сплати податків. Припинено 3553 провадження, в основному через відсутність складу або факту злочину. По 2528 провадженням рішення не прийнято. Пред’явлено повідомлення про підозру в 470 провадженнях2. За станом на 1 січня 2013 року було 3570 проваджень. Таким чином, в цілому з 6551 проваджень тільки 7% дійшли до стадії повідомлення про підозру, з них приблизно 2,5% передано до суду з обвинувачувальним висновком та 4,5% – з клопотанням щодо звільнення від кримінальної відповідальності.

Підведемо підсумок: результат роботи правоохоронної системи, утримання якої коштує мільярди доларів, в галузі податкових злочинів – 2,5% реальних кримінальних проваджень.
Решта 97,5% – це наслідок майже автоматичного відкриття кримінальної справи після кожного акту  перевірки. З тих пір як було введено інститут звільнення від кримінальної відповідальності, розслідування кримінальних  злочинів відбувається за одним і тим самим сценарієм. Головного бухгалтера та директора викликають на багатогодинні допити, при цьому вони продовжують перебувати у статусі свідків та фактично не мають прав. Якщо вдалося «вижати» визнання вини та заяву на звільнення – плюс у звіті про роботу податкової міліції з наповнення бюджету. Якщо ні – провадження закриють, але не одразу та бажано за додаткову винагороду.

Як демонструє статистика3, для того, щоб привести ситуацію з розслідуванням податкових злочинів у правове поле, необхідно не стільки удосконалити механізм відкриття кримінальної справи (внесення інформації до єдиного реєстру досудових розслідувань), як уточнити об’єктивну сторону ухилення від сплати податків. Таке уточнення, що ускладнює порушення необґрунтованих кримінальних проваджень, має чітко передбачувати, що лише активні дії, направлені на створення додаткових механізмів для ухилення від сплати податків, утворюють об’єктивну сторону злочину.

Виходячи з практики українських судів та правоохоронців, про наявність умислу на ухилення від сплати податків свідчить відсутність податкового обліку або ведення його з порушенням встановленого порядку; перекручування в обліковій або звітній документації; неврахування готівкових коштів, отриманих за виконання робіт або надання послуг; завищення фактичних витрат, що включаються у собівартість реалізованої продукції і т.д. Хоча всі перераховані факти не можуть однозначно вказувати на умисне ухилення від сплати податків. Однаковою мірою це може свідчити про спір відносно тлумачення норми або про помилку. Для доведення вини необхідно встановити та довести мету та мотив діяння.

Як правило, через відсутність у податкових норм якості закону (одна з вимог принципу правової визначеності) майже неможливо довести, що дія платника викликана не помилкою та множинністю тлумачення, а умислом ухилення від сплати податків. Це важке завдання, якщо немає підтвердження того, що були створені додаткові механізми для ухилення від сплати податків (фіктивні фірми, виплата в конвертах і т.п.). У зв’язку з цим умисел в податкових злочинах в Україні практично перестали доводити. Стандартне обґрунтування складу злочину – «виходячи з корисливих мотивів, з метою ухилення від сплати податків ухилився від сплати податків». Або, проводячи аналогію з крадіжкою, вкрав з метою вкрасти.
Для порівняння звернемося до міжнародного досвіду визначення умислу в умовах нечіткості норми. З точки зору американських судів, відсутність чіткого та стабільного законодавства свідчить про те, що немає необхідного умислу на його порушення. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, не можна порівнювати поведінку осіб, що організували та налагодили механізм ухилення від сплати податків, з bona fide – «сумлінними» платниками податків, що не задекларували податки через невірне тлумачення податкового законодавства або через іншу неумисну помилку.

До тих пір, поки законодавча техніка залишається слабкою, відсутні стабільність в законодавстві та інститут відповідальності посадових осіб за недостовірну інформацію в актах податкових перевірок та неправомірні рішення, не можна притягати до кримінальної відповідальності у зв’язку з наявністю спору з податковим органом відносно вказаних в декларації даних. Об’єктивна сторона складу правопорушення має бути змінена таким чином, щоб ознаки активних дій, що свідчать про умисне ухилення від сплати податків, були чітко вказані.
Щорічне збільшення кількості кримінальних справ по ухиленню від сплати податків та пов’язаним з ними злочинам, зростання надходжень до бюджету як результат таких проваджень відбувається на тлі катастрофічного відтоку інвестицій та стагнації в економіці. Індекс інвестиційної привабливості впав з 3,5 в 2010 році до 1 в 2013 р. Питання щодо того, наскільки ці процеси взаємопов’язані, є риторичним.

Іноземні інвестори щиро здивовані, чому уряд України не збільшує ставку податків, а вижимає додаткові кошти через кримінальні справи. За останні три роки в країні відбувається планомірне зниження ставки податків, що на тлі податкового терору взагалі не покращує інвестиційний клімат та стан економіки.

Примітки: 
1 Опис, що якнайкраще відображує українського юриста, задіяного в судовій та правоохоронній системі. – Прим. авт.
2 Єдиний звіт щодо кримінальних правопорушень за січень-грудень 2013 р. – Джерело: Офіційний портал Генеральної прокуратури України
3 В 2012 р. Україна зайняла 165-е місце серед 185 країн з найбільш недосконалою податковою системою (Росія – 64-е місце). Щомісяця до Податкового кодексу України вноситься більш ніж одна зміна, всього з моменту його прийняття було прийнято близько 50 законів про поправки. Україна відноситься до країн, що лідирують за кількістю звернень до ЄСПЛ, при чому 33% від всіх звернень стосується прав на справедливий суд. Для порівняння: станом на 1 січня 2011 р. в Італії цей показник складав 12%, в Росії та Туреччині – 21%. В 99% всіх справ проти України було встановлено хоча б одне порушення. – Джерело: Doing Business 2013.

 

Перегляди 1489

Прокоментувати