Затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток та/або не є податковими резидентами держав своєї реєстрації

17 Липня, 2017 Інформаційні листи

Постановою від 4 липня 2017 р. № 480 Кабінет Міністрів України затвердив Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (далі – Перелік).

Чому розробили новий перелік?

Перелік розроблявся на виконання пп. «г» пп. 39.2.1.1 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПК України), доданий редакцією ст. 39, що набрала чинність з 1 січня 2017 р. Цим підпунктом встановлюється правило про визнання операцій з нерезидентами контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ), які не сплачують податок на прибуток та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані.

В Перелік увійшли організаційно-правові форми з 26 країн, включаючи такі країни, як США, Великобританія, ФРН, Польща й навіть Японія. Така широка географія країн, які здебільшого не фігурують у медіапросторі як офшори, викликала певний ажіотаж. З’явилися застороги про різке зростання контрольованих операцій внаслідок запровадження такого переліку.

Яка мета запровадження нового критерію контрольованості операцій?

У фокусі нового критерію бізнес, що уникав контролю ТЦУ з використанням структур, ключовою ланкою яких були нерезиденти, які не сплачують податок на прибуток та/або не є податковими резидентами держав своєї реєстрації.

Так, з запровадженням контролю ТЦУ за операціями з нерезидентами з «низькоподаткового» переліку, різко зросла частка операцій з так званими «фіскально-прозорими» особами в країнах, які не розглядаються як країни з низьким податковим навантаженням. Під «фіскально-прозорими» розуміємо осіб, створених в організаційно-правових формах, які оподатковуються на рівні учасників і звільнені від оподаткування іноземних доходів. Тобто якщо учасники-нерезиденти країни реєстрації, а весь дохід з іноземних джерел, то податку в країні реєстрації «фіскально-прозорої» особи не виникатиме.

Наприклад, нерезидент у формі партнерства з обмеженою відповідальністю (з англ. Limited Liability Partnership [LLP]), створений у Великобританії, партнерами якого є компанії з Белізу й Панами, який закупає й перепродає пшеницю, придбану в Україні, не сплачуватиме податок у Великобританії.

Податковий результат продажу через такого нерезидента такий самий, як і продаж через Беліз та/або Панаму, але вже без контролю ТЦУ. Адже безпосередньо український резидент-продавець та партнерство з Великобританії не є пов’язаними особами або, як мінімум, складнощі обміну інформацією не надають можливості довести зворотне.

Новий критерій визнання операцій контрольованими має на меті унеможливити застосування саме таких структур. І в цьому світлі виправданою вбачається виконана робота по формуванню переліку. Зрозуміло, що наразі фіскально-прозорі особи з Японії навряд чи широко використовуються. А ось якщо під контроль поставити тільки британські партнерства, то незабаром попит на відповідну продукцію українського експорту може з’явитися і серед сплячих партнерств Японії.

Чи є можливість обґрунтувати відсутність підстав для контролю, навіть якщо організаційно-правова форма нерезидента виявилася в Переліку?

Друга частина пп. «г» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПК України передбачає таку можливість.

Так, операція не підлягає контролю, якщо контрагент-нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, сплачував корпоративний податок у звітному році. Звичайно, якщо не виконуються інші критерії визнання операцій контрольованими.

Питання лише в формі підтвердження такої сплати: чи видаватиме фіскальний орган країни нерезидента довідку з достатньою інформацією, яка буде прийнята фіскальними органами України?

Як показує практика, відсутність чітких положень щодо форми підтвердження певних фактів, зазвичай, працює не на користь платників податків.

Коли починають контролюватися операції з нерезидентами в організаційно-правових формах, включених до Переліку?

Пункт 41 Підрозділу 10 Перехідних положень ПК України передбачає, що операції з нерезидентами в організаційно-правових формах, включених до Переліку, визнаються контрольованими з дати набрання чинності Переліком.

Однак другий абзац цього пункту уточнює, що обсяг вартісного критерію визнання операцій контрольованими розраховується у 2017 році за підсумками звітного (календарного) року.

Тобто, якщо після набрання чинності Переліком здійснено операції з контрагентом на суму 10 тис. грн, а до цього на 10 млн грн, то операції на 10 тис. грн визнаватимуться контрольованими.

Принаймні ми розуміємо перехідні положення саме таким чином.

Інші міркування

Визначення на нормативному рівні переліку організаційно-правових форм осіб, які не є платниками податків у країні реєстрації, має ширші наслідки, аніж виключно нові критерії контрольованості операцій для цілей ТЦУ.

Так, в такому разі постає також запитання щодо застосування переваг угод про уникнення подвійного оподаткування до виплат на користь таких нерезидентів.

Такі питання стосовно партнерств виникали й раніше. Після появи ж переліку очікуємо на зростання таких питань.

Але це предмет окремого спеціального огляду.

Тож, які висновки?

З затвердженням Переліку остаточно визначилися параметри нового критерію визнання операцій контрольованими. Новий параметр визнання операцій контрольованими націлений на конкретні структури, за допомогою яких обходили контроль ТЦУ. Отже, добропорядні платники податків навряд чи відчують значні зміни.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2017

Перегляди 904

Прокоментувати