Пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України суперечить податковому законодавству

коментатор: Ірина Ничипорчук

видання: "Юридична газета", №  47 (337)

20 листопада, 2012 Преса

Здавалося, така абсурдна позиція податкових органів щодо тлумачення п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, яка повністю суперечить не лише податковому законодавству, а й здоровому глузду, не має навіть права на існування. Проте вже більше року адміністративні суди проходять перевірку на професіоналізм та неупередженість, розглядаючи дану категорію судових спорів. Підсумки перших судових розглядів наприкінці 2011 року давали змогу говорити про неоднозначність позиції судів з даного питання.

Допомогти судам у вирішенні даних спорів взялися законодавець в особі Комітету ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики (Лист від 10.11.2011р. № 04-39/10-1160) та ДПС України (Узагальнююча податкова консультація від 05.07.2012 р. № 575), які підтвердили правомірність включення збитків минулих років до декларації за 2 квартал 2011 року. Таку позицію публічно підтримав і Голова ДПС України Клименко О.В., який зазначив: “Мы будем доходить мирового соглашения…Задача стоит судебные споры прекратить”. Логічним наслідком цього мало б бути не просто зайняття судами позиції платників податків, а й, власне, визнання податковими органами адміністративних позовів в судах. Проте логіка не спрацювала.

Крапку у питанні тлумачення п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України взявся поставити ВАСУ, оприлюднивши 13.09.2012 Інформаційний лист № 2019/12/13-12, згідно з яким платник податків має право включати збитки минулих років до декларації за 2 квартал 2011 року.

Проте, навіть після оприлюднення офіційної позиції ВАСУ окремі вкрай “об’єктивні та неупереджені” судді першої та апеляційної інстанцій і далі продовжують виносити рішення як на користь платників податків, так і на користь податкових органів. І, на жаль, якою б обґрунтованою та переконливою не була позиція з боку платника податків, та абсурдною з боку податкових органів, у таких випадках, як показує практика, все залежить виключно від суми спору та особи судді. Тож, за такої ситуації всі надії покладаються на розгляд справи на рівні ВАСУ.

Проте, і на рівні ВАСУ крапку ставити зарано. Як слідує із Інформаційного листа, ВАСУ повністю перекладає на суди функції податкових органів та рекомендує досліджували правомірність формування від’ємного значення об’єкта оподаткування, встановлювати додаткові порушення податкового законодавства і зменшувати витрати. Більше того, такі свої рекомендації ВАСУ наразі втілює в життя шляхом відправлення на новий розгляд тих справ, де питання формування від’ємного значення об’єкта оподаткування судами не досліджувалося. Хоча із правомірністю такого підходу погодитися важко, проте з метою уникнення повернення справи на новий розгляд платникам податків варто докласти максимум зусиль аби до завершення розгляду справи апеляційним судом показати суду правомірність формування від’ємного значення об’єкта оподаткування.

Перегляди 39

Прокоментувати