Правила гри у податкових та митних спорах у зв’язку зі змінами стосовно сплати судового збору з 1 вересня 2015

19 листопада, 2015 Інформаційні листи

 Чи сплачуватимуть судовий збір по-новому контролюючі органи?
Як це вплине на можливе оскарження рішень у «старих» справах?
Чи визначились зрештою з базою для нарахування судового збору?

1 вересня  стало новою точкою відліку для судових спорів з податковими та митними органами, адже саме з цієї дати набрали чинності положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VIII (далі – «Закон»).

Розміри нових ставок судового збору та інші важливі зміни в порядку та правилах сплати судового збору були нами розглянуті в оглядовому листі «Зміни щодо сплати судового збору: скільки буде коштувати платнику податків спір з податковим органом?» від 22 липня цього року.

Цей огляд присвячений низці актуальних питань податкових та митних спорів, що виникли на практиці у зв’язку з новими правилами сплати судового збору після 1 вересня цього року.

Чи сплачуватимуть судовий збір по-новому контролюючі органи? Як це вплине на можливе оскарження рішень у «старих» справах за позовами до 1 вересня?

З 1 вересня цього року було скасоване звільнення від сплати судового збору для низки органів державної влади, в тому числі й податкових та митних органів, з причин необхідності зменшення випадків «безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень»1.

Ані податкові, ані митні органи від поширеної практики безпідставних звернень до суду та оскарження усіх без винятку судових рішень поки відмовлятись не збираються, а сплати судового збору намагаються як не уникнути взагалі, то хоча б відтермінувати. В хід ідуть як відомі для всіх державних органів та установ прийоми щодо відсутності коштів, передбачених бюджетом для відповідних цілей, так і обґрунтування продовження дії звільнення в частині оскарження рішень у «старих» справах за позовами, поданими до 1 вересня цього року.

То ж чи сплачуватимуть судовий збір контролюючі органи по-новому і як це вплине на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень за позовами до 1 вересня, з огляду на відсутність відповідних роз’яснень та перехідних положень у Законі, поки вирішують суди.

Єдиної позиції на рівні судової практики з цього питання на сьогодні немає.

Очікувано, з огляду на усталену позицію Вищого адміністративного суду України2 стосовно відсутності підстав для звільнення/ відстрочення сплати судового збору з причин обмеженого фінансування бюджетних установ, суди відхиляють клопотання контролюючих органів та повертають позовні заяви, апеляційні або касаційні скарги контролюючим органам3.

Враховуючи вищезазначене, допоки не буде відповідного рядка у видатках податкових та митних органів, апеляційних та касаційних переглядів справ за зверненнями відповідних органів можна не очікувати. Позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги будуть повернуті відповідним контролюючим органам у зв’язку з несплатою судового збору, а судові рішення навіть на рівні першої інстанції  наберуть законної сили.

Аналогічно не погоджуються і з аргументами податкових та митних органів про продовження дії звільнення від сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг на рішення судів, що прийняті у справах за позовними заявами до 1 вересня, з тим, що на час звернення з позовною заявою податкові та митні органи були звільнені від сплати судового збору за подання позовної заяви, а отже, виходячи з бази нарахування ставки за подання апеляційної чи касаційної скарги, судовий збір також не підлягає сплаті. В якості підстави для відхилення таких клопотань судами зазначається, що це звільнення не передбачене положеннями чинного закону, а підстави для застосування вже нечинних положень щодо звільнення, яке надавалось на час подання позову, відсутні4.

В той же час, є й інші позиції, більш ліберальні до сплати судового збору податковими та митними органами. Йдеться про звільнення та відстрочення сплати судового збору за зверненнями відповідних органів, що подані після набрання чинності Законом.

За найбільш ліберального підходу до податкових і митних органів, попри набрання чинності Законом, фактично й надалі продовжує діяти звільнення від сплати судового збору5.

Такий підхід щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень у справах за позовними заявами, поданими до 1 вересня цього року, зайнятий податковими та митними органами, з точки зору логіки формулювань Закону щодо визначення розміру судового збору «відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги», оскільки немає чітких роз’яснень та перехідних положень Закону, ще можна обґрунтувати.

Тож з точки зору нових справ за позовними заявами, що подані після 1 вересня цього року, звільнення контролюючих органів від сплати судового збору суперечить не тільки Закону, але й засадам справедливості: платники податків в цей же час вимушені сплачувати 1,5 % від податкових донарахувань, що може сягати десятків тисяч гривень.

Крім вищеописаних підходів, прослідковується намагання судів віднайти так звану «золоту середину», відстрочивши контролюючому органу сплату судового збору до прийняття рішення по суті6.

Проте такий підхід не узгоджується з засадами адміністративного судочинства, згідно з якими завданням судочинства проголошений захист прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб, а, відповідно, і можливість відстрочення має надаватись виключно з міркувань забезпечення приватних осіб правом на захист незалежно від їх майнового стану.

До того ж, враховуючи значну завантаженість судів справами та поточний стан виконання судових рішень, відстрочення сплати судового збору до вирішення, по суті, має шанси перетворитись на так зване «приховане звільнення» податкових та митних органів від сплати судового збору.

На сьогодні вже є випадки7, коли «забувається» надане податковому чи митному органу відстрочення сплати судового збору – постановлене судове рішення не містить вимоги про стягнення судового збору з відповідного органу. Добре, що в деяких випадках суди самостійно згадують про надане відстрочення8, але, ймовірно, обов’язок відслідковування сплати судового збору податковими та митними органами перейде на «плечі» платників податків.

Тож наразі залишаються невизначеними питання щодо сплати судового збору по-новому контролюючими органами на практиці та пов’язані з цим прогнози щодо апеляційного та касаційного перегляду рішень за позовними заявами, поданими до 1 вересня цього року.

Ціна позову для податкових та митних спорів? Чи визначились зрештою з базою для нарахування судового збору?

На практиці до 1 вересня цього року позови про скасування податкових повідомлень-рішень розглядались як позови майнового характеру. Такий підхід було закладено в Листі Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 року № 165/11/13-12.

За вказаним Листом: «адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо  протиправності рішень про визначення грошових зобов’язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану  вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо».

Слід зазначити, що критерієм для розмежування майнових і немайнових позовів, наведеним у цьому ж Листі, є наявність безпосереднього наслідку у вигляді зміни майнового стану.

Якщо для позовів про скасування рішень про донарахування грошових зобов’язань наслідки для майнового стану є очевидними, то віднесення до вимог про скасування рішень про зменшення невідшкодованих сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та від’ємного значення з податку на прибуток до позовів майнового характеру є, принаймні, спірним.

Скасування рішення про зменшення невідшкодованих сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та від’ємного значення з податку на прибуток не призводить до зміни майнового стану платника податків.

Так, про зміну майнового стану можна говорити лише за умови відшкодування податку на додану вартість та використання/ повернення від’ємного значення (переплати) з податку на прибуток або принаймні можливості їх потенційного використання з огляду на строки (1095 днів), наявність/ відсутність перепон у позасудовому поверненні таких сум та взагалі фактичну можливість використання з огляду на значні збитки бізнесу у складних економічних реаліях. За відсутності цих умов безпосереднього, та і взагалі будь-якого наслідку у вигляді зміни майнового стану не відбувається.

Наразі, у зв’язку зі змінами Закону України «Про судовий збір», раніше надане роз’яснення Вищого адміністративного суду України щодо майнового характеру вимог про скасування податкових повідомлень-рішень, наведене у Листі Вищого адміністративного суду України от 18.01.2012 року № 165/11/13-12, вже втратило актуальність, що підтверджує і сам Вищий адміністративний суд України.

Так, нещодавно в інтернет-мережі з’явився Лист Вищого адміністративного суду України від 28.10.2015 р. на звернення одного із народних депутатів, де Вищий адміністративний суд України підтвердив, що: «роз’яснення, надане Вищим адміністративним судом України листом від 18 січня 2012 року № 165/11/13-12, вичерпало свою дію із набранням чинності Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору»».

Визначення характеру адміністративного позову про скасування податкових повідомлень-рішень у вказаному Листі Вищий адміністративний суд України, звісно, залишив за законодавцем.

До речі, 23 вересня цього року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект № 3174 «Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо усунення перешкод у доступі до правосуддя)». Вказаний законопроект передбачає, що справи щодо оскарження будь-яких рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень відносяться до категорії спорів немайнового характеру.

Додатково це підтверджується і в пояснювальній записці до цього законопроекту: «в законопроекті містяться норми, відповідно до яких справи щодо оскарження будь-яких рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень імперативно відносяться до категорії спорів немайнового характеру для забезпечення можливості всім платникам податків використовувати процедуру судового оскарження протиправних податкових повідомлень-рішень з метою захисту їх охоронюваних законом прав та інтересів від свавільної діяльності контролюючих органів».

То ж питання з базою для нарахування судового збору за вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень поки залишається відкритим. Сподіваємось, що воно вирішиться на користь нематеріальності вимог про скасування податкових повідомлень-рішень.

Поки що невизначеність із базою нарахування судового збору дає підстави говорити про необхідність застосування положень законодавства щодо визначення розміру судового збору, виходячи із принципів адміністративного судочинства щодо захисту інтересів платників податків та забезпечення для кожного платника податків можливості реалізації права на звернення до суду.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

1Пояснювальна записка до Законопроекту, що доступна на сайті Верховної ради України в загальному доступі.

2Судові рішення доступні в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланнями: Ухвала ВАСУ від 20.01.2014 р. у справі № К/800/62403/13, Ухвала ВАСУ від 15.04.2014 р. у справі № К/800/20459/14, а також Ухвала ВАСУ від 29.07.2014 р. у справі № К/800/33869/14.

3Судові рішення доступні в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланнями: Ухвала від 19.10.2015 р. у справі № К/800/43772/15, Ухвала від 02.11.2015 р. у справі № К/800/42960/15, Ухвала від 09.11.2015 р. у справі К/800/41884/15, Ухвала від 12.11.2015 р. у справі № К/800/43646/15.

4Судові рішення доступні в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланнями: Ухвала ВАСУ від 02.11.2015 р. у справі № К/800/41137/15, Ухвала ВАСУ від 02.11.2015 р. у справі № К/800/42500/15Ухвала ВАСУ від 05.11.2015 р. у справі № К/800/43403/15,  Ухвала ВАСУ від 05.11.2015 р. у справі № К/800/44202/15.

5Судові рішення доступні в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланнями: Ухвала ВАСУ від 27.10.2015 р. у справі № К/800/45545/15, Ухвала КААС від 30.11.2015 р. у справі  № 826/4010/15Ухвала КААС від 07.10.2015 р. у справі № 823/2107/15.

6Судові рішення доступні в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланнями: Ухвала ВАСУ від 23.10.2015 р. у справі  № К/800/45023/15, Ухвала ВАСУ від 23.10.2015 р. у справі № К/800/44281/15Ухвала ВАСУ від 23.10.2015 р. у справі  № К/800/41868/15, Ухвала ВАСУ від 10.11.2015 р. у справі № К/800/47540/15, Ухвала ВАСУ від 02.11.2015 р. у справі № К/800/46050/15.

7Судові рішення доступні у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланнями: Ухвала КААС від 27.10.2015 р. у справі № 826/10855/15Ухвала КААС від 27.10.2015 р. у справі № 826/16095/15, Ухвала КААС від 28.10.2015 р. у справі № 810/2405/15Ухвала КААС від 28.10.2015 р. у справі № 826/15063/15Ухвала КААС від 28.10.2015 р. у справі № 825/2620/15-аУхвала КААС від 29.10.2015 р. у справі № 826/7596/15Ухвала КААС від 02.11.2015 р. у справі № 826/18300/15Ухвала КААС від 05.11.2015 р. у справі № 826/10855/15.

8Судові рішення доступні у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2015

Перегляди 1050

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Практика Європейського суду з прав людини щодо судового збору 30 грудня, 2015    2692

Про матеріальність чи нематеріальність судового збору. Або якщо нічого не ясно, то це все одно про гроші 07 грудня, 2015    630

Зміни щодо сплати судового збору: скільки буде коштувати платнику податків спір з податковим органом? 22 липня, 2015    3329

Адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень є неефективним способом захисту прав платників податків 13 травня, 2014    2479

Відшкодування витрат як метод боротьби з податковим беззаконням: Частина ІІІ 26 грудня, 2013    11881

Введені нові ставки судового збору за подання адміністративних позовів до суду 30 жовтня, 2013    4630

Відшкодування витрат як метод боротьби з податковим беззаконням: Частина ІV 09 серпня, 2013    11760

Рішення Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013 (справа про відшкодування витрат на юридичні послуги у господарському судочинстві) 09 серпня, 2013    4711

Відшкодування витрат як метод боротьби з податковим беззаконням 03 липня, 2013    6283

Відшкодування витрат як метод боротьби з податковим беззаконням: Частина ІІ 22 травня, 2012    13816

Відшкодування витрат як метод боротьби з податковим беззаконням: Частина І 18 травня, 2012    12142

Ухвала Конституційного суду РФ від 21 грудня 2004 р. № 454-О щодо обов’язку суду стягувати витрати на оплату послуг представника особи, на користь якої прийнято судовий акт, в розумних межах. 09 квітня, 2012    6492

Прокоментувати