Зміни у правилах трансфертного ціноутворення або жодного року без змін (оновлено з урахуванням остаточного тексту Закону, який був опублікований)

13 січня, 2015 Інформаційні листи

28 грудня 2014 року на засіданні Верховної Ради України був прийнятий Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» (далі – «Закон»), який суттєво змінює чинні на даний момент правила контролю за трансфертним ціноутворенням.

Зміни, які вносяться, направлені, в першу чергу, на приведення законодавства України у відповідність до Настанов Організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб (далі – «Настанови ОЕСР»).

У цій статті пропонуємо Вашій увазі короткий огляд основних змін, які прийнятий Закон вносить до правил трансфертного ціноутворення.

Змінено фокус контролю над трансфертним ціноутворенням

Прийнятий Закон розмежував поняття контролю над рівнем звичайних цін та трансфертним ціноутворенням.

Так, визначається, що поняття «звичайна ціна», наведене в п. 14.1.71 ст. 14 Податкового кодексу, не поширюється на операції, які визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення. Натомість, для трансфертного ціноутворення вводиться спеціальне поняття принципу «витягнутої руки», яке по суті використовувалось і в попередній редакції статті 39, але прямо не зазначалося та не розкривалося.

Закон обмежив сферу здійснення контролю над трансфертним ціноутворенням лише операціями з певними видами нерезидентів і лише для цілей нарахування податку на прибуток. Так, контрольованими тепер визнаються

  1. Господарські операції, які впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками з пов’язаними особами-нерезидентами.
  2. Господарські операції з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів.
  3. Господарські операції з нерезидентом, зареєстрованим у державі (території) з низьким рівнем оподаткування, яка включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі – «КМУ»).

Передбачається, що до вказаного переліку держав, затвердженого КМУ, увійдуть: (1) держави, в яких ставка податку на прибуток на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні; (2) держави, які не розкривають у публічному доступі інформацію про структуру власності юридичних осіб; (3) держави, які не мають з Україною міжнародних угод про обмін інформацією.

При цьому з Податкового кодексу виключається пункт, який давав можливість, в разі реєстрації на території держави, в якій застосовується декілька ставок податку на прибуток, надати довідку для підтвердження обраної контрагентом ставки.

Крім цього, визначається, що контрольованими може визнаватися також сукупність операцій між пов’язаними особами, які здійснюються за участі (за посередництвом) осіб, які з ними не є пов’язаними. Умовою визнання таких операцій контрольованими є те, що такі незалежні особи не виконують при здійсненні операції суттєвих функцій, не несуть суттєвих ризиків і не використовують суттєвих активів.

Відмітимо, що офіційний текст Закону вже не згадує операції між пов’язаними особами-резидентами, що могли визнаватися контрольованими для цілей ПДВ. Ця норма містилася у законопроекті, поданому на голосування, але її виключили в процесі голосування.

Закон визначає, що будь-які інші господарські операції, які не передбачені вищезгаданими пунктами, є неконтрольованими. Також надається перелік господарських операцій, які вважаються неконтрольованими і для яких Податковим кодексом апріорі визначається відповідність принципу «витягнутої руки». До таких відносять наступні господарські операції:

  • ціни на які встановлюються відповідно до правил державного регулювання. (При цьому, якщо державою встановлена мінімальна/ індикативна ціна, то в цьому випадку ціна, яка буде відповідати принципу «витягнутої руки», визначається на загальних умовах статті 39, проте така ціна не може бути нижчою за мінімальну або індикативну);
  • якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, і вартість об’єкту оцінки є підставою для встановлення відповідності принципу «витягнутої руки», однак лише за умови, що для такої операції неможливо застосувати методи трансфертного ціноутворення;
  • якщо ціна склалася за результатами аукціону (публічних торгів), проведення якого є обов’язковим згідно з законодавством;
  • якщо продаж товару, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно з законодавством.

Спеціальні правила для операцій з експорту/ імпорту товарів, які мають біржове котирування

Прийнятий Закон вилучає з Податкового кодексу спеціальні правила трансфертного ціноутворення для операцій імпорту/експорту товарів, які відносилися до визначеного переліку кодів УКТЗЕД (в основному, такі спеціальні правила стосувалися зернових культур, чорних металів, кам’яного вугілля, нафти тощо).

Водночас встановлюється, що для контрольованих операцій, які (1) є операціями імпорту чи експорту, (2) стосуються товарів, які мають біржове котирування і (3) здійснюються з нерезидентами, які зареєстровані у державах, що включені до вищезгаданого переліку, затвердженого КМУ, має застосовуватися принцип «витягнутої руки». При цьому найбільш співставною для таких операцій вважається ціна, яка склалася на товарній біржі за декаду, що передує проведенню контрольованої операції. Перелік товарних бірж для кожної групи товарів встановлюється КМУ.

Якщо платник податків для таких операцій використає інший метод, то до 1 травня року, наступного за звітним, він має надати контролюючому органу інформацію (в тому числі дані про рівень показників рентабельності таких осіб, визначений за обраним методом) щодо всіх пов’язаних осіб із ланцюгу купівлі-продажу таких товарів (до першого непов’язаного контрагента).

Який вартісний критерій для визнання операцій контрольованими?

Замість 50 мільйонного критерію Закон визначає, що операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі критерії:

  • загальний обсяг доходу платника податків та/ або його пов’язаних осіб від усіх видів діяльності перевищує 20 млн. грн за звітний рік;

  • «обсяг групи таких господарських операцій» платника податків та/ або його пов’язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн. грн (без ПДВ) або 3 % доходу, що враховується при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток, платника податків за календарний рік.

Які зміни у визначенні «пов’язаних осіб»?

Закон більш чітко визначає і розширює перелік критеріїв, які беруться до уваги при визначенні пов’язаності осіб. Зокрема, додається новий критерій пов’язаності для юридичних осіб.

Так, юридичні особи будуть пов’язаними, якщо сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи, та/ або кредитів (позик) поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою стосовно іншої юридичної особи, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю – більше ніж в 10 разів).

Крім цього, уточнюється механізм розрахунку частки володіння корпоративними правами компанії.

Додатково визначається, що участь держави в юридичних особах не є підставою для визнання таких осіб пов’язаними. Водночас такі особи можуть визнаватися пов’язаними з інших підстав, визначених в п. 14.1.159 ст. 14 Податкового кодексу.

Але найбільш значущою зміною є те, що Державній фіскальній службі України (далі – «ДФСУ») надається право у судовому порядку доводити факт здійснення практичного контролю над рішеннями особи.

Коли необхідно подавати звіт та документацію про контрольовані операції?

Платники податків, які здійснювали у звітному періоді контрольовані операції, подають інформацію щодо проведених контрольованих операцій у вигляді додатку до декларації з податку на прибуток.

За новим Законом звіт про контрольовані операції (далі – «звіт про КО») до 1 травня року, наступного за звітним, подають лише платники, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. грн (без ПДВ).

Що стосується документації, то нові правила вже чітко вказують, що платник податків, який здійснює контрольовані операції, повинен вести та зберігати документацію щодо трансфертного ціноутворення. Іншими словами, така документація вже не готується спеціально на запит податкового органу, а має готуватися заздалегідь щодо всіх контрольованих операцій.

З урахуванням цього встановлено, що документація має бути подана протягом місяця.

Перелік інформації, яка має надаватися, уточнюється і в основному повторює перелік, що раніше передбачався для великих платників податків.

Відмітимо, що відповідно до Закону визначається, що в цьому році звіт про КО, які мали місце в 2014 році буде формуватися з урахуванням норм статті 39 Податкового кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

Якими джерелами інформації щодо цін можна користуватися?

Одним із найбільш прогресивних нововведень, які передбачаються Законом, є скасування пріоритету офіційних джерел інформації. Відтепер платник податків і контролюючий орган мають використовувати джерела, які містять інформацію, що дає можливість співставити комерційні та фінансові умови операцій, а саме:

1) інформацію про зіставні операції платника податку, а також інформацію про зіставні операції його контрагента-сторони контрольованих операцій з непов’язаними особами;

2) будь-які інформаційні джерела, що є загальнодоступними та надають інформацію щодо співставних операцій та осіб.

Закон також визначає, що контролюючий орган має використовувати ті ж джерела інформації, що і платник податків, якщо не доведе, що інші джерела дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операції.

Методи трансфертного ціноутворення

Методи трансфертного ціноутворення, за допомогою яких визначається відповідність умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», залишаються ті ж самі, проте трохи змінена їх пріоритетність. Так, платник може використовувати будь-який метод, який є найбільш надійним, проте, якщо є можливість з однаковою надійністю застосувати декілька методів, методи застосовуються у такій послідовності:

1) метод порівняльної неконтрольованої ціни;

2) метод ціни перепродажу або метод «витрати плюс»;

3) метод чистого прибутку або метод розподілення прибутку.

Також варто звернути увагу на певні зміни у правилах застосування діапазону цін та рентабельності, зокрема, запровадження поняття медіани діапазону цін (рентабельності), порядок розрахунку якої буде затверджено разом з порядком розрахунку діапазону.

Як здійснюватиметься контроль?

Відповідно до Закону, податковий контроль над відповідністю умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється шляхом (1) моніторингу, (2) аналізу звітів про КО та документації з трансфертного ціноутворення, а також будь-яких інших джерел інформації і (3) шляхом проведення перевірок контрольованих операцій.

При цьому під час моніторингу контролюючим органам надано право проводити опитування уповноважених осіб та працівників платників податків.

Тривалість проведення перевірки контрольованих операцій збільшується до 18 місяців (з можливим продовженням цього строку ще на 12 місяців).

Також змінено перелік підстав для проведення перевірок. Зокрема, такими підставами є:

  • отримання від платника податків звіту про КО;
  • надсилання повідомлення про виявлені контрольовані операції контролюючим органом;
  • виявлення фактів проведення контрольованих операцій, звіт про які не подано, або інформація про які не включена до поданого звіту;
  • неподання або подання з порушенням звіту про КО або документації з трансфертного ціноутворення;
  • отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».

На виконання вищезазначених положень Закон передбачає необхідність прийняття Порядку здійснення моніторингу контрольованих операцій та проведення опитувань, а також Порядку проведення перевірки контрольованих операцій.

Штрафні санкції

Передбачається штраф за неподання звіту про КО/ документації або не включення до такого звіту інформації про всі здійснені контрольовані операції у розмірі:

  • 100 розмірів мінімальної заробітної плати за неподання (несвоєчасне подання) звіту про КО;
  • 5 % суми контрольованої операції, не задекларованої в звіті про КО;
  • 3 % суми контрольованої операції, щодо яких не була подана документація, однак не більше, ніж 200 розмірів мінімальної заробітної плати за всі незадекларовані контрольовані операції [напевне, малися на увазі незадокументовані, але за такої техніки викладу, вірогідно, будуть питання щодо застосування верхньої межі санкції].

Самостійне/пропорційне коригування, узгодження цін у контрольованих операціях

Уточнено процедуру самостійного та пропорційного коригування. Вона стала більш збалансованою та направленою на захист платника податків.

Певні зміни стосуються і механізму узгодження цін у контрольованих операціях, хоча практична застосовність такого варіанту все ще залежить від нормативно-правових актів, які ще мають бути затверджені.

В цілому оцінюємо нові правила трансфертного ціноутворення швидше позитивно, хоча є й негативні моменти. Втім, багато чого залежить від підзаконних нормативно-правових актів та підходів до практичного застосування нових правил.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2015

Перегляди 2447

Прокоментувати