Валютні обмеження на максимумі або Постанова правління НБУ від 22.09.2014 №591 (оновлено у зв’язку з листом НБУ № 29-209/53878 від 23.09.2014)

23 вересня, 2014 Інформаційні листи

читати інформаційний лист “НБУ скасовує частину валютних обмежень за Постановою № 540”

читати продовження інформаційного листа від 8  жовтня 2014 року

 З 23 вересня 2014 року НБУ вводяться1 такі валютні обмеження:

Заборонено операції в іноземній валюті за таким переліком:

  • зі здійснення платежів за імпортними договорами, за якими продукція була ввезена на територію України та здійснено митне оформлення на підставі ввізної митної декларації, дата оформлення якої перевищує 180 днів [мабуть, треба розуміти, що маються на увазі розрахунки за товари по МД, з дати оформлення якої пройшло більше 180 днів. Тобто, якщо за умовами розрахунків відстрочка оплати імпортних товарів більше 180 днів від дати митного оформлення, то нерезиденту-постачальнику доведеться ще почекати на одержання виплати. Як кажуть, «форс-мажор вам в поміч!»];
  • з повернення за кордон коштів, отриманих іноземними інвесторами за операціями щодо продажу поза межами фондових бірж цінних паперів українських емітентів, крім державних облігацій України;
  • з повернення за кордон коштів, отриманих іноземними інвесторами за операціями щодо продажу корпоративних прав юридичних осіб, що не оформлені акціями;
  • з повернення за кордон іноземному інвестору дивідендів (крім випадків повернення дивідендів за цінними паперами, що обертаються на фондових біржах); [Іншими словами, якщо ви є підприємством з іноземними інвестиціями, яке не є акціонерним товариством, акції якого обертаються на біржі, то на період дії зазначених обмежень можна забути про виплати коштів з України як у вигляді дивідендів, так і шляхом викупу часток у статутному капіталі].
  • зі здійснення розрахунків за імпортними операціями без увезення товару на територію України;
  • на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України (крім випадків здійснення операцій на підставі індивідуальних ліцензій на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України, виданих Національним банком України юридичним особам).

До 3 тис. гривень зменшено ліміт на придбання готівки однією фізичною особою впродовж одного операційного дня в межах однієї банківської установи. Виключення, що передбачені – придбання валюти фізичною особою для виконання зобов’язань в іноземній валюті за кредитним договором з банком-кредитором.

Термін дії змінених постанов залишився таким самим, тобто зазначені обмеження планують залишити принаймні до 04.12.2014 р. (Постанова № 540 діє з 4 вересня по 4 грудня 2014 року).

Зміни щодо обов’язкового продажу валютної виручки треба розуміти, мабуть, як «ложку меду в бочці дьогтю». Зокрема, дозволили продавати не всю валютну виручку, а «лише» 75 %. Решта валютних надходжень залишається в розпорядженні у суб’єктів господарювання.

Постанова, що є предметом розгляду, набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування, а опублікували її 22 вересня, тобто можна зрозуміти, що, на думку НБУ, ці зміни вже чинні з 23 вересня.

Звичайно, стосовно цієї постанови виникає ціла низка запитань, починаючи з необхідності її реєстрації в Мінюсті (як, вочевидь, нормативного акта) і закінчуючи її узгодженістю з іншими положеннями законодавства, тими ж гарантіями іноземним інвесторам, що прописані у Законі «Про режим іноземного інвестування».

Але це все питання юридичні, а на практиці банки будуть її дотримуватися, щоб не гнівити регулятора, принаймні якщо цю постанову не скасують сміливі суб’єкти господарювання в судовому порядку.

Також відмітимо, що в листі № 29-209/53878 від 23 вересня 2014 року НБУ надало роз’яснення щодо застосування положень постанови № 540, які стосуються заборони здійснення розрахунків в іноземній валюті за імпортними операціями без увезення товару на територію України.

В листі роз’яснюється, що положення про заборону не стосуються проведення розрахунків за операціями:

  • оплати туристичних, транспортних та комунікаційних послуг резидентами (за наявності відповідних дозволів);
  • оплати транспортних послуг резидентами-експедиторами;
  • оплати банками власних зобов’язань, пов’язаних зі сплатою коштів банкам-кореспондентам, міжнародним системам зв’язку за користування їх послугами;
  • оплати власних зобов’язань банків – членів міжнародних платіжних систем, пов’язаних з організацією та забезпеченням розрахунків з використанням цих платіжних систем.

Відмітимо, що питання щодо оплати послуг не є тривіальним, як може здатися на перший погляд, оскільки на практиці банки почали відмовляти в оплаті послуг на користь нерезидентів в іноземній валюті з посиланням на цю норму постанови. Такий підхід пов’язаний з тим, що в нормативних актах щодо валютного контролю термін «товар» включає, серед іншого, роботи, послуги.

На наш погляд, з формулювань постанови чітко випливає, що мається на увазі саме імпорт товарів у звичайному, а не «валютноконтрольному» сенсі. З листа випливає, що НБУ також погоджується з цим висновком. Незрозуміло лише, чому в ньому згадуються лише окремі види послуг. Що ж тоді з іншими послугами?

Вказані обмеження, зокрема, на рух капіталу (заборона на виплату дивідендів, на виплати у зв’язку з поверненням інвестицій при продажі акцій українських підприємств або їхніх корпоративних прав, інших цінних паперів) суперечать як певним положенням внутрішнього законодавства щодо захисту іноземних інвестицій, так і міжнародних договорів України.

Так, ст. 4 Закону «Про захист іноземних інвестицій» (це закон ще 1991 року)  встановлює:

«Іноземним інвесторам гарантується перерахування  за кордон їх прибутків та  інших  сум  як  в  карбованцях,  так  і  в іноземній валюті, що отримані на законних підставах».

Щодо міжнародних зобов’язань. Наприклад, стаття 5 Угоди між Україною та ФРН про сприяння та взаємний захист інвестицій встановлює:

«СТАТТЯ 5

Кожна із Договірних Сторін гарантує громадянам або товариствам іншої Договірної Сторони вільний переказ платежів у зв’язку з інвестиціями, зокрема:

а) капіталу і додаткових сум для підтримки або збільшення обсягу інвестицій;

б) доходів;

в) виплати (повернення) позик;

г) прибутку, що виник у зв’язку з повною або частковою ліквідацією або відчуженням інвестицій;

д) компенсацій, передбачених у статті 4 цієї Угоди».

Тобто ці гарантії чітко покривають виплату дивідендів і доходів від відчуження інвестицій, в т.ч. в акції, інші цінні папери або корпоративні права українських підприємств.

Аналогічні положення містяться в більшості інших договорів України про сприяння та захист іноземних інвестицій, які є в України з низкою країн.

Вводячи аналізовані обмеження, НБУ порушує зазначені гарантії. Відповідно, у зв’язку з цим, не виключені інвестиційні спори і позови до України.

І головне, НБУ підриває довіру і погіршує інвестиційний клімат України, адже хто захоче працювати в країні з таким непередбачуваним «регулятором», який дозволяє собі так просто порушувати як внутрішнє законодавство, так і міжнародні договірні зобов’язання країни. А довіра напрацьовується дуже довго.

Так що негативні наслідки нинішніх кроків по адміністративним обмежувальним заходам НБУ ми відчуватимемо ще дуже довго.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

1Постанова «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 22.09.2014 р. № 591. Зміни вносяться у постанову від 20.08.2014 р. № 515 «Про ситуацію на валютному ринку України» та постанову від 29.08.2014 р. № 540 «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України». Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування, а опублікували її 22 вересня, тобто можна зрозуміти, що, на думку НБУ, ці зміни вже чинні з 23 вересня.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2014

Перегляди 6402

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Лист НБУ від 18.12.2015 р. встановлює додаткові валютні обмеження 15 січня, 2016    1083

Нова Постанова НБУ щодо валютних обмежень № 863 від 4 грудня 2015 року 11 грудня, 2015    1316

Довідка з ДФСУ більше не потрібна для купівлі валюти та інші «послаблення» валютного регулювання 07 вересня, 2015    1189

Валютні обмеження НБУ – продовження старих та введення нових 05 березня, 2015    4859

Валютні обмеження продовжено до весни 04 грудня, 2014    1352

НБУ скасовує частину валютних обмежень за Постановою № 540 31 жовтня, 2014    1722

Практичні висновки щодо оплати послуг з останніх змін Постанови №540 (продовження cтатті «Валютні обмеження на максимумі або Постанова правління НБУ від 22.09.2014 №591») 08 жовтня, 2014    2020

КОМЕНТАРІ

  1. імпорт без ввезення
    Наталія 23 вересня, 2014

    Імпортом без ввезення являєтся тільки імпорт товарів, чи також і послуги, здійснені за межами України?

    1. імпорт без ввезення
      WTS Consulting 23 вересня, 2014

      Шановна Наталія,

      Виходячи з формулювань даного пункту ми вважаємо, що маються на увазі виключно імпортні операції з товарами. Таке прочитання є логічним, оскільки (1) буквально мова йде про товар та (2) його не ввезення в Україну. Можуть, звичайно, намагатися послатися на Інструкцію про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями та визначення там «товару». Але такий підхід буде некоректним та таким, що не відповідає системному прочитанню правил валютного регулювання та контролю.

  2. Оплата роялті
    Ольга 29 вересня, 2014

    Чи поширюється з вашої точки зору вказане обмеження на оплату за договорами поставки ліцензій програмного забезпечення (роялті), за яким поставка здійснюється в електронній формі (фізичної поставки немає).

    1. Оплата роялті
      WTS Consulting 29 вересня, 2014

      Шановна Ольго,

      Ми вважаємо, що з формулювання цього обмеження чітко випливає, що воно поширюється на конкретну групу операцій –коли «фізичний» товар купується українським суб’єктом господарювання за кордоном та без ввезення в Україну перепродається нерезиденту з іншої країни. Ми не бачимо підстав поширювати зазначене обмеження на інші операції, включаючи і придбання програмного забезпечення, що поставляється шляхом надання можливості його завантажити з Інтернет.

  3. Оплата роялті
    Ольга 29 вересня, 2014

    Деякі банки пропускають платежі як роялті, а у випадку призначення платежу – оплата послуг – відмовляють…

    1. Оплата роялті
      WTS Consulting 30 вересня, 2014

      Ця ситуація яскраво демонструє хаотичне сприйняття нових валютних обмежень банками. Якщо вже не дозволяти розрахунки за послуги, «викручуючи» це обмеження на підставі «валютноконтрольного» визначення товару, то в такому разі не повинні пропускати і роялті, адже наряду з послугами у визначенні згадуються і права інтелектуальної власності. Сподіваємося, що ця ситуація створена несвідомо і невдовзі регулятор пояснить свою позицію і така позиція не означатиме зупинку бізнесу, що залежить від імпорту послуг/об’єктів інтелектуальної власності.

  4. оплата послуг, наданих за межами України
    Ольга 30 вересня, 2014

    Порадьте, будь ласка, як на данний момент можна сплатити за послуги зі сбору данних (статистична обробка) за межі України?

  5. Страхування туризму, медичні витрати за кордоном.
    Дмитро 30 вересня, 2014

    Банки відмовляють в оплаті медичних та інших послуг за кордоном нерезидентам, асистуючим компаніям і медичним закладам, тобто страхування туризму. Тобто всі громадяни України, які в обов’язковому порядку придбали поліс для подорожі за кордон не захищені. І через тиждень два, всі українські страхові компанії і асистанси будуть стояти в стоп листах. Чи той хто це складав гадає, що медичну допомогу для туристів організовують і оплачують туристичні компанії для яких вони зробили виключення. Також тепер при гибелі наших громадян за кордоном, все лягає на плечі родичів а не страхових компаній.

  6. Імпорт без ввезення транспортним перевізником
    Світлана 01 жовтня, 2014

    Насправді банки відмовляють українським компаніям-міжнародним транспортним перевізникам в сплаті за послуги автобанів, брокерські послуги при митному оформленні, послуги мийки, а також заправки паливом за межами України, які перевізники використовують під час виконання міжнародного перевезення за кордоном. Тому, положення в такому вигляді, як прийняте і лише з таким розясненням, як у листі від 23.09.2014, унеможливлює роботу українського перевізника за межами України. Згідно з листом-розясненням, українські компанії можуть лише оплатити транспортні послуги, тобто послуги транспортної компанії, що надані за межами країни. А от як транспортній компанії сплатити свої витрати під час надання таких транспортних послуг?

  7. Валютні обмеження на максимумі або Постанова правління НБУ від 22.09.2014 №591 (оновлено у зв'язку з листом НБУ № 29-209/53878 від 23.09.2014)
    Юлія 01 жовтня, 2014

    подскажите, пожалуйста. Не можем оплатить международному перевозчику – нерезиденту за доставку товара до Польши, который был ввезен собственным автомобилем и растаможен на территории Украины. ни один банк не принимает такой платеж – говорит, что подпадает под это постановление… мжет быть кто-то с таким сталкивался и решал как-то такую проблему? И как доказать банку, что такая валютная операция не совсем попадает под это ограничение

    1. Відповідь на запитання
      WTS Consulting 01 жовтня, 2014

      Як певне узагальнення та відповідь на викладені нижче коментарі-запитання:
      на жаль, рекомендувати якесь практичне рішення в цій ситуації важко, оскільки проблема є і вона пов’язана як з формулюваннями постанови НБУ, так і з останнім «роз’ясненням», яке ще більше заплутало ситуацію. Тому наразі можемо надати лише загальну рекомендацію – масово звертатися до НБУ та інших органів виконавчої влади (через громадські об’єднання та іншим чином) з вимогою негайного врегулювання цієї ситуації та скасування/зміни обмежень. Нам відомо, що таке звернення невдовзі буде подаватися від Європейської бізнес асоціації. Але в даному випадку бажано продемонструвати масовість, що може допомогти вплинути на регулятора.

Прокоментувати