2012 рік був непоганим для податкової практики як юридичного бізнесу

автор: Олександр Мінін

видання: "Юридична газета", № 52 (342)

15 січня, 2013 Преса

2012 рік був непоганим для податкової практики як юридичного бізнесу: роботи було багато і за неї платили. Однак щодо змісту роботи почуття принаймні неоднозначні. Зменшилася податкова передбачуваність: як через постійні зміни до законодавства, так і через досить віддалений зв’язок фактичних підходів податкових органів і судів із правовим підґрунтям. Так, “роз’яснення” податкових органів в Єдиній базі податкових знань і листи-відповіді часто зводяться до “ми так вважаємо, крапка” без належної мотивації і законодавчого обґрунтування. Та ж сама картина при адміністративному оскарженні, хоча Податковий кодекс і вимагає винесення саме вмотивованого рішення та покладає обов’язок доведення правомірності донарахувань на контролюючий орган. Схожа картина і в судах з податкових спорів, де якість обґрунтування рішень погіршилася навіть у порівнянні з попереднім періодом. При цьому мова йде як про рішення “на користь бюджету”, так і “на користь платника податку”. Хоча в рішеннях судів “на користь бюджету” відсутність належної мотивації зустрічається значно частіше.

Все це призводить до сумних висновків щодо недостатності лише обґрунтованої правової позиції для забезпечення спокою і нормальної діяльності. На жаль, керованість саме законом менше вбачається у діях державних органів, в тому числі через цю неготовність працювати над належною обґрунтованістю (зовнішнім проявом якою є вмотивованість) документів і рішень. Щодо такого елементу верховенства права як точності закону та передбачуваності в його застосуванні, зокрема і через викладене вище, виникає сильне відчуття, що, як і у відомому телесеріалі, “ми його втрачаємо”.
Щодо балансу відносин податкових органів і платників податків: для тих хто вивчав радянську історію, теперішню ситуацію можна охарактеризувати в термінах 20 років як “замена продналога продразверсткою”, тобто перехід до стягнення податків за принципом не стільки, скільки вимагається по закону, а скільки потрібно, і розписано (“разверстано”), відповідно по конкретних платниках, виходячи із уявлення скільки вони мають і можуть фактично заплатити. Адміністративні процедури, суди як стандартні противаги таким “апетитам” не забезпечують наразі належної і достатньої ефективності у захисті прав платників податків за законом.

Все це призводить до перебудови моделі діяльності і приділення значно більшої уваги політичним домовленостям, досягненню врегулювання шляхом переговорів і т.п. Супровід і правове і економічне обґрунтування-супровід у таких переговорах зайняли вже відчутний відсоток у діяльності.
До таких методів розв’язання питань держава спонукає і підсиланням тиску через кримінальні справи з податкових питань. Захист по кримінальних справах вже став усталеним напрямком роботи.

Тому одним із головних завдань на теперішньому етапі стало по можливості не допустити виникнення спору чи його переходу до судової чи навіть кримінальної стадії, оскільки навіть успішний подальший захист в такому випадку може коштувати платнику податків більше ніж потенційні витрати при врегулюванні спору на якомусь із початкових етапів.

Відповідно найбільші досягнення року, що минає, ми вбачаємо саме у попередженні спорів чи їх врегулюванні на самому початковому етапі.
При цьому підстави виникнення спорів можуть бути типовими для низки платників податків, адже податкова теж напрацьовує певні моделі і підходи і намагається не “винаходити колесо” в кожному окремому випадку.

З огляду на це, в інтересах платників податків стає тісніше об’єднання “по інтересах” і співпраця по врегулюванню потенційних питань “на випередження”, по можливості до того як потенційне питання стане фактичною проблемою конкретних платників податків.Більшу віддачу на наступний рік обіцяє не так робота “віч-на-віч” із окремими клієнтами і виокремленими проблемами, як системна робота по відбудові правил.

Перегляди 5088

Прокоментувати