Зміни порядку оподаткування прибутку підприємств від Уряду: чи можна їх вважати реформою

30 вересня, 2014 Інформаційні листи

15 вересня 2014 року у Верховній Раді України за поданням А.Яценюка було зареєстровано законопроект № 5079 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)”, раніше анонсований урядом як податкова реформа, яка повинна забезпечити економічне зростання України. У заявах глави Уряду України неодноразово зазначалося, що в ході цієї податкової реформи планується істотно переглянути оподаткування прибутку підприємств.

Але на підставі аналізу положень внесеного урядом законопроекту № 5079 можна зробити висновок про те, що запропоновані зміни до оподаткування прибутку підприємств навряд чи можна назвати істотною зміною. Скоріше, він (законопроект) є невдалою компіляцією існуючих норм із незначними змінами (іноді навіть в сторону погіршення), і намаганням зблизити податковий та бухгалтерський облік, в результаті чого адміністрування податку на прибуток ще більш ускладнюється, а множинність трактування прав та обов’язків платника податків залишається.

І знову нормативне закріплення податку на прибуток не має нічого спільного з його економічної суттю. Запропоновані зміни фактично зводяться до намагання максимально зблизити податковий та бухгалтерський облік.

Зауважимо, що в умовах значної інфляції й падіння курсу національної валюти, прив’язка до бухгалтерського обліку фактично вводить додатковий податок на інфляцію. Адже бухгалтерський облік традиційно оперує історичною вартістю, вираженою в національній валюті. За умов стабільності національної валюти це не є великою вадою. Однак при суттєвій зміні реальної економічної вартості (фактичної купівельної спроможності) національної валюти вилазить так званий інфляційний чи курсовий прибуток, якого як реального економічного прибутку немає. Під прибутком слід розуміти те, що може бути вилучено з бізнесу на споживання, не впливаючи на можливість бізнесу повторювати бізнес-цикл принаймні в тих же розмірах.

Нижче наводимо приклад, як цей баланс порушується при нестабільності національної валюти (яка виступає в якості одиниці виміру для цілей обліку):

Були придбані матеріали вартістю 1 млн. грн. Вони були віднесені на витрати впродовж певного часу, які підприємство включало в ціну реалізованої продукції, і які, таким чином, не включалися в базу оподаткування податком на прибуток. Настав час придбати нові матеріали замість використаних. Однак їх ціна  (беремо до уваги ті самі матеріали)  наразі становить вже, скажімо, 1,8  млн. грн внаслідок інфляції, курсових різниць на імпортну складову тощо. Тобто для того, щоб повторити бізнес-цикл підприємству вже слід вкласти не 1 млн. грн, а 1,8 млн. грн. Однак без оподаткування як витрати за обліком пройшов лише 1 млн. грн. Звідки взяти ще 800 тис. грн? Тільки з «прибутку», тобто після оподаткування. Щоб спрямувати ці додаткові 800 тис. грн на закупку матеріалів (а ці 800 тис. грн потрібні для того, щоб підтримувати бізнес на попередньому рівні в фізичному вимірі) потрібно заробити додаткові 976 тис. грн і сплатити з них 176 тис. грн податку на прибуток, щоб в подальшому мати можливість просто продовжувати працювати в тих же обсягах (тобто за умов, коли реального економічного прибутку немає).

Тож запропонована модель означає сплату “данини” на падіння національної валюти навіть просто при збереженні обсягів бізнесу на незмінному рівні. І через глибину падіння величина цієї “данини”, яку формально хочуть збирати як податок на «прибуток», значна.

При цьому всі проблеми з адмініструванням податку на прибуток та переплатами, в тому числі у вигляді авансових внесків й авансових внесків при виплаті дивідендів, залишаються. Так, запропоновані зміни до п. 57.1 Податкового кодексу України не вирішують тих проблем, які вже виникли на практиці. Крім того, в законопроекті відсутні норми, згідно з якими платник податків, який за результатами першого кварталу звітного періоду отримував збиток, мав право подати декларацію з податку на прибуток та припинити сплату авансових внесків. Відсутність таких норм в законопроекті означає, що фактично виникає ситуація, коли прибутку не маєш, а податок у вигляді авансових внесків сплачуєш. Інвестиційної привабливості податок на прибуток в новій інтерпретації не отримує, а тому навряд чи можна очікувати на економічне зростання.

Крім того, згідно з законопроектом існуючий механізм визначення податкової амортизації залишається, а тому зближення податкового та бухгалтерського обліку все одно не відбувається і, по суті, залишається два обліки.

Як вже зазначено вище, законопроектом передбачається, що об’єкт оподаткування буде визначатися як фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, відкоригований (збільшений, зменшений) на податкові різниці. Це правило обов’язкове для застосування платниками податків, чистий дохід яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) минулого періоду за даними фінансової звітності перевищує 20 млн. грн.

При цьому в окремих випадках пропонується коригувати те, що взагалі не відображається у фінансовому результаті. Так, п. 138.1 законопроекту передбачає необхідність збільшення фінансового результату на суму нарахованої амортизації необоротних активів відповідно до національних або міжнародних стандартів. Отже, фінансовий результат підлягає збільшенню на суму амортизації, що нарахована в бухгалтерському обліку, але не віднесена на витрати та включена до залишків готової продукції, незавершеного будівництва чи незавершеного виробництва. Як наслідок, відбувається штучне збільшення об’єкту оподаткування, яке не має відповідного економічного підґрунтя, адже не відповідає реальному розміру одержаного прибутку (збитку) від господарської діяльності. Знову йде підміна економічної суті податку на прибуток.

Питання збитків минулих періодів, які виникли станом на 01.01.2012 року, які згідно з нормами чинного законодавства (Перехідних положень Податкового кодексу України) підлягають віднесенню на витрати в наступному році, знов стає актуальним. Зокрема, пп. 140.4.2 законопроекту передбачається, що фінансовий результат підлягає зменшенню на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, але виключно минулого (а не минулих) податкового (звітного) року. Тобто з прийняттям цього законопроекту платники податків знову позбавляються права враховувати збитки минулих періодів у наступних податкових періодах, що також фактично призводить до необґрунтованого, штучного завищення об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Правило так званої “тонкої капіталізації”, згідно з положеннями ст. 140 законопроекту, застосовується до всіх процентних витрат платників, а не лише до процентів, нарахованих за борговими зобов’язаннями від пов’язаних осіб, як це завжди було. Як наслідок, платники податків необґрунтовано позбавляються права враховувати майже половину своїх процентних витрат і це, знову ж таки, призводить до штучного завищення об’єкта оподаткування податком на прибуток. В першу чергу, це негативно вплине на банківський сектор.

Крім того, такі питання як капіталізація відсотків, реконструкція чи модернізація, визначення справедливої вартості товарів та послуг будуть постійно предметом дискусії, а, отже, – і ризиків для зміни об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств. При цьому законопроект не вирішує питання уніфікації самого бухгалтерського обліку, залишаючи одночасне застосування національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та міжнародних стандартів фінансової звітності.

І наостанок, до наявних вже проблем з адмініструванням податку на прибуток (до яких можна віднести вимоги щодо нескінченної купи первинних документів, існуючі переплати, їх статус та можливість використання, численні непорозуміння із механізмом розрахунку та сплати авансових внесків, складний порядок розподілення податку між філіями), додається ще й право податкових органів перевіряти бухгалтерський облік.

Зокрема, ст. 20 Податкового кодексу України щодо прав податкових органів пропонується доповнити новим пп. 20.1.43 наступного змісту “проводити перевірку правильності ведення бухгалтерського обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності“.

Але відповідних норм, які б встановлювали межі та порядок проведення таких перевірок, обсяг прав перевіряючих і т.п., законопроект не містить. Не пропонується законопроектом і жодних механізмів вирішення спірних питань. Тому, враховуючи дуалізм бухгалтерського обліку, допускати податкові органи до його перевірки без встановлення чітких меж такої перевірки можна порівняти зі скринькою Пандори.

І знову ж таки, згідно з прикінцевими положеннями законопроекту, його планується ввести в дію вже з 1 січня 2015 року. Тобто вкотре нехтується принцип стабільності, закріплений у ст. 4 Податкового кодексу України, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків не можуть вноситися пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Якщо дотримуватись принципу стабільності податкового законодавства, то нові правила оподаткування прибутку підприємств повинні набрати чинності лише з 1 січня 2016 року.

З презентацією щодо недоліків законопроекту в частині оподаткування податком на прибуток підприємств можна ознайомитися тут:

завантажити pdf-файл (446,0 Kb)

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2014

Перегляди 1973

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

«Реформування» ЄСВ та ПДФО у розрахунках – наскільки змінилося навантаження на заробітну плату? 22 лютого, 2016    625

Податкова реформа і зміна свідомості 09 листопада, 2015    427

Чи писаний закон для Верховної Ради або Про строки податкової реформи 01 листопада, 2015    636

Податкова реформа депутата від «Самопомочі» із скасуванням спрощенки: додатковий коментар 03 червня, 2015    971

Податкова реформа депутата від «Самопомочі» із скасуванням спрощенки: що всередині? Коментар експерта 28 травня, 2015    781

Податок на прибуток підприємств: проблеми та перспективи реформування 24 лютого, 2015    1660

Податкова реформа в картинках і не тільки 27 січня, 2015    1574

Коли немає кому платити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та чому немає ставок для плати за землю на 2015 рік? Закон про податкову реформу як суцільна робота з помилками 23 січня, 2015    1724

Початок Закону про податкову реформу як показник 19 січня, 2015    940

Чи потрібна податкова реформа? І яка? 02 грудня, 2014    1522

Реформа ПДВ: усунути розкрадання або скасувати податок 13 червня, 2014    3643

Прокоментувати