Держпраці почала застосовувати штрафи за неоформлення трудових відносин

21 вересня, 2016 Інформаційні листи

Починаючи з 2015 року встановлені фінансові санкції для роботодавців за порушення законодавства в сфері трудових відносин1. Відповідні зміни були внесені до ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі – «КЗпП»). Згідно з такими змінами, найбільша санкція була встановлена за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, а саме в тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (на сьогодні це 43 500 грн) за кожного неоформленого працівника.

Однак до 2016 року штрафи, передбачені вищевказаною ст. 265 КЗпП, зокрема і за неоформлення працівників, не загрожували роботодавцям, тому що був відсутній порядок їх накладення. Починаючи з лютого 2016 року в контексті змін до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою КМУ від 17 липня 2013 р. №509 (далі – «Порядок»), такий порядок було затверджено2.

Тепер контролюючі органи почали накладати на роботодавців штрафи за порушення законодавства про працю. Вже з’явилися і перші судові рішення про оскарження роботодавцями постанов про накладення штрафів, складених територіальними органами Державної служби України з питань праці (далі – «Держпраці»).

Тут,дещо детальніше ми б хотіли зупинитися на судових рішеннях про оскарження суб’єктами господарювання штрафів за неоформлення трудових відносин з фактичними працівниками.

З розглядуваних судових рішень вбачається, що приводом для проведення позапланової перевірки роботодавців стали звернення органів фіскальної служби за результатами перевірок останніх3, органів виконавчої влади4, прокуратури за фактом нещасного випадку з фактичним працівником5, а також, власне, самого працівника/ його родичів6.

В цьому аспекті зазначимо, що наразі мораторій на проведення територіальними органами Держпраці перевірок не діє, а відтак перевіреними можуть бути всі суб’єкти господарювання. Відповідно до законодавства, підставами для проведення територіальними органами Держпраці позапланових перевірок можуть бути, зокрема, звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав, настання нещасного випадку на виробництві, виявлення недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності та інші7.

Що ж стосується розгляду судами правомірності накладення штрафу за неоформлення працівника та/або приховання з такою особою фактично трудових відносин, то зазначимо, що суди аналізують комплексно відносини між роботодавцем та де-факто працівником на предмет наявності у відносинах ознак трудових. Зокрема, в проаналізованих рішеннях суди розглядали такі обставини як: фактична підпорядкованість особи правилам внутрішнього розпорядку/ вказівкам роботодавця оплата праці особи для  трудових відносин притаманна оплата у фіксованій сумі та/або така, що не пов’язана з результатами праці, тоді як для тих же цивільно-правових відносин (договір підряду, про надання послуг) це не характерно), виконання особою обов’язків, що за своєю суттю межують з трудовою функцією тощо. За наявності таких ознак суди кваліфікували відносини як трудові, визнавши правомірним накладення штрафу8.

Додатково зазначимо, що відповідно до вищевказаного Порядку проведення перевірки не є обов’язковим для накладення штрафу територіальними органами Держпраці у тому випадку, якщо наявне рішення суду про визнання факту оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи. У такому випадку штраф накладається власне за фактом визнання судом наявності фактично трудових відносин між працівником та роботодавцем. Нагадаємо, що в таких спорах позивачем виступає сам працівник. При цьому суд при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді, без урахування фактично виплаченої роботодавцем заробітної плати, а також про сплату всіх обов’язкових податків та зборів.

Відтак штрафи за неоформлення працівників стали досить реальними. Поряд з ними у таких випадках роботодавець ще й несе інші ризики, зокрема, пов’язані з потенційними позовами від непрацевлаштованих осіб.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

1 Легалізація оплати праці. Нове в регулюванні трудових відносин та відповідальності роботодавця.

2 Визначений механізм для накладення штрафів за порушення трудового законодавства.

3 Постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 р. у справі № 824/433/16-а.

4 Постанова Волинського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі № 803/693/16 та Житомирського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі №806/743/16.

5Постанова Сумського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 р. у справі № 818/706/16.

6Постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року у справі № 823/491/16.

7 Відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням п. 3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 р. № 390.

8Постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 р. у справі № 824/433/16-а, Постанова Волинського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі № 803/693/16, Сумського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 р. у справі № 818/706/16.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2016

Перегляди 354

Прокоментувати