Заборона на проведення перевірок – популістська норма без реальних наслідків?

22 серпня, 2014 Інформаційні листи

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» № 1622-VII від 31.07.2014 року було прийнято ряд законодавчих змін, які, відповідно до подання Прем’єр-міністра України, спрямовані на вирішення найнагальніших проблемних питань.

До списку найболючіших питань для бізнесу належать, в тому числі, й перевірки. Це питання було вирішено на законодавчому рівні таким чином:

«8) доповнити (Закон України «Про Державний Бюджет України на 2014 рік») статтями 26-32 такого змісту:

<…>

Стаття 31. Установити, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня – грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки».

Ці та інші положення Закону України «Про Державний Бюджет на 2014 рік» (далі – «Закон про держбюджет») вступили в законну силу з 03.08.2014 р.1. То ж яких саме перевірок не слід чекати підприємствам? Яким органам заборонено проводити перевірки?

Зауважимо, що редакція ст. 31 Закону про держбюджет наразі є дуже загальною. Зокрема, встановлюючи заборону на проведення перевірок ст. 31 Закону про держбюджет, вона адресує її всім контролюючим органам, окрім Державної фіскальної служби.

Для розуміння того, які органи, ймовірно, будуть визнані контролюючими для цілей положень ст. 31 Закону про держбюджет, варто звернутися до положень ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V. У даному законі вказується, що:

«державний нагляд (контроль) – діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі – органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища».

У випадку, якщо для цілей застосування положень ст. 31 Закону про держбюджет буде здійснено прив’язку до положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», не виключаємо, що заборона на проведення перевірок не пошириться на перевірки деяких органів, діяльність з нагляду (контролю) яких виключена з предмету регулювання цього Закону. Так, згідно зі ст. 2 Закону:

«Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: валютного контролю; митного контролю на кордоні; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації […]»

Поняття контролюючих органів окремо є визначеним для цілей оподаткування. Так, в статті 41 Податкового кодексу України зазначається, що:

«Контролюючими органами є органи доходів і зборів – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи».

Наразі всю сукупність повноважень органів доходів і зборів перейняла Державна фіскальна служба, яка стала єдиним контролюючим органом щодо питань оподаткування. Про це свідчать положення Постанови Кабінету Міністрів від 21.05.2014 року № 236 та Розпорядження від 17.07.2014 року № 651-р, Наказ Державної фіскальної служби від 18.07.2014 р. № 2, а також дані Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій.

Тобто перевірки, передбачені положеннями податкового законодавства, виведені з-під заборони на проведення перевірок, які передбачені положеннями ст. 31 Закону про держбюджет.

За інформацією на сайті Кабінету Міністрів України не заборонятиметься проведення перевірок у наступних випадках (згідно з цитатою Остапа Семерака – Міністра Кабінету Міністрів України):

«Окремо зазначу, що дозвіл на проведення перевірки не потрібен у випадку, коли такі перевірки необхідно здійснити за рішенням суду або у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Крім того, не поширюється заборона на перевірки тими органами, які повинні контролювати діяльність небезпечних для життя чи життєдіяльності людини об’єктів, наприклад, атомні станції, хімічна промисловість тощо».

Як бачимо, перелік не вичерпний і це «тощо» дає підґрунтя для фантазії контролюючим органам. Варто нагадати ситуацію з державною архітектурно-будівельною інспекцію (ДАБК). Протягом останніх року-півтора підприємці потерпають від постійних перевірок ДАБК. Ця «поважна» організація без особливого обґрунтування відносить об’єкти будівництва до об’єктів підвищеної небезпеки (тобто до тих «небезпечних для життя чи життєдіяльності людини об’єктів», про які веде мову Кабмін). Це дозволяє підвищити категорії складності об’єкта і, відповідно, накручувати розмір штрафів у десятки разів.

То виникає запитання, а які перевірки заборонені до проведення без дозволу Кабінету Міністрів України?!

Можливо, на це відповість Кабінет Міністрів України у своїй Постанові від 13.08.2014 р. про порядок надання дозволів на проведення перевірок, текст якої поки що не оприлюднений.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

1 Відповідно до пункту 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» № 1622-VII від 31.07.2014 року цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування. Положення цього Закону були опубліковані в «Голосі України» 02.08.2014 р. (№ 146).

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2014

Перегляди 7075

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Ухвали про призначення перевірки, винесені слідчими суддями протягом серпня-вересня 2016 року 21 жовтня, 2016    183

Зміни до пп. 78.1.1 ПКУ або на якій підставі проводитимуться перевірки, якщо постачальник «неблагонадійний»? 25 лютого, 2016    1170

Акт перевірки без податкового повідомлення-рішення не може бути доказом та інші зміни до Податкового кодексу 08 вересня, 2015    1979

До Податкового кодексу України внесли ряд змін щодо підстав та періодичності перевірок платників податків 27 січня, 2015    2467

Ризик притягнення до кримінальної відповідальності за результатами податкової перевірки – деякі аспекти та зміни, пов’язані з новим Кримінальним процесуальним кодексом України 21 лютого, 2014    2818

Зміни у правовому регулюванні підстав для призначення документальних позапланових перевірок 16 січня, 2014    3767

Типове (модельне) пояснення щодо відмови від підписання акта (довідки) про результати податкової перевірки під формулюванням декларативного характеру. 24 квітня, 2012    6688

Прокоментувати