Аналітика

Незважаючи на те, що аналітичний матеріал був написаний за редакцією Проекту Податкового кодексу від 2 серпня 2010 року, більша частина викладеного лишається актуальною і для поточної редакції документу – від 22 вересня 2010 року. Нами наведена нумерація статей у відповідності до актуальної.

• значне розширення підстав для проведення позапланових перевірок,
• зменшення строків на реагування платникам податків,
• усунення попереднього судового контролю за проведенням перевірок, підстави для яких прямо не зазначені в ПК

Цей випуск присвячений аналізу ст. 79 “Документальна виїзна позапланова перевірка” Розділу ІІ проекту ПК у порівнянні його з чинним законодавством, яке регулює питання проведення позапланових перевірок.

На сьогодні ці питання врегульовані ст. 111 Закону “Про державну податкову службу в Україні” і, по деяких перевірках, − Законами “Про оподаткування прибутку підприємств” (у разі декларування збитків протягом 4 податкових періодів поспіль) та “Про податок на додану вартість” (проведення перевірок щодо сум ПДВ, заявлених до відшкодування).

На перший погляд положення ст. 79 проекту ПК бачаться досить близькими до відповідних положень зазначених Законів. Але тільки на перший погляд. В дійсності в проекті закладено так багато “гачків”, що просто диву даєшся. І вони роблять проведення позапланових перевірок можливим фактично на розсуд податкових органів, в т.ч. повторення таких перевірок по вже перевіреному періоду до безкінечності:

А.

За проектом ПК:

“79.2. Документальна виїзна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

79.2. 1) за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на письмовий запит …“

А за чинним законодавством (ч. 6 ст. 111 Закону “Про державну податкову службу в Україні”):

“Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит … “

Різниці:

1.

Якщо зараз підстава − виявлення фактів порушення за наслідками перевірок інших платників податків і все, то за ПК додано нову самостійну обставину – “або отримання податкової інформації“. Що це таке, визначено ст. 38 “Отримання податкової інформації органами державної податкової служби“, яка відносить до цього майже все, що надходить до податкової служби. Наприклад, якщо виходити із пунктів 38.2 і 37.1.1.1. відповідно, то отриманням податкової інформації буде і просте отримання декларації, розрахунку чи іншого звіту від платник податку. Виходить, якщо податкова щось вбачає просто у поданій платником податковій декларації, це вже формує відповідні підстави. Однак така підстава майже немає меж!

2.

За чинною редакцією право виникає, якщо “виявлено факти, які свідчать про порушення“, а за проектом ПК – “виявлено факти, що свідчать про можливі порушення“. Тобто за чинною редакцією треба мати факти порушення, а за ПК достатньо припущення про можливі порушення.

3.

За чинною редакцією перевірки можливі у разі виявлення фактів порушення (1) законів України про оподаткування або (2) валютного законодавства.

В проекті ПК додано “та іншого законодавства” і закони України про оподаткування замінено на “податкове законодавство“. Останнє визначене п. 3.1. ст. 3 розділу І ПК, і включає в т.ч., наприклад, і нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, які, зрозуміло, не є “законами України про оподаткування”.

Тобто і тут простір для дій податківців розширено.

4.

І наостанок, у редакції Проекту Податкового кодексу України від 2.08.2010 із норми було виключено посилання на необхідність наявності письмового запиту як “обов’язкового”. Тобто, може, він за ПК вже і не такий обов’язковий?

У порівнянні з редакцією Проекту Податкового кодексу України від 2 серпня 2010 року, у поточну редакцію документу – від 22 вересня 2010 року – повернулась норма про обов’язковість письмового запиту ДПА для проведення позапланової виїзної перевірки.

Б.

Далі по ПК:

“79.2.2) Платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом”.

Нібито все так, як зараз у Законі “Про державну податкову службу в Україні”.

Однак не будемо забувати, що за ПК вважатиметься неподанням декларації, як ми розглядали в Legal Alert II та II.I!
Крім того, саме визначення податкової декларації зазнало суттєвих змін, і за ПК ширше ніж за Законом 2181-ІІІ (див. ст. 1):

“1.11) податкова декларація, розрахунок (далі – “Податкова декларація”) – документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/ або сплата податку, збору (обов’язкового платежу)“.

А за ПК (ст. 46 Розділу ІІ):

“46.1. Податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленими підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом на підставі якого здійснюється нарахування та/ або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації є податковими для цілей нарахування та/ або сплати податкових зобов’язань. Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною“.

Нами виділено те, що додано, а додано багато. Наприклад, так тепер і звіти про суми доходів нарахованих (виплачених) фіз. особам, а також про інші суми нарахованого або сплаченого податку (наприклад, з доходів нерезидентів) визнаються податковими деклараціями, хоча вони не є документами, на підставі яких здійснюється нарахування та/ або сплата податкового зобов’язання.

Отже, через розширення визначення “податкової декларації” і того, що може вважатися “неподанням” податкової декларації, сферу застосування розглядуваної норми і її реальний зміст значно розширено порівняно із Законом “Про державну податкову службу в Україні”.

В.

За ПК:

“79.2.3) платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби“.

Нова норма, в чинному законодавстві її немає.

Г.

За редакцією ПК від 2 серпня 2010 року було:

“79.2.4) виявлено невідповідність між даними, що містяться у податкових деклараціях (розрахунках чи звітах), поданих платником податків, подання яких передбачено законом, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом п’яти робочих днів з дня отримання запиту“.

А в Законі “Про державну податкову службу в Україні” (ч. 6 ст. 111):

“3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту“.

У редакції ПК від 22 вересня 2010 року пункт 79.2.4 (порівняно з редакцією від 2 серпня) повернулися до норми, відповідної чинному законодавству.

Різниці:

1.

Ми вже звернули увагу в пункті Б на розширене визначення декларацій, і, таким чином, розширення сфери дії норми. Однак цього авторам ПК виявилося не досить, і до декларацій додані розрахунки та звіти. Що ж виходить, що тепер, наприклад, і фінансовий звіт підприємства (який не є податковою декларацією), який подається до статистики, може дати підстави для перевірки?

2.

Мабуть, ключова різниця: за чинним законодавством мова йде про виявлену недостовірність даних декларації, а в ПК про невідповідність між даними, що містяться у поданих деклараціях, розрахунках чи звітах.

На практиці неодноразово зустрічалися із спробами податкових органів використовувати цей пункт в чинній редакції, наприклад, тому що валовий дохід по декларації з прибутку не відповідає по сумі обсягу оподаткованих операцій по декларації з ПДВ (що може бути, наприклад, у разі продажу основних фондів). Податківців в таких випадках зупиняли – це не за законом, недостовірності даних немає, а невідповідність виникає через різне визначення бази для різних законів.

А в проекті − намагання надати право на перевірку, якщо є будь-які розходження між даними різних декларацій, розрахунків чи звітів.

3.

За чинним законом платнику податків надається для відповіді 10 робочих днів для надання відповіді на запит, а за ПК вдвічі менше – 5.

Аналіз буде продовжено в наступних випусках.

А представлена вище частина чітко підтверджує, що наразі оприлюднена версія проекту ПК досить далека від чинних законів у бік фіскалізації, розширення прав податківців і обмеження сфери захисту для платників податків.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Оглядовий лист доступний українською та англійською мовами.

Завантажити pdf-файл оглядового листа (183,0 Kb)

З повагою,

© ТОВ «КМ Партнери», 2010

Прокоментувати