Судова практика щодо моменту віднесення роялті до валових витрат підприємства

27 листопада, 2009 Інформаційні листи

Шановні панове!

Ми раді засвідчити Вам свою повагу та звернути вашу увагу на останні зміни у судовій практиці щодо питання моменту віднесення до складу валових витрат сум роялті, які нараховуються та сплачуються платником податку на прибуток.

Нещодавно в загальних джерелах стала доступною Постанова Верховного Суду України від 14 січня 2009 року у справі № 09/13, в якій ВСУ відзначив буквально наступне:

 “…на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, з огляду на підпункти 5.4.1, 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 р. N 334/94-ВР до валових витрат можуть бути віднесені лише виплачені роялті“.

Застосування зазначеної позиції ВСУ фактично означає, що, незважаючи на положення ст. 11 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”, яка передбачає формування валових витрат за правилами першої події, а у відносинах з нерезидентом з моменту нарахування, суми роялті можуть бути віднесені до складу валових витрат лише у податковому періоді, протягом якого відбувається їх сплата. Слід відзначити, що, починаючи з 2008 року такий підхід намагалася відстоювати ДПАУ, наприклад у листі від 11.03.2008 р. № 4516/7/15-0217. В той же час в інших листах ДПАУ стверджувала про те, що роялті відносяться до складу валових за моментом отримання послуги, наприклад, у листі від 27.01.2006 року № 693/6/15-0316. Про ризик виникнення спору з податковими органами щодо цього питання фахівці фірми “КМ Партнери” вже повідомляли під час конференції “Актуальні питання щодо роялті: оподаткування та інше”, яка проводилась у минулому році.

Враховуючи те, що в постанові ВСУ відсутнє достатнє обґрунтування підходу щодо віднесення до складу валових витрат лише виплачених роялті, а також те, що такий висновок ВСУ в рамках справи виглядає як вирваний з контексту, то ми не виключаємо того, що даний висновок був пролобійований саме ДПАУ.

З огляду на ситуацію, яка склалася, ми  змушені констатувати, що включення до валових витрат суми роялті за моментом нарахування несе істотні ризики виникнення спорів з податковими органами. У випадку судового розгляду такого спора існує висока імовірність того, що суди підтримують позицію податкових органів. Тому щодо наступних періодів більш обережним підходом буде формування валових витрат за моментом сплати роялті, а у відносинах з нерезидентом – за наявності двох подій: нарахування та сплати роялті.

Що стосується попередніх періодів, то може постати питання щодо того, чи потрібно здійснювати самостійне виправлення чи ні. Відповідь на зазначене питання буде залежати від багатьох чинників, наприклад: чи розпочалась перевірка, чи істотна сума роялті була віднесена до складу валових витрат, чи має платник податків від’ємне значення об’єкта оподаткування та інших. Тому важко надати загальну пораду для всіх випадків. В той же час, вважаємо за необхідне звернути увагу на наступні обставини, які слід врахувати під час вирішення цього питання.

По-перше, ми вважаємо, що не слід переглядати витрати за ті періоди, які вже було перевірено податковими органами. Чинним законодавством чітко регламентовані підстави  проведення повторних перевірок, які не просто на практиці виконати податковим органам. Тому, якщо податкові органи ініціюють повторну перевірку з цього питання, то, насамперед, необхідно буде перевірити підстави для такої перевірки та не допускати податкові органи у випадку відсутності таких підстав. Ми також рекомендуємо не надавати податковим органам документи, пов’язані із віднесенням до складу валових витрат сум роялті, у випадку проведення повторної перевірки з інших питань.

По-друге, якщо суми роялті відносились до складу валових витрат протягом року по нарахуванню, але до кінця такого календарного року сума роялті була сплачена, то у податкових органів відсутні підстави для донарахування податкових зобов’язань (враховуючи принцип формування валових витрат наростаючим підсумком). При цьому ВСУ у одній із своїх постанов зазначив, що якщо податковий орган не донараховує податкові зобов’язання, то відсутні підстави для застосування штрафних санкцій. Тобто застосування штрафних санкцій без донарахування податкових зобов’язань може бути визнане судом незаконним. Отже потенційно ризикованими залишаються ситуації, коли суми роялті по нарахуванню відносились до складу валових витрат в одному році, а сплачувались в іншому. Також ризикованим залишається ситуація, коли податкові органи проводять перевірку за періоди, які не охоплюють період, протягом якого роялті були сплачені.

По-третє, ми не виключаємо того, що позиція ВСУ з часом може змінитися. Таке припущення ґрунтується на тому, що позиція суду в конкретній справі ґрунтується на аргументах, використаних сторонами. Тому, якщо в інший справі будуть використані інші аргументи, які переконають ВСУ, то позиція може бути змінена. Прикладом таких випадків є справи за участі ЗАТ “Оболонь” щодо переважного права акціонерів на придбання акцій. По даному питанню було декілька різних рішень ВСУ. Іншим прикладом є ситуація із використанням правил Інкотермс з метою застосування нульової ставки ПДВ. Так 12 листопада 2002 року у справі №1/5/119 Верховний Суд України підтвердив правильність позиції податкового органу, яка також розкручувалася ДПАУ. В той же час, в іншій справі за іншого обґрунтування позовних вимог ВСУ 20 березня 2007 року виносить Постанову, яка змінює попередню позицію ВСУ.

Як один з варіантів вирішення питання з моментом формування валових витрат за моментом нарахування роялті, можна спробувати пролобіювати внесення відповідних змін до Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”. Якщо Вас зацікавить такий варіант, то прохання повідомити нас для об’єднання зусиль зацікавлених сторін.

Сподіваємось що наведена інформація буде Вам у нагоді. Прохання без вагань зв’язуватись з нами у випадку, якщо у Вас виникнуть питання стосовно викладеного вище, або якщо Вам знадобиться додаткова інформація.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Оглядовий лист доступний українською та англійською мовами.

Завантажити pdf-файл оглядового листа (131,0 Kb)

З повагою,

© ТОВ «КМ Партнери», 2009

Перегляди 7813

Прокоментувати