Коригування з податку на прибуток на підставі правил трансфертного ціноутворення – А чи можливе взагалі таке коригування?

24 лютого, 2016 Інформаційні листи

Нові правила щодо подання звітності з податку на прибуток, які діють з 1 січня 2016 року, одразу ж викликали низку питань. Детально ці питання розглянуті у нашому матеріалі за посиланням.

У підсумку було зроблено висновок, що платники податку з базовим періодом рік у 2015 році мають подати декларацію до 29 лютого, а платники з квартальним базовим періодом – до 9 лютого.

Зрозуміло, що такі строки звітування з податку на прибуток викликали суттєву критику, особливо враховуючи те, що дані такої звітності мають базуватися на фінансовій звітності за 2015 рік.

У контексті трансфертного ціноутворення (далі – «ТЦУ») такі строки звітування також викликають питання, адже вони фактично унеможливлюють самостійне коригування на підставі ст. 39 Податкового кодексу України (далі – «ПК України»).

Нагадаємо, що ст. 39 ПК України, зокрема пп. 39.5.4 цієї статті, надає можливість провести «самостійне коригування» податкових зобов’язань, якщо умови контрольованої операції не відповідають принципу «витягнутої руки». Для цілей проведення такого «самостійного коригування» розроблено додаток ТЦ до декларації з податку на прибуток.

Форма цього додатка вказує на те, що основна частина його відомостей базується на звіті про контрольовані операції. Такий підхід є логічним, адже саме в звіті про контрольовані операції платник податків розкриває інформацію про контрольовані операції, включаючи підходи до економічного аналізу операцій, виявлені факти невідповідності договірної ціни принципу «витягнутої руки».

Проте є одне «але». Звіт про контрольовані операції подається до 1 травня 2016 р., що значно пізніше за нові терміни подання звітності з податку на прибуток, а відтак і додатку ТЦ, в якому мало б здійснюватися коригування.

Тобто нові терміни звітності з податку на прибуток «перевернули з ніг на голову» ситуацію з самостійним коригуванням – виходячи зі строків, саме додаток ТЦ у такому разі мусить бути «основою» для підготовки звіту про контрольовані операції.

Принаймні так ситуація з податковою звітністю з ТЦУ виглядає «на папері». А в дійсності ж все досить просто – запропоновані строки звітування з податку на прибуток позбавляють платника податків можливості провести процедуру самостійного коригування на підставі статті 39 ПК України безпосередньо разом з поданням декларації з податку на прибуток за 2015 рік. Справа в тому, що одержати результати економічного аналізу контрольованих операцій до 29 лютого на практиці в більшості випадків неможливо. І причина полягає не лише в складності цього аналізу. Є й об’єктивна причина – у доступних джерелах інформації просто не буде фінансової звітності по інших компаніях, яку б можна було використати для економічного аналізу з застосуванням того ж методу чистого прибутку (який, до речі, є найпоширенішим за даними самої податкової).

Що ж залишається робити свідомому платнику податків, якщо після економічного аналізу контрольованих операцій виявилося, що є потреба в коригуванні результатів 2015 року? Відповідь проста – проводити уточнення, сплачувати пеню і, швидше за все, штраф у розмірі 5 чи 3 % за самовиправлення відповідно до ст. 50 ПК України. Нагадаємо, що звільнення від штрафів за самовиправлення на підставі правил ТЦУ, яке передбачене «Перехідними положеннями» ПК України, поширюється на період до 31 грудня 2014 року, тобто 2015 рік ним не охоплюється.

Тут варто згадати, що стосовно 2015 року діє загальне звільнення від штрафів щодо порушень з податку на прибуток, що передбачене п. 31 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України. Можна займати підхід, що штрафи за самовиправлення не повинні застосовуватися на підставі цього перехідного положення. Але, на жаль, слабо віриться в те, що саме з таким підходом врешті-решт погодяться і податківці.

У підсумку маємо те, що самостійне коригування з ТЦУ в декларації за прибуток нібито і є, а насправді ж – немає. І свідомі платники податків, які все ж приймуть рішення коригуватися за результатами економічного аналізу контрольованих операцій 2015 року, швидше за все, змушені будуть робити це в загальному порядку уточнення звітності зі сплатою штрафів, передбачених ст. 50 ПК України.

Однак такий «системний» підхід до внесення змін в ПК України працює і в іншу сторону – є великі питання щодо того, чи взагалі можливо провести коригування фінансового результату з посиланням на правила ТЦУ.

Так, коригування фінансового результату з посиланням на ст. 39 ПК України врегульовані пп. 140.5.1 і 140. 5.2 ПК України наступним чином:

«140.5. Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:

140.5.1. на суму перевищення звичайних цін над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 цього Кодексу;

140.5.2. на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над звичайною ціною при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 цього Кодексу;»

Тобто для проведення коригування необхідно розрахувати різницю між договірною вартістю товарів (робіт, послуг) і «звичайною ціною».

Але ж стаття 39 ПК України таке поняття, як «звичайна ціна», вже в принципі не використовує. Є такі поняття, як ціна, що відповідає принципу «витягнутої руки», а якщо не відповідає, то використовується медіана ринкового діапазону.

Можна було б списати це на те, що в контексті контрольованих операцій ці поняття і є звичайною ціною.

Але є спеціальне визначення «звичайної ціни» у пп. 14.1.71 ст. 14 ПК України, в якому прямо зазначено, що: «[це] визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу».

Таким чином, ПК України взагалі не містить визначення «звичайної ціни» для контрольованих операцій. А як можна розрахувати різницю між договірною ціною та величиною, яку не визначено в ПК України?

Питання риторичне.

Звичайно, можна говорити про намір законодавця. Але при буквальному прочитанні ситуація виглядає таким чином, що визначити суму коригування фінансового результату на підставі ст. 39 на практиці неможливо. А в такому разі стаття 39 ПК України є чимось на кшталт «мистецтва заради мистецтва» без реальних механізмів імплементації на практиці. Причому це стосується і фіскальних органів, адже коригування за наслідками перевірок мусять здійснюватися з посиланням на конкретну норму ПК України.

З цього можемо зробити висновок, що зміни до податкового законодавства мають вноситися обдумано: це буде як в інтересах платників податків, так і фіскальних органів.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2016

Перегляди 531

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Контроль за трансфертним ціноутворенням: моніторинг, перевірки, опитування 17 грудня, 2015    1068

«Традиційні» щорічні зміни в трансфертному ціноутворенні: версія «реформи» від Мінфіну 04 грудня, 2015    428

Практичне ТЦУ 30 листопада, 2015    324

Правила трансфертного ціноутворення в Україні: знову з чистого листа 17 листопада, 2015    583

Трансфертне ціноутворення та митна вартість (програмна заява Міжнародної Торгової Палати) 21 вересня, 2012    4306

Прокоментувати